Позовна давність у транскордонному контракті: чиї строки діють, що зробив воєнний стан і як рахує арбітраж

4 вересня 2025 року в Україні знову пішов годинник позовної давності. Понад п’ять років він стояв: спершу строки продовжувались на час карантину, потім на час воєнного стану, потім перебіг зупинили — а Законом № 4434-IX це правило скасували. Кредитори, які відкладали позов «до кращих часів», тепер рахують залишки. У зовнішньоекономічному контракті рахунок ще й може вестися не за українським годинником.

Коротко: з 4 вересня 2025 року воєнне правило про давність у Цивільному кодексі не діє, і невикористаний залишок строку знову спливає. Але спершу треба з’ясувати, чий це строк: давність визначає право, яке регулює договір (ч. 1 ст. 35 Закону України «Про міжнародне приватне право»). За англійським правом це шість років, за німецьким — три роки, що рахуються з кінця року, за Конвенцією ООН 1974 року для купівлі-продажу товарів — чотири роки. І ще одне: позов, поданий до суду всупереч арбітражному застереженню, давність не зупиняє.

З квітня 2020 до вересня 2025 року Цивільний кодекс тричі змінював правило про позовну давність — і щоразу по-іншому.

• Карантин. Строки за статтями 257, 258 та кількома іншими статтями ЦК продовжувались на весь час карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень, Закон № 540-IX від 30.03.2020). Карантин скасовано з 24:00 30 червня 2023 року (постанова Кабінету Міністрів № 651 від 27.06.2023).
• Воєнний стан, редакція 2022 року. З 17 березня 2022 року строки за статтями 257–259 та іншими «продовжуються на строк його дії» (п. 19, Закон № 2120-IX від 15.03.2022).
• Воєнний стан, редакція 2024 року. З 30 січня 2024 року «перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану» (п. 19 у редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023).
• Скасування. З 4 вересня 2025 року пункту 19 немає. Закон № 4434-IX від 14.05.2025 опубліковано 3 червня 2025 року, чинності він набрав через три місяці — і жодних перехідних правил не містить.

Карантинний пункт 12 у тексті кодексу досі стоїть. Але карантину немає з липня 2023 року, тож і продовжувати він більше нічого не може.

Найпоширеніше прочитання таке: для вимоги, давність за якою не спливла до квітня 2020 року, час з квітня 2020-го по 3 вересня 2025-го в давність не зараховується, а з 4 вересня 2025 року біжить невикористаний залишок.

Приклад розрахунку. Якщо строк оплати за контрактом настав 1 грудня 2019 року, до квітня 2020-го з трьох років минуло близько чотирьох місяців. Залишок — два роки й вісім місяців — почав спливати у вересні 2025-го і закінчиться у травні 2028 року. Для вимоги, що виникла вже під час «заморожування», відлік повного строку за цим прочитанням почався з вересня 2025 року.

Найболючіше — з неустойкою. Її давність — один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК). За тим самим прочитанням неустойка, право на яку виникло в «замороженому» періоді, отримала річний строк з вересня 2025 року, і до кінця 2026 року його вже не залишилось. Зі спливом давності за основною вимогою спливає і давність за додатковими — неустойкою, зверненням стягнення на заставу (ст. 266).

Чому «найпоширеніше», а не «єдине»: закон про скасування не пояснив, як рахувати, і судова практика цю арифметику ще вибудовує. Тому порада проста — плануйте за найкоротшим варіантом і подавайте позов, не чекаючи, поки суди остаточно зійдуться.

Давність — питання того права, яке регулює договір, а не суду, що розглядає спір: «позовна давність визначається правом, яке застосовується для визначення прав та обов’язків учасників відповідних відносин» (ч. 1 ст. 35 Закону «Про міжнародне приватне право»).

Якщо сторони обрали право, діє строк цього права. Якщо не обрали — право сторони, чиє виконання має вирішальне значення: за купівлею-продажем це продавець, за послугами — виконавець, за підрядом — підрядник (ст. 44 того ж Закону). Лише одне питання Україна залишила за собою: які вимоги взагалі не підлягають давності, визначає українське право, якщо хоча б одна зі сторін — українська юридична особа чи громадянин (ч. 2 ст. 35).

Висновок: одна й та сама прострочка за зовнішньоекономічним контрактом може мати чотири різні кінцеві дати, і першим треба знайти застереження про застосовне право.

Окремо про війну. Обидві редакції пункту 19 говорили про давність, визначену Цивільним кодексом: у 2022 році — про «строки, визначені статтями 257–259», у 2024-му — про «перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом». За буквою норми на англійські шість років чи німецькі три вона не поширювалась. Якщо договір підпорядковано іноземному праву, українські воєнні правила ваш строк, найімовірніше, не зупиняли.

Якщо контракт — міжнародна купівля-продаж товарів, а обидві сторони на момент його укладення мали комерційні підприємства в державах — учасницях Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року, діє не Цивільний кодекс, а Конвенція: позовна давність — чотири роки (ст. 8). Міжнародний договір має перевагу над кодексом (ч. 2 ст. 10 ЦК).

Україна ратифікувала Конвенцію 13 вересня 1993 року, для неї вона чинна з 1 квітня 1994 року — у первісній редакції, без Протоколу 1980 року. Тому для українського контракту Конвенція працює лише тоді, коли друга сторона теж з держави-учасниці. Польща, Угорщина, Чехія і США учасниці; Німеччина — ні. Перевірити конкретну державу можна в таблиці статусу Конвенції на сайті ЮНСІТРАЛ.

