Технології подвійного використання та експортний контроль в Україні
Коротко. З 8 липня 2026 року діє Порядок, затверджений постановою КМУ №875. За ним плата за дозвіл на експорт становить 20% вартості готових виробів і технологій та 30% — складових частин. Порогові 15 млн грн на складові частини не поширюються. Плата вноситься разом із заявою, а не після рішення; повернення у разі відмови Порядком не передбачено. Режим №875 застосовується не до всіх товарів подвійного використання, а лише до тих, що можуть бути використані для виробів, прийнятих на озброєння або кодифікованих як предмет постачання. За загальним порядком плата за разовий дозвіл — фіксована шкала зі стелею 200 неоподатковуваних мінімумів (близько 3 400 грн). Різниця між двома режимами вимірюється не відсотками, а порядками.
Ви подаєте заяву на дозвіл. До заяви додаєте документ про сплату — 20 відсотків вартості товару, а якщо це складові частини, то 30. Гроші йдуть до бюджету.
Далі Держекспортконтроль тридцять днів розглядає заяву. І може відмовити — зокрема тому, що Міноборони або інший державний замовник має намір закупити цей товар для потреб оборони.
Постанова №875 нічого не каже про повернення плати. Загальний Порядок справляння плати каже інше, і воно недобре: плата за оформлення та видачу невикористаних документів не повертається.
Це не теоретична конструкція. Це підпункт 5 пункту 19 — одна з семи підстав для відмови, і єдина, яка не залежить від того, чи ви щось зробили не так.
Далі — про те, як цим управляти, і як спершу переконатися, що ви взагалі в цьому режимі.
Чи ви взагалі під Порядком №875
Перше питання не про гроші, а про режим. Бо якщо ваш товар під №875 не підпадає, вся ця арифметика вас не стосується.
Пункт 3 Порядку окреслює сферу дії. Товари подвійного використання потрапляють до неї не за фактом внесення до Єдиного списку, а за додаткової умови: вони мають бути придатними для розроблення, виробництва або використання товарів військового призначення, прийнятих на озброєння або кодифікованих як предмет постачання.
Кодифікація і є замок. Немає кодифікованого виробу на іншому кінці ланцюга — немає режиму №875. Діє загальний порядок за постановою №86, і плата там фіксована.
| Загальний порядок (№86 + №746) | Порядок №875 | |
|---|---|---|
| Сфера | Товари подвійного використання загалом | Товари з Єдиного списку, придатні для кодифікованих виробів ВП |
| Плата — готовий виріб | Фіксована шкала за діапазонами вартості контракту, стеля 200 НМДГ (≈3 400 грн) | 20% вартості |
| Плата — складові частини | Та сама фіксована шкала | 30% вартості |
| Плата — технології | Та сама шкала | 20% вартості |
| Мінімальна сума контракту | Немає | 15 млн грн — але не для складових частин |
| База розрахунку | Вартість за контрактом | Ціни закупівель державних замовників у сфері оборони або висновок експерта |
| Коли платиться | При видачі дозволу | Разом із заявою |
| Повернення при відмові | Не передбачено | Не передбачено |
Головне: партія комплектувальних на 1 млн грн, якщо вона під №875, коштує 300 000 грн дозволу. За загальним порядком та сама партія — 1 020 грн. Різниця майже трьохсоткратна, і визначає її не товар, а статус виробу, в який він піде.
Ця сторінка про визначення режиму і вартість. Процедурна частина Порядку №875 — угоди «Drone Deal» і перелік держав, державні гарантії імпортера, перелік критичних товарів, Міжвідомча комісія, зупинення і скасування дозволу → Оборонні технології та військові закупівлі. Питання інтелектуальної власності при передачі технологій, зокрема заборона відчуження майнових прав → Трансфер технологій та інвестиції в R&D.
Три місця, де це коштує грошей
Плата вноситься до рішення
Пункт 13, підпункт 5: до заяви додаються документи про сплату. Не після схвалення. Разом із заявою.
