Авіація та фінансування активів | JVS Law
Найгірший сценарій для іноземного власника повітряного судна в Україні виглядає не як дефолт лізингоотримувача, а як арешт у кримінальній справі, до якої ви не маєте стосунку. Саме це сталося з ірландською East/West Alliance Limited — і саме за це Україна заплатила в Страсбурзі.

Ми в цій справі не представляли жодну зі сторін. Але це провідний прецедент для всіх, хто тримає авіаційний актив в українській юрисдикції, і його варто знати до того, як він знадобиться.
Що сталося
East/West Alliance Limited — компанія з місцем перебування в Дубліні, яка мала представництво в Україні. У 2001 році в Україні арештували 14 літаків, що належали компанії. Арешт наклали в рамках кримінального розслідування проти іншої компанії — тієї, що входила до того ж консорціуму.
Далі сталося головне: частину літаків продали третім особам, поки тривав судовий процес про право власності на них, і поки самі літаки перебували під арештом як забезпечувальний захід. Тобто актив зник не через рішення по суті, а в процесі.
Що вирішив Суд
Рішення у справі East/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04) ухвалене 23 січня 2014 року. Суд визнав порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції — права на мирне володіння майном.
Присуджено 5 000 000 євро відшкодування матеріальної та моральної шкоди і 8 000 євро судових витрат. Рішення палати стає остаточним через три місяці, якщо не заявлено клопотання про передання справи до Великої палати.
Логіка Суду в цій категорії справ стала стандартною: будь-яке втручання органу влади в мирне володіння майном має бути законним і має витримувати справедливий баланс між суспільним інтересом і захистом прав особи. Тривалий арешт активу в чужому провадженні, під час якого актив ще й розпродається, цього балансу не витримує.
Що з цього для власника літака
Чотири речі, які ця справа показує прямо:
- Корпоративна відокремленість не рятує автоматично. Актив арештували у справі проти іншої юридичної особи з того самого консорціуму. Структура володіння має витримувати не тільки податкову перевірку, а й слідчого.
- Забезпечувальний арешт — не «пауза». Літаки не просто стояли: частину продали, поки спір про титул тривав. Арешт як захід забезпечення теоретично зберігає майно, практично може означати його втрату.
- Літак не переживає простою. Повітряне судно потребує щоденного обслуговування; тривала зупинка робить повернення в льотний стан несумірно дорогим. Тому строк тут — не процесуальна деталь, а вартість активу.
- Страсбург працює, але як остання інстанція. Від арешту 2001 року до рішення 2014-го минуло тринадцять років. Це не альтернатива нормальному захисту в Україні, а те, що лишається, коли він не спрацював.
Практична робота лежить раніше: у структурі володіння, у реєстрації прав і в тому, наскільки швидко можна вивести судно з юрисдикції. Українські кейптаунські заяви тут на боці кредитора — ми розібрали їх у матеріалі про авіаційне фінансування за Кейптаунською конвенцією. Але заяви працюють проти лізингоотримувача, який не платить, а не проти слідчого з чужої справи.
Чи виплатила Україна присуджену суму, ми за публічними джерелами підтвердити не змогли. Станом на серпень 2026 року інформації про виконання рішення в доступних нам матеріалах немає.
Ваш літак в Україні — під арештом або під загрозою арешту?
Дивимося, на якій підставі накладено арешт, чия це справа, що можна зняти в українському суді і що робити з реєстрацією та вивезенням. Кажемо прямо, скільки це займе і де впреться. Опишіть ситуацію — відповімо протягом одного робочого дня.
Первісна публікація — 24 січня 2014 року. Матеріал перероблено в серпні 2026 року; рішення цитовано за базою HUDOC.