Гаазька конвенція 2019 року: як виконати іноземне судове рішення в Україні

Вирішення спорів | JVS Law

У 2019 році питання звучало так: чи варто Україні приєднуватися до нової Гаазької конвенції про визнання та виконання іноземних судових рішень. Відповідь давно є — Україна ратифікувала її Законом № 2342-IX від 1 липня 2022 року, і Конвенція діє для України з 1 вересня 2023 року.

А з 1 липня 2025 року до неї приєдналася Велика Британія. Для українського бізнесу це змінює картину сильніше за саму ратифікацію: рішення англійського суду — а англійське право й англійський суд стоять у половині зовнішньоекономічних контрактів — тепер визнаються в Україні на договірній підставі, а не за принципом взаємності.

Нижче — коли Конвенція працює, коли не працює взагалі, і що з нею робити практично.

До 1 вересня 2023 року іноземне судове рішення виконувалося в Україні або за двостороннім договором про правову допомогу, або за принципом взаємності. Взаємність — це припущення, яке доводять у кожній справі, і саме на ній справи розсипалися.

Тепер для держав-учасниць є договірна підстава. Станом на статус-таблицю Гаазької конференції 33 договірні сторони, включно з державами, які зв’язані Конвенцією через схвалення Європейським Союзом.

Дві базові норми, які визначають усе решта, — у статті 4. Жодного перегляду рішення по суті в запитуваній державі не допускається; можливий лише той розгляд, який потрібен для застосування самої Конвенції. І рішення визнається, лише якщо воно набрало законної сили в державі ухвалення, а виконується — лише якщо підлягає виконанню там.

Якщо рішення переглядається в державі ухвалення або ще не минув звичайний строк на перегляд, визнання можна відкласти або відмовити — але відмова з цієї підстави не перешкоджає звернутися пізніше.

Конвенція не визнає будь-яке рішення будь-якого суду. Стаття 5 містить перелік підстав, і достатньо, щоб виконувалася хоча б одна. Комерційно значущі — такі:

• Місцезнаходження боржника. Особа, проти якої запитується визнання, мала постійне місцезнаходження в державі ухвалення на момент, коли стала стороною провадження.
• Філія чи представництво. Відповідач утримував у державі ухвалення філію, агентство чи підрозділ без окремої юридичної особи, і позов виник саме з діяльності цього підрозділу.
• Явна згода на юрисдикцію під час провадження.
• Заперечення по суті без оспорювання юрисдикції у встановлені строки — класична пастка для відповідача, який вирішив «просто відповісти на позов».
• Місце виконання договірного зобов’язання. Рішення ухвалено судом держави, де зобов’язання виконувалося або мало виконуватися — за угодою сторін або за застосовним правом. Виняток: якщо діяльність відповідача очевидно не має цілеспрямованого та істотного зв’язку з цією державою.
• Нерухомість: оренда — суд за місцем розташування майна; договірне зобов’язання, забезпечене речовим правом на нерухомість у державі ухвалення, — якщо позови подані разом.
• Позадоговірна шкода внаслідок смерті, тілесного ушкодження, пошкодження або втрати рухомого майна, якщо дія чи бездіяльність мали місце в державі ухвалення — незалежно від того, де настала шкода.

Практичний наслідок для контрактної роботи: місце виконання зобов’язання, прописане в договорі, тепер має пряме процесуальне значення. Воно не лише визначає, де вас можуть позивати, а й чи буде рішення виконуваним в Україні.

Стаття 2 виводить із сфери дії перелік питань, і в ньому є позиції, які для українського бізнесу критичні.

Не покриваються, зокрема:

• перевезення пасажирів і товарів — тобто транспортні спори, попри те що це один із найбільших секторів зовнішньої торгівлі;
• неплатоспроможність, мирові угоди з кредиторами, рішення щодо фінансових установ;
• інтелектуальна власність — уся, без винятків;
• дійсність, недійсність або ліквідація юридичних осіб і дійсність рішень їхніх органів — корпоративні спори;
• наклеп і приватність;
• морські питання: транскордонне забруднення, обмеження відповідальності, загальна аварія;
• ядерна шкода; діяльність збройних сил і правоохоронних органів;
• антимонопольні справи — крім рішень щодо картельної поведінки (фіксація цін, змова на торгах, квоти, поділ ринків), якщо ця поведінка та її результат мали місце в державі ухвалення;
• сімейне право, спадкування, аліменти, статус фізичних осіб.

