Примусове виконання рішення суду в Україні для іноземного стягувача: що відбувається після екзекватури

Суд надав дозвіл на виконання іноземного рішення. Коли будуть гроші?

Не тоді, коли набере чинності ухвала. Між нею і першим платежем — виконавчий лист, виконавець, арешт рахунків, інколи торги, валютний контроль і черга інших кредиторів. Закон рухає цей маршрут швидко: виконавець відкриває провадження наступного робочого дня і може заарештувати рахунки боржника того ж дня. Повільним його роблять рішення, які ухвалює або не ухвалює сам стягувач.

Коротко: на підставі ухвали про дозвіл суд видає виконавчий лист, і стягувач має три роки, щоб пред’явити його до виконання. Виконує державна виконавча служба або приватний виконавець, але приватний — не щодо держави, державних підприємств і компаній з державною часткою понад 25%. Гроші отримують у черговості, встановленій законом, а валютний борг стикається з воєнними обмеженнями постанови НБУ № 18. Частину боржників і частину стягувачів воєнні норми виводять з-під виконання взагалі.

На підставі рішення іноземного суду і ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист (ч. 1 ст. 470 ЦПК). Лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів (ч. 2), тож виконавець бачить його в системі.

Для рішення міжнародного комерційного арбітражу ухвала містить ще дві речі, які варто просити одразу:

• проценти й пеню до дня виконання. Якщо арбітражне рішення передбачає їх нарахування, суд вказує це в ухвалі, а остаточну суму рахує виконавець за правилами рішення (ч. 4–5 ст. 479 ЦПК);
• гривневу суму. Якщо суму стягнення визначено в іноземній валюті, ухвала називає її у валюті рішення, а за заявою стягувача суд визначає й суму в гривнях за курсом НБУ на день ухвали (ч. 6 ст. 479). Чому це рішення варто зважити заздалегідь — у розділі про валюту нижче.

Строк — три роки. Виконавчі документи можна пред’явити до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили (ч. 1–2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016). Пред’явлення строк перериває (ч. 4), а пропущений строк відновлює суд першої інстанції — але це прохання, а не право (ч. 6). Сама процедура визнання — строки, збір, забезпечення — описана в статті про визнання та виконання арбітражного рішення в Україні, а для рішень іноземних судів — у розборі Гаазької конвенції 2019 року.

Обирає стягувач. Закон однаковий для обох, різниця — в тому, проти кого кожен може діяти, скільки це коштує боржникові й чи бере виконавець вашу справу взагалі.

І збір, і винагорода стягуються не з вас, а з боржника — пропорційно до фактично стягнутої суми, у тій самій черзі, що й ваша вимога (п. 3 ч. 1 ст. 45).

Висновок: для приватного боржника вибір — питання того, хто в конкретному регіоні працює активніше і чи не впирається сума у вищезгадану межу; для державного боржника вибору немає — лише державна служба.

Виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після надходження виконавчого документа (ч. 5 ст. 26). Що буде далі того ж дня, залежить від заяви стягувача.

Якщо в заяві зазначено рахунки боржника в банках, інших фінансових установах чи депозитарних установах, виконавець накладає арешт на кошти негайно після відкриття провадження (ч. 7 ст. 26). Якщо не зазначено — шукає сам: інформацію про рахунки юридичної особи отримує в податкових та інших органах (ч. 1 ст. 52), і арешт накладає не пізніше наступного робочого дня після виявлення (ч. 2 ст. 13). Кожен день пошуку — день, коли боржник уже знає про провадження.

Тому зберіть реквізити рахунків боржника заздалегідь: з рахунків-фактур, платіжних доручень, листування, самого контракту. Арешт поширюється і на рахунки, відкриті після постанови про арешт (ч. 4 ст. 48), тож відкрити «чистий» рахунок боржник не встигне.

Ще раніше — на стадії визнання — можна просити суд про забезпечувальні заходи, і для цього в ЦПК є дві окремі норми. Для рішення іноземного суду заходи вживаються за заявою особи, яка подає клопотання про дозвіл на примусове виконання (ст. 466); для рішення міжнародного комерційного арбітражу — за заявою того, хто подає заяву про визнання (ч. 3 ст. 477). Сам розгляд у обох випадках іде за загальними правилами забезпечення позову — глава 10 розділу I, тобто статті 149 і далі. Практичний висновок один: просити треба разом із заявою, а не після неї.