Правила Конвенції відрізняються від українських у деталях, які вирішують справи:

1. Відлік — з дня порушення договору; за недоліками товару — з дня, коли товар фактично передано покупцю або покупець відмовився його прийняти (ст. 10).
2. Письмове визнання боргу боржником запускає нові чотири роки; сплата процентів чи часткове виконання мають той самий ефект, якщо з них можна розумно вивести визнання (ст. 20).
3. Якщо обставина поза контролем кредитора завадила подати позов, строк продовжується так, щоб не спливти раніше ніж через рік після її припинення (ст. 21).
4. За будь-яких обставин давність спливає не пізніше ніж через десять років від початку перебігу (ст. 23).
5. Сплив строку враховується лише тоді, коли на нього посилається сторона (ст. 24).

Автоматичного «заморожування» на час війни Конвенція не знає. Стаття 21 допомагає лише кредитору, який доведе, що обставина поза його контролем справді не давала звернутися до суду чи арбітражу.

Найчастіше давність втрачають не через календар, а через процесуальну помилку.

Не той форум. Якщо в контракті є арбітражне застереження, а позов подано до господарського суду, суд на заперечення відповідача залишить позов без розгляду (п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК). А залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності (ч. 1 ст. 265 ЦК). Місяці, проведені в «не тому» суді, просто зникають зі строку. Як суди оцінюють спірні застереження — у гіді з оспорювання арбітражної угоди.

Визнання боргу, якого не було. Перебіг давності переривається діями боржника, які свідчать про визнання боргу, і після цього починається заново (ст. 264 ЦК). Часткова оплата, лист із проханням про відстрочку, підписаний акт звірки — типові приклади. Але вирішує, хто саме підписав документ і чи визнав він саме цей борг, а не «розбіжності в розрахунках».

І одна річ, яка пасткою не є, хоча її часто так сприймають: відступлення права вимоги давність не перезапускає. Заміна сторін у зобов’язанні не змінює ні порядку обчислення, ні перебігу давності (ст. 262 ЦК). Що переходить до нового кредитора разом із вимогою — у статті про відступлення права вимоги і арбітражне застереження.

Сам суд давність не застосовує — тільки за заявою сторони, зробленою до ухвалення рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК). Якщо заяву зроблено і строк сплив, у позові відмовляють (ч. 4). Суд може захистити право, якщо визнає причини пропуску поважними (ч. 5), — але це дискреція, а не план.

Сторони можуть домовитися про довший строк, ніж встановлений законом, — у письмовій формі. Скоротити його домовленістю не можна (ст. 259). Для зовнішньоекономічного контракту з українським правом це недооцінений інструмент: одне речення в договорі знімає половину цієї статті.

В арбітражі — те саме право. Склад застосовує давність за правом, яке регулює договір (ст. 35 Закону «Про міжнародне приватне право»), і, якщо це Конвенція 1974 року, враховує сплив строку лише на вимогу сторони (ст. 24 Конвенції). Для перебігу строку за Конвенцією арбітраж прирівняно до суду: давність перестає спливати з дня початку арбітражного розгляду в порядку, передбаченому арбітражною угодою або застосовним законом (ст. 14). Коли розгляд вважається початим в арбітражі без установи — питання не теоретичне: у арбітражі ad hoc справу починає повідомлення, яке позивач надсилає сам, і датою є день його отримання відповідачем.

Чи ще діє продовження позовної давності на час воєнного стану?
Ні. З 4 вересня 2025 року пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу виключено (Закон № 4434-IX від 14.05.2025), і невикористаний залишок строку знову спливає.

Скільки триває позовна давність за зовнішньоекономічним контрактом?
Залежить від права, яке регулює контракт: за українським — три роки, за англійським — шість, за німецьким — три роки з кінця року, за Конвенцією ООН 1974 року для купівлі-продажу — чотири.

Чи зупинялась давність під час війни, якщо договір регулюється англійським правом?
За буквою пункту 19 — ні: він стосувався давності, визначеної Цивільним кодексом України.

Чи зупиняє давність позов, поданий не до того суду?
Ні. Залишення позову без розгляду — зокрема через арбітражне застереження — перебіг давності не зупиняє (ч. 1 ст. 265 ЦК).

Чи можна продовжити давність договором?
Так, збільшити — письмовою угодою сторін. Скоротити не можна (ст. 259 ЦК).

Чи перериває давність акт звірки?
Може, якщо він свідчить про визнання боржником саме цього боргу і підписаний особою, уповноваженою його визнавати. Після переривання строк починається заново (ст. 264 ЦК).

Якщо у вас прострочена дебіторська заборгованість за зовнішньоекономічним контрактом, надішліть нам договір і дати: коли настав строк оплати і що відбувалося після. Скажемо, за чиїм годинником рахувати і скільки на ньому залишилось. Відповідаємо протягом одного робочого дня.

Практика: Транскордонні спори та стягнення заборгованості · Господарські спори та судове представництво

Авторка — Ганна Цірат, доктор юридичних наук, партнер JVS Law. Виступала експертом з українського права у провадженнях Постійної палати третейського суду в Гаазі та пише українську національну монографію для International Encyclopaedia for Civil Procedure (Wolters Kluwer).

Опубліковано 7 жовтня 2026 року. Норми ЦК і Закону «Про міжнародне приватне право» наведено за чинними редакціями, попередні редакції пункту 19 — за законами № 2120-IX і № 3450-IX; англійська і німецька норми — за legislation.gov.uk і gesetze-im-internet.de, статус Конвенції 1974 року — за таблицею ЮНСІТРАЛ. Практика щодо підрахунку залишку після 4 вересня 2025 року ще формується — перед поданням позову звіряйте чинний стан.