Далі — тридцять днів на розгляд і сім підстав для відмови (п. 19). Серед них є підпункт 5: Міноборони або інший державний замовник має намір закупити цей товар.
Ця підстава не про вашу помилку. Вона про потребу держави. Ви могли зробити все бездоганно.
Пункт 20 дає вихід: субʼєкт може надати письмові гарантії постачання для потреб оборони в обсягах і строках, визначених Міноборони — і тоді ця обставина підставою для відмови не є. Пункт 23 дає інший: якщо після відмови державний контракт не укладено протягом 30 днів, можна звернутися повторно, і та сама підстава вже не спрацює.
Обидва механізми працюють. Обидва треба готувати до подання заяви, а не після відмови. І жоден з них не повертає вже сплачені кошти.
База розрахунку вам не належить
Пункт 12: вартість рахується за цінами, за якими закуповують державні замовники у сфері оборони. Не за вашим контрактом.
Якщо держава такого товару останні шість місяців не купувала — потрібен висновок судового експерта або звіт оцінювача, чинний шість місяців.
Отже, до початку процедури ви не можете точно порахувати, скільки заплатите. І це впливає на те, як ви маєте будувати ціну в контракті з іноземним покупцем.
Реекспорт технології обкладається окремо
Пункт 11, підпункт 2: якщо іноземний субʼєкт виготовив товари за вашою технологією і продає їх до третьої країни — сплачується ще 20% вартості цих товарів.
Це роялті, вбудоване в експортний контроль. Його треба закладати в економіку ліцензійної угоди на етапі переговорів, а не виявляти, коли перший реекспорт уже відбувся.
Стаття 333: чому документація важливіша за аргумент
Стаття 333 КК — порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають експортному контролю.
Санкція за частиною першою: штраф від двох до пʼяти тисяч НМДГ, або обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати посади. За частиною другою — повторне вчинення або вчинення організованою групою — до пʼяти років, і штрафу там уже немає, а позбавлення права обіймати посади стає обовʼязковим. Розслідування — виключна компетенція СБУ.
Диспозиція статті бланкетна. Щоб встановити склад, слідство звертається до законодавства про експортний контроль — і читає ваші документи. У доктрині субʼєктивною стороною цього злочину традиційно визнається прямий умисел: усвідомлення того, що передача здійснюється з порушенням порядку, і бажання це зробити.
Тут зазвичай настає полегшення. Воно передчасне.
Питання не в тому, чи був у вас умисел. Питання в тому, що покаже про це справа — через рік, коли слідчий читатиме ваше листування з контрагентом і питатиме, чому ви не зʼясували призначення кінцевого виробу, якщо мали таку можливість.
Задокументована процедура ідентифікації — письмові висновки, запити контрагенту, збережене листування — це не гарантія. Це різниця між справою, яка закривається на стадії досудового розслідування, і справою, яку доводиться захищати в суді.
Ця документація будується до того, як товар перетне кордон. Після — вона вже не будується, а реконструюється. І це видно.
Українські та європейські списки розійшлися
Єдиний список товарів подвійного використання — додаток до Порядку, затвердженого постановою №86. Побудований на архітектурі Регламенту ЄС 428/2009, запроваджений в Україні у 2018 році. За змістом востаннє приводився у відповідність до рішень Вассенаарської домовленості, РКРТ, Групи ядерних постачальників та Австралійської групи, ухвалених на пленарних засіданнях 2017–2019 років.
ЄС тим часом замінив 428/2009 на Регламент 2021/821, який дозволяє Єврокомісії оновлювати Додаток I делегованими актами. Комісія цим правом користується регулярно; останнє оновлення набрало чинності у вересні 2025 року.
Два механізми, дві швидкості. Один рухається делегованим актом у Брюсселі. Другий потребує повної постанови Кабміну.
Розбіжність структурна, не випадкова. Позиція, додана до Додатка I ЄС після 2019 року, може не мати українського відповідника. Товар, неконтрольований в Україні, може бути контрольованим у ЄС. Буває і навпаки.
Для українського експортера це означає просту річ: український висновок про неконтрольованість нічого не каже про європейський. Якщо ваш покупець у ЄС — його регулятор дивиться на свій список, не на наш.
