Китай, Польща, Німеччина: структура зовнішньої торгівлі України і що вона означає для вашого контракту

Міжнародні договори | JVS Law

Найважливіше про зовнішню торгівлю України видно з одного рядка: за перше півріччя 2026 року Китай продав Україні товарів на 13,9 мільярда доларів, а купив у неї на 0,78 мільярда. Різниця майже вісімнадцятикратна.

Це не абстракція для економічного огляду, а вихідні дані для юриста. Там, де ви покупець, ризик зосереджений на початку угоди: кому ви платите наперед і чи існує цей контрагент насправді. Там, де ви продавець, ризик зміщується в кінець: чи приймуть товар, чи відповідає він європейським вимогам і чим ви стягуватимете гроші.

Нижче — фактична структура торгівлі за трьома напрямами, які роблять основний обсяг, і що кожен із них означає для тексту вашого контракту. І окремо — чому цифри, які ви прочитаєте про цю саму торгівлю в різних джерелах, ніколи не збігаються між собою.

За даними Державної митної служби за перше півріччя 2026 року, п’ятірка найбільших партнерів має принципово різні ролі. Це не «топ країн» — це чотири різні юридичні конфігурації.

Далі йдуть Італія, Угорщина, Нідерланди, Чехія і Словаччина — кожна близько 1,6–2,7 мільярда обігу. Понад половина всього обсягу тримається на першій п’ятірці, і це саме по собі є ризиком: зміна режиму на одному напрямі зачіпає непропорційно велику частку операцій.

Офіційна статистика Держстату дає ту саму картину в іншому масштабі. За 9 місяців 2025 року експорт товарів становив 29 572,1 млн доларів (95,9% до того самого періоду 2024 року), імпорт — 60 191,0 млн доларів (117,5%), негативне сальдо — 30 618,9 млн доларів. Коефіцієнт покриття експортом імпорту опустився з 0,60 до 0,49: на кожен долар ввезеного товару Україна вивозить менш ніж півдолара. Операції велися з партнерами зі 222 країн.

Це питання виникає щоразу, коли клієнт приносить дві публікації з різними числами й питає, котра бреше. Не бреше жодна. Причин щонайменше три, і всі вони системні.

Джерел три, і вони рахують різне. Держстат веде статистичне спостереження за методологією ООН. Держмитслужба формує дані з митних декларацій. Національний банк рахує торгівлю в платіжному балансі. Ці три відомства навіть видали спільне роз’яснення щодо розбіжностей у власних даних — сам факт існування такого документа показує масштаб питання.

Статистичний імпорт — це не оподаткований імпорт. Держмитслужба формулює це прямо: поняття не тотожні, підходи різні й вирішують різні завдання. Статистичний імпорт рахується за деклараціями, що завершують оформлення, незалежно від того, сплачувалися податки чи ні. Оподаткований — це база оподаткування. Одна й та сама поставка потрапляє в різні рядки.

Дані рухаються заднім числом. Ось де юридична механіка стає видимою. За частиною 1 статті 260 Митного кодексу декларант, який не має точних відомостей про товар, подає тимчасову декларацію під зобов’язання подати додаткову — у строк до 45 днів. За частиною 4 тієї ж статті періодична декларація покриває регулярні переміщення до 180 днів. Митниця прямо попереджає: дані з додаткових декларацій можуть стосуватися операцій, які фактично відбулися в попередніх звітних періодах. Тобто цифра за минулий квартал змінюється після того, як квартал закінчився.

І окремо: офіційна статистика відстає. Станом на серпень 2026 року зведення «Основні показники» Держстату показує як останній період зовнішньої торгівлі січень–вересень 2025 року. Остаточне уточнення даних Держстат проводить у травні року, наступного за звітним. Тому будь-яка публікація з «підсумками 2025 року» спирається не на статистику, а на митні дані — і це варто перевіряти, перш ніж класти чиюсь цифру в меморандум.

Перевірити самостійно можна: Держмитслужба відкрила BI-систему товарообігу, де обсяги імпорту та експорту видно за будь-якою країною і будь-яким товаром, з вивантаженням в Excel.

13,9 мільярда ввезення проти 0,78 мільярда вивезення — це не партнерство, а канал закупівель. Юридично з цього випливає конкретний набір проблем, і жодна з них не стосується того, «яке право обрати».

Контрагент має існувати. Найдорожчі втрати на китайському напрямі — не спори, а передоплата компанії, якої немає, або яка є, але торгує не тим, що написано в її ліцензії. Реєстри КНР публічні, і перевірку можна зробити самостійно, за назвою й уніфікованим кодом. Ми розписали цю процедуру покроково в окремому матеріалі: як перевірити китайську компанію.

Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу застосовується — і має пастку саме для України. Учасниць у CISG 97, і Україна, і Китай серед них. Але Україна при приєднанні зробила заяву за статтями 12 і 96, і ця заява чинна досі: договір, його зміна і припинення мають бути в письмовій формі. Китай своєї аналогічної заяви більше не має. Практичний наслідок односторонній і на вашу користь тільки тоді, коли ви про нього знаєте: домовленість про зміну специфікації чи строку, досягнута в месенджері й не оформлена письмово, для українського боку не працює. Це найчастіша причина, з якої «ми ж домовилися» не рятує в спорі.

