Транскордонні спори | JVS Law
Іноземному юристові, який береться за українську справу, спершу потрібне зазвичай не правове питання, а форма системи: який суд, у якій послідовності, з яким процесуальним обладнанням і чим це все закінчується. Саме для цього існує національна монографія в енциклопедії — і саме тому Civil Procedure in Ukraine найчастіше відкривають ще до того, як почнеться робота у самій справі.
Зміст
Ганна Цірат і Геннадій Цірат пишуть українську національну монографію для International Encyclopaedia for Civil Procedure видавництва Wolters Kluwer і пишуть її з 2011 року. Розділ «Україна» стоїть на сайті самого видавця під обома їхніми іменами, дата публікації — травень 2019 року.
Що охоплює монографія
Вона починається далі назад, ніж почав би процесуальний коментар, і це навмисно: читач за межами України не може користуватися нормами без рамки, у якій вони стоять.
- Обстановка — політична та економічна система, будова судової влади, як влаштовані суди і як судді до них потрапляють.
- Увесь цивільний процес — підсудність і сторони, відкриття провадження, докази, розгляд, рішення, апеляція та касація, виконання.
- Доступ і вартість — правнича допомога, представництво, судовий збір і те, чи можуть від іноземної сторони вимагати забезпечення витрат.
- Альтернативи — арбітраж і медіація та те, як вони повертаються до державних судів на стадії виконання.
Придатною до транскордонного вжитку її робить саме енциклопедичний формат: усі національні монографії серії мають однакову структуру, тож юрист, який знає нідерландський чи німецький том, знайде українську відповідь на тому самому місці.
Чому щорічне оновлення тут принципове
Український цивільний процес відтоді, як автори вперше написали цю монографію, не стояв на місці. Три процесуальні кодекси переписали одночасно Законом № 2147-VIII, чинним з 15 грудня 2017 року, і того ж дня почав роботу новий Верховний Суд — що це змінило для транскордонних справ. Відтоді зрушив і договірний шар: Гаазька конвенція про вибір суду 2005 року чинна для України з 1 серпня 2023 року, а Гаазька конвенція про доступ до правосуддя 1980 року — з 1 серпня 2026-го.
Монографія, яку переглядають щороку, — це різниця між описом системи і описом системи, якою вона колись була. У цьому й полягає практичний аргумент користуватися саме цим томом, а не старішим вторинним джерелом.
Де вона стоїть серед інших праць авторів
Це англомовна точка входу. Під нею — україномовні підручники, які глибше заходять у два предмети, на яких транскордонний спір і тримається: «Міжнародний цивільний процес» («Юрінком Інтер», 2026, 448 с.) і «Міжнародний комерційний арбітраж» (2019). Повний перелік книг і наукових статей зібрано тут.
Потрібна українська відповідь, а не українська бібліографія?
Ми даємо іноземним юристам і складам арбітражу те, чого не може монографія, — позицію у вашій конкретній справі. Експертні висновки з українського права, представництво в українських судах, виконання іноземних судових та арбітражних рішень в Україні. Опишіть справу — відповімо протягом одного робочого дня.
Ганна Цірат: профіль і форма →
Практика: Незалежні правові висновки · Виконання рішень іноземних судів
Первісна публікація — 11 липня 2019 року, як повідомлення про видання. Матеріал переписано в серпні 2026 року; сторінка видавця наведена вище і є авторитетним джерелом щодо чинного видання та його змісту. Обидва автори — доктори юридичних наук і партнери JVS Law; Геннадій Цірат викладає міжнародний цивільний процес і міжнародний комерційний арбітраж в Інституті міжнародних відносин у Києві.