Стягнення звертається передусім на кошти боржника — у гривнях і в іноземній валюті (ч. 2 ст. 48). Майно продають уже потім, на електронних аукціонах або за фіксованою ціною (ч. 1 ст. 61), і це вже місяці, а не дні.

Стягнуте розподіляється так (ч. 1 ст. 45):

1. авансовий внесок стягувача на виконавчі дії повертається;
2. компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансом;
3. задовольняється вимога стягувача — разом зі стягненням виконавчого збору чи основної винагороди приватного виконавця;
4. стягуються штрафи, накладені виконавцем.

Якщо ж проти одного боржника відкрито кілька проваджень і грошей на всіх не вистачає, діє інша черговість (ст. 46). Першими отримують стягувачі, чиї вимоги забезпечені заставою, — з вартості заставленого майна; далі аліменти й відшкодування шкоди здоров’ю, вимоги працівників, соціальні внески. Звичайний комерційний кредитор — у п’ятій, останній черзі. Усередині черги — пропорційно.

Звідси практичний висновок, який варто зробити ще на етапі контракту: забезпечена заставою вимога і незабезпечена — це дві різні позиції в черзі, навіть якщо сума однакова. Перевірте Єдиний реєстр боржників (ст. 9) до того, як планувати стягнення: якщо проти боржника вже є провадження, ви не перший.

Якщо борг обчислено в іноземній валюті, виконавець стягує знайдену валюту боржника на валютний рахунок служби або приватного виконавця для перерахування стягувачу. Якщо знайшлися лише гривні — дає доручення купити відповідну валюту (ч. 3 ст. 49).

Воєнний стан у цю схему втрутився. Постанова Правління НБУ № 18 від 24.02.2022 забороняє торгівлю валютою, крім переліку випадків (п. 12). Прямо дозволено купувати валюту за дорученням державного виконавця лише за рахунок коштів, стягнутих з держави, державних підприємств і юридичних осіб зі стовідсотковою часткою держави, — і тільки на рахунки стягувача, відкриті в Україні (підп. 17 п. 12).

Для валютного боргу приватного боржника, у якого знайшли лише гривні, такої підстави в постанові немає — і іншої теж. Практика цю ситуацію не «вирішує», а обходить: стягнуті гривні лишаються в Україні, і питання перетворюється на те, як їх тут використати — розрахуватися з українськими постачальниками, профінансувати місцеву компанію, тримати під майбутні закупівлі. Для будь-якого з цих варіантів іноземному стягувачу потрібен рахунок в українському банку, відкритий заздалегідь, а не тоді, коли гроші вже стягнули.

Друга частина питання — вивести кошти з України. Транскордонні перекази дозволено лише у випадках, перелічених у п. 14 тієї ж постанови: є окремий виняток для коштів, стягнутих з держави та державних підприємств у порядку Закону «Про виконавче провадження» (підп. 47), і виняток для розрахунків за імпорт товарів, включно зі штрафами і збитками за зовнішньоекономічним договором (підп. 2). Для решти вимог відповідь треба шукати в переліку — і для частини її там немає.

Тому рішення про гривневу суму в ухвалі (ч. 6 ст. 479 ЦПК) — не формальність. Вона фіксує курс на день ухвали, але знімає питання купівлі валюти в Україні. Зважте обидва варіанти до того, як просити суд.

Воєнні норми Закону «Про виконавче провадження» (розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення») виводять з-під виконання кілька категорій боржників і одну категорію стягувачів.

• Стягувач, пов’язаний з рф. До ухвалення окремого закону зупиняється вчинення виконавчих дій, якщо стягувач — Російська Федерація, її громадянин, російська юридична особа або іноземна юридична особа, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів чи учасників якої є рф, її громадянин чи російська компанія (п. 10-2). Іноземному стягувачу варто перевірити власну структуру власності до того, як пред’являти лист.
• «Укрзалізниця». На час воєнного стану виконання щодо неї зупинено, а накладені раніше арешти знято (п. 10-3).
• Націоналізовані оператори критичної інфраструктури. Під час воєнного стану і ще два роки після нього зупинено виконання щодо господарських товариств, які одночасно є операторами критичної інфраструктури, чиї частки (акції) примусово відчужено під час воєнного стану і в яких держава прямо чи опосередковано має понад 50% (п. 10-4). Виняток — зобов’язання з правочинів, укладених після дати відчуження.
• Учасники ринку електроенергії. Зупинено стягнення інфляційних, 3% річних і неустойки за грошовими зобов’язаннями, що виникли з 24 лютого 2022 року по 1 вересня 2024 року, щодо боржників зі спеціального переліку НКРЕКП (п. 10-5). Основний борг цей пункт не зачіпає.