І окремо, пунктом 3 статті 2: Конвенція не застосовується до арбітражу та пов’язаних проваджень. Це не прогалина — арбітражні рішення живуть за Нью-Йоркською конвенцією 1958 року, і плутати ці два режими не можна. Як працює арбітражний: визнання та виконання арбітражного рішення в Україні.

Дві норми, які рятують від надто широкого читання виключень. Рішення не виводиться зі сфери дії, якщо виключене питання виникло лише як попереднє й не було предметом провадження — зокрема, якщо його підняли в межах захисту. І участь держави чи державного органу в справі сама собою не виключає рішення з Конвенції.

Україна зробила заяву, і про неї варто знати заздалегідь. У редакції, депонованій 1 грудня 2023 року, вона звучить так: договір виконується на території України в повному обсязі, за винятком територій, де ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, на яких неможливо повною мірою гарантувати виконання Україною зобов’язань — унаслідок збройної агресії та запровадження воєнного стану, до повного припинення посягання на суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність кордонів.

Заява відсилає до переліку таких територій, який регулярно оновлюється, — наказ, яким затверджено перелік.

Практично це означає, що прив’язка активів боржника до конкретної території — питання, яке треба перевіряти на старті, а не на стадії виконання.

1. Перевірте, чи ваш форум у мережі Конвенції. ЄС без Данії, Велика Британія з 1 липня 2025 року, Уругвай. США й Росія — ні: там працюють старі механізми.
2. Перевірте предмет. Якщо спір про перевезення, інтелектуальну власність, корпоративні рішення чи неплатоспроможність — Конвенція не працює взагалі, і форум треба обирати з інших міркувань.
3. Пропишіть місце виконання зобов’язання. Це один із фільтрів статті 5 і найдешевший спосіб забезпечити виконуваність майбутнього рішення.
4. Не заперечуйте по суті, не оспоривши юрисдикцію. Заперечення по суті без своєчасного оспорювання юрисдикції — самостійна підстава визнання проти вас.
5. Дочекайтеся законної сили. Рішення визнається, лише коли набрало законної сили в державі ухвалення; передчасна заява — втрачений час, хоч і без наслідків для повторного звернення.
6. Порівняйте з арбітражем свідомо. Конвенція не поширюється на арбітраж, тож вибір «суд чи арбітраж» тепер має ще один вимір — де рішення легше виконати: арбітраж чи суд у зовнішньоекономічному контракті.

Поруч працюють ще два інструменти, які легко переплутати з цим: Гаазька конвенція про угоди про вибір суду 2005 року (діє для України з 1 серпня 2023 року і працює тоді, коли є виключне застереження про вибір суду) і Брюссель I bis, який на Україну не поширюється й тому регулярно стає джерелом хибних очікувань.

Звідки це

• Конвенція про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах — офіційний переклад на «Законодавстві України»; статті 2, 4, 5 цитовано за ним.
• Закон України № 2342-IX від 01.07.2022 про ратифікацію.
• Статус-таблиця Гаазької конференції з міжнародного приватного права — дати підписання, ратифікації та набрання чинності, кількість договірних сторін і тексти заяв, зокрема заяви України.
• Стаття Геннадія Цірата про Конвенцію 2019 року — «Юридична газета», 2019: розбір положень Конвенції ще до приєднання України.

Матеріал оновлено в серпні 2026 року. Текст Конвенції та Закон про ратифікацію наведено за «Законодавством України»; дати, кількість договірних сторін і тексти заяв — за статус-таблицею Гаазької конференції (остання позначка про оновлення таблиці — 13 травня 2025 року). Склад учасників змінюється, тому перед подачею заяви звіряйте статус конкретної держави.

Автор писав про цю Конвенцію ще у 2019 році, коли Україна її лише підписала, і був національним кореспондентом України в ЮНСІТРАЛ у 2017–2022 роках. Його роботи з транскордонного процесу зібрані окремо: книги і статті про транскордонні спори та арбітраж.