Спір із китайським постачальником розглядатимуть не там, де ви думаєте. Стандартне застереження китайського контрагента веде в CIETAC, і його наслідки варто розуміти до підпису, а не після: як арбітражне застереження визначає результат спору з китайським партнером.

Додайте до цього перевірку маршруту на санкційні обмеження і — для техніки та компонентів — режим товарів подвійного використання, який в останні роки перестав бути екзотикою для звичайного імпортера.

Польща — єдиний великий партнер, де український експорт становить помітну частку обігу: 2,38 мільярда проти 4,67 мільярда ввезення. Німеччина ближча до китайської моделі (3,75 проти 1,27), але з іншим наповненням: звідти йде обладнання, а не споживчі товари.

Коли ви продаєте, а не купуєте, набір питань змінюється повністю.

• Відповідність продукції. Європейський покупець купує не товар, а товар із документами. Вимоги до маркування, сертифікації й технічних стандартів — це предмет договору, а не формальність після відвантаження; хто саме несе ризик невідповідності, має бути написано.
• Incoterms як розподіл ризику, а не як три літери. У спорах регулярно з’ясовується, що сторони узгодили базис, який не відповідає фактичній логістиці, і момент переходу ризику виявляється не там, де його очікували обидві.
• Валюта, строки розрахунків і банківський комплаєнс — на європейському напрямі це переважно питання документарного оформлення, а не обмежень.

І одна зміна, яку більшість шаблонних договорів ще не врахувала. Донедавна судове рішення українського суду за кордоном не виконувалося, тому в контракт майже автоматично писали арбітраж. З 1 вересня 2023 року для України чинна Гаазька конвенція 2019 року про визнання іноземних судових рішень — того самого дня, що й для Європейського Союзу. Для європейського напряму це означає, що судовий маршрут відкрився і застереження варто обирати свідомо. Разом із обмеженнями, яких там теж вистачає, ми розібрали це окремо: арбітраж чи суд у зовнішньоекономічному контракті.

Тут же ховається пастка для транспортних договорів: конвенція 2019 року не поширюється на перевезення пасажирів і вантажів. Для експортера, який судиться з перевізником, а не з покупцем, судовий маршрут за кордон і далі закритий.

Питання, яке ставлять рідко, хоч воно стосується всіх. Відповідь у статті 11 Митного кодексу, і вона двоскладова.

Загальне правило — інформація, отримана митницею, використовується лише для митних цілей і не передається третім особам. Але частина 4 виводить із-під обмеженого доступу відомості щодо конкретних експортно-імпортних операцій, на оприлюднення яких декларант дав згоду, і низку відомостей із митної декларації за частиною 8 статті 257. А частина 5 прямо каже, що не є розголошенням оприлюднення знеособленої зведеної та аналітичної інформації і знеособлених даних щодо конкретних операцій.

Практично це означає дві речі. Ваш контрагент може побачити ваші поставки — і саме тому комерційні сервіси перевірки контрагентів взагалі працюють. І навпаки: цей самий канал доступний вам, коли ви перевіряєте чужу компанію перед угодою. Питання про згоду на оприлюднення варто вирішувати свідомо, а не ставити галочку за звичкою.

Коротко, у порядку, в якому це має відбуватися.

1. Спочатку перевірка, потім переговори. На імпортному напрямі це найдешевша дія з найбільшим ефектом: реєстраційні дані, структура власності, предмет діяльності, судова історія.
2. Письмова форма — не формальність. Через українську заяву за статтею 96 CISG усі зміни договору фіксуйте письмово. Листування, з якого не видно узгодженої зміни, доказом не буде.
3. Застереження про спори обирайте під активи, а не під звичку. Де майно боржника, туди й має вести маршрут; для європейського напряму варіантів тепер два.
4. Incoterms звіряйте з фактичною логістикою — базис, переписаний із попереднього договору, і є типовою причиною спору про момент переходу ризику.
5. Цифри перевіряйте за джерелом, а не за переказом. Якщо число потрапляє в меморандум чи презентацію для банку, беріть його з BI-системи митниці або з експрес-випуску Держстату і вказуйте період і відомство.

Дані станом на 13 серпня 2026 року. Показники за перше півріччя 2026 року — за даними Державної митної служби (зведення по найбільших партнерах); офіційні показники за 9 місяців 2025 року — експрес-випуск Держстату від 14 листопада 2025 року, наведений без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, на яких ведуться бойові дії. Норми — за чинними редакціями Митного кодексу України на «Законодавстві України»; статус CISG — за таблицею ЮНСІТРАЛ. Митна статистика уточнюється заднім числом, тож перед використанням цифр у документах звіряйте їх у BI-системі Держмитслужби.

Авторка — доктор юридичних наук, веде договірну практику фірми і пише українські розділи міжнародних практичних гідів. Дотичні матеріали: перевірка китайських компаній і структурування договорів.