Навчальний посібник «Міжнародний комерційний арбітраж»

Останнє оновлення: травень 2026

У 2019 році доктор юридичних наук, доцент кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка Цірат Г.А. опублікував навчальний посібник «Міжнародний комерційний арбітраж» («Правова Єдність», 410 с.).

Вказаний курс Цірат Г.А. викладає з 1998 року та узагальнив у двох навчальних посібниках 2002 та 2019 років, робочих навчальних програмах та інших методологічних матеріалах.

Редакція 2019 року є найбільш сучасним та довершеним друкованим викладенням вказаного курсу, в якому міжнародний комерційний арбітраж розглядається як комплексне та досить специфічне правове явище у сфері вирішення транскордонних (міжнародних) комерційних спорів.

Посібник поділено на Розділи, кожен з яких присвячений окремій складовій міжнародного комерційного арбітражу.

На початку, в якості введення до курсу, дається загальне визначення та характеристика арбітражу як альтернативного судовому способу вирішення транскордонних комерційних спорів, надане порівняння арбітражу та державних судів з основних аспектів вирішення приватноправових транскордонних комерційних спорів.

Розглянуті різні види арбітражів: арбітражі ad hoc та постійно діючі арбітражні інститути; універсальні та спеціалізовані арбітражні інститути. Увага приділена правовому статусу та структурі органів арбітражних інститутів, особливостям їх регламентів, рекомендованим спискам арбітрів тощо), меті їх створення та порядку діяльності. Показані тенденції розвитку міжнародного комерційного арбітражу в світі в останні десятиріччя, його роль в системі регулювання міжнародної торгівлі та інвестицій.

Арбітражні угоди як основа арбітражу розглядаються у контексті їх регулювання ключовими міжнародними конвенціями та національним законодавством. Визначено коло осіб та установ стосовно яких укладена арбітражна угода породжує правові наслідки, зокрема, виключення певних спорів з юрисдикції державних судів, надання арбітрам повноважень вирішити спір, встановлені процедури, права та обовʼязки сторін спору.

В контексті забезпечення виконання арбітражної угоди розглядається інститут відводу державного суду з непідсудності (заперечення юрисдикції державного суду), вказуються його проблемні аспекти, наводяться показові судові справи.

Виходячи з особливостей правової природи арбітражної угоди, яка поєднує в собі елементи цивільного правочину та процесуальної угоди і являє собою угоду з іноземним елементом, розглядаються такі важливі питання як припустимість арбітражної угоди (арбітрабельність спору), питання дійсності арбітражної угоди та проблеми визначення права, що має застосовуватися до арбітражної угоди.

Оспорювання дійсності арбітражної угоди та заперечення права арбітражу вирішувати спір розглядаються в контексті такого інституту як відвід арбітражного (третейського) суду з непідсудності.

Розглядаються процесуальні умови застосування цього інституту в рамках доктрини «компетенц-компетенц», згідно з якою виключне право вирішувати питання відводу арбітражного (третейського) суду з непідсудності належить складу арбітрів з можливістю оскарження попередніх постанов арбітрів щодо власної компетенції у державних судах.

На прикладі регламентів декількох (різних) відомих постійно діючих арбітражних інституцій та регламенту ЮНСІТРАЛ для арбітражів ad hoc визначені основні етапи арбітражного розгляду спорів — від ініціювання арбітражної процедури, формування складу арбітрів, сплати авансів на гонорари арбітрів до розгляду справи по суті, проведення усних слухань і ухвалення арбітрами остаточного арбітражного рішення. Вивчено порядок ухвалення та підписання арбітражного рішення, виявлення та виправлення допущених помилок, надання розʼяснень його змісту та ухвалення додаткового арбітражного рішення.

Окремо розглядаються спеціальні судові процедури оспорювання арбітражного рішення як особливої форми судового контролю в державі – місця ухвалення арбітражного рішення за діяльністю міжнародного комерційного арбітражу, незважаючи на те, що арбітражне рішення не може бути предметом апеляції чи касації в судових органах будь-яких держав.

Деталізовані підстави для скасування арбітражного рішення, особливості судової процедури та правові наслідки скасування арбітражного рішення, наводяться показові судові справи.

Судовим процедурам визнання та виконання арбітражних рішень як іноземних так і внутрішніх присвячено останні розділи посібника. В них дається ретельній аналіз ключової в цих питаннях Нью-Йоркської конвенції 1958 р. про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, національної та іноземної судової практики, тлумачення підстав для відмови у визнанні та виконанні арбітражних рішень, закріплених у ст. V Нью-Йоркської конвенції, розглядаються процесуальні аспекти вказаних судових справ, наводяться показові судові справи.

А поки рекомендуємо ознайомитися з новим навчальним посібником Геннадія Цірата — «Міжнародний цивільний процес» (Юрінком Інтер, 2026, 448 с.), присвяченим фундаментальним питанням міжнародного цивільного процесуального права.