Окремо: в Україні не можуть бути визнані й виконані рішення іноземних судів про стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора чи окупанта або підприємства з її інвестиціями (ч. 2 ст. 78).

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення оскаржуються до суду, який видав виконавчий документ (ч. 1 ст. 74). Строк на скаргу — десять днів з дня, коли стягувач дізнався або мав дізнатися про порушення (п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК). Строк короткий: відлік іде від дня, коли ви мали дізнатися, тож за провадженням треба стежити, а не чекати звіту.

Є і тихіший шлях. На письмову заяву стягувача виконавчий документ повертають (п. 1 ч. 1 ст. 37), і його можна пред’явити іншому виконавцю. Але пам’ятайте про трирічний строк пред’явлення: переривання працює, поки документ на виконанні.

Скільки часу минає від ухвали про визнання до грошей?
Якщо у боржника є кошти на відомих вам рахунках — дні після відкриття провадження: відкриття наступного робочого дня, арешт одразу. Якщо гроші доведеться шукати або продавати майно — місяці.

Хто платить виконавцю?
Боржник. Виконавчий збір державної служби (10%) і основна винагорода приватного виконавця стягуються з боржника разом із боргом. Стягувач може авансувати витрати на виконавчі дії, і аванс повертається першим.

Чи може приватний виконавець стягнути з державного підприємства?
Ні. Щодо держави, державних і комунальних підприємств та компаній із часткою держави понад 25% — лише державна виконавча служба (ч. 2 ст. 5 Закону № 1404-VIII). Той самий пункт не дозволяє приватному виконавцю в перший рік діяльності братися за стягнення на 20 мільйонів гривень і більше.

Чи виконають рішення, якщо серед наших власників є громадянин рф?
Виконання буде зупинено: п. 10-2 розділу XIII Закону «Про виконавче провадження» поширюється і на іноземні компанії з російськими бенефіціарами, членами чи учасниками. Винятки стосуються лише громадян рф, які законно проживають в Україні, і компаній, створених за законом України, що належать виключно таким особам або їм разом із громадянами України.

У якій валюті ми отримаємо гроші?
За загальним правилом — у валюті рішення, якщо у боржника знайдуться валютні кошти. Якщо знайшлися лише гривні, купити валюту виконавець зможе тільки у випадку, прямо дозволеному постановою НБУ № 18, — це стягнення з держави чи державного підприємства. В інших випадках кошти лишаються в гривні, тому варто заздалегідь вирішити, чи просити в ухвалі гривневу суму і де відкрити рахунок в Україні.

Що робити, якщо виконавець не арештовує рахунки?
Скаржитися до суду, який видав виконавчий документ, протягом десяти днів, або відкликати документ і передати іншому виконавцю.

Якщо суд уже надав дозвіл на виконання вашого рішення або ви тільки готуєте заяву про визнання, надішліть нам рішення, ухвалу і все, що відомо про рахунки й майно боржника. Скажемо, кому пред’являти лист і що зробити в першу добу. Відповідаємо протягом одного робочого дня.

Практика: Виконання рішень іноземних судів в Україні · Виконання іноземних арбітражних рішень в Україні

Авторка — Ганна Цірат, доктор юридичних наук, партнер JVS Law. Виступала експертом з українського права у провадженнях Постійної палати третейського суду в Гаазі та пише українську національну монографію для International Encyclopaedia for Civil Procedure (Wolters Kluwer).

Опубліковано 8 жовтня 2026 року. Норми ЦПК, Закону «Про виконавче провадження» № 1404-VIII і Закону № 1403-VIII наведено за чинними редакціями; валютні обмеження — за постановою Правління НБУ № 18 від 24.02.2022 з наступними змінами. Воєнний режим НБУ змінюється часто — перед плануванням стягнення звіряйте чинний стан.