Найочевидніша прогалина — товари кіберспостереження. Регламент 2021/821 запровадив контроль над ними. У 428/2009 такої категорії не було, і в українському Єдиному списку її теж немає. У проєкті нового Закону, оприлюдненому ДСЕК для консультацій у лютому 2026 року, визначення зʼявилося вперше. Доки він не ухвалений, українські компанії, що працюють із засобами моніторингу та аналізу даних, перебувають у полі, якого український список ще не описує (→ Захист персональних даних і цифровий комплаєнс).
Що ми робимо
Визначення режиму
- Ідентифікація товару за Єдиним списком ТПВ та Списком товарів військового призначення
- Аналіз, чи застосовується Порядок №875 — статус кодифікації або прийняття на озброєння кінцевого виробу
- Письмові класифікаційні висновки для контрагентів, банків, страховиків
- Перегляд раніше зробленої ідентифікації
Розрахунок і оскарження вартості дозволу
- Аналіз бази розрахунку за п. 12 Порядку
- Робота з висновком судового експерта або звітом оцінювача, коли закупівельних цін немає
- Моделювання вартості дозволу до підписання зовнішньоекономічного контракту
- Структурування ціни контракту з урахуванням платежу
Робота з підставами для відмови
- Гарантії постачання для потреб оборони за п. 20 — коли їх варто давати і в якому обсязі
- Повторне звернення за п. 23 після спливу 30-денного строку на укладення держконтракту
- Усунення інших підстав відмови і повторне подання
Захист на випадок перевірки
- Побудова документального сліду ідентифікації
- Внутрішньофірмова система експортного контролю
- Супровід перевірок ДСЕК
- Адміністративне оскарження рішень; представництво у справах за ст. 333 КК і ст. 188-17, 212-4 КУпАП
Паралельна кваліфікація за ЄС і США
- Перевірка товару за Додатком I Регламенту 2021/821 і Commerce Control List
- Виявлення розбіжностей між українським та європейським списками
- Аналіз de minimis і правила іноземного прямого продукту, якщо в ланцюгу є американські компоненти
Про підстави для відмови. Найдорожча підстава — намір Міноборони закупити товар (п. 19(5)). Вона єдина, що не залежить від якості вашої підготовки.
Як ми працюємо
Чотири етапи, орієнтовно 90 днів: 60 на попередню ідентифікацію, 30 на дозвіл.
Етап 1 — Визначення режиму. Ідентифікуємо товар за списками і встановлюємо статус кінцевого виробу. Це рішення про те, платите ви 1 020 грн чи 300 000. Ухвалюється до всього іншого.
Етап 2 — Вартість і база розрахунку. Якщо режим №875 застосовується — моделюємо платіж, працюємо з базою розрахунку, за потреби ініціюємо експертну оцінку. Результат заходить у ціну контракту, а не зʼясовується після його підписання.
Етап 3 — Підготовка до відмови. Так, до відмови. Оцінюємо ризик за п. 19, готуємо гарантії постачання за п. 20, якщо це доречно, і план дій на випадок п. 19(5). Це робиться заздалегідь, бо після відмови гроші вже сплачені.
Етап 4 — Ідентифікація і дозвіл. Проводимо товар через попередню ідентифікацію в ДСЕК і готуємо заяву. Якщо справа переходить у процедурну площину — Drone Deal, критичні товари, Міжвідомча комісія — вона передається з уже визначеним режимом.
Про строки. Тридцять днів на розгляд заяви — це реальна норма. Але ці тридцять днів починаються з подання повного пакета. Попередню ідентифікацію товару Порядок №875 не скасував, і вона може тривати до шістдесяти днів. Девʼяносто — чесна цифра.
З ким ми працюємо
Ідентифікація товарів і санкційний скринінг були частиною нашої роботи в транскордонних контрактах і авіаційному фінансуванні багато років. Воєнний режим експорту — новий. Аналітична дисципліна — ні.
Наші клієнти:
- Українські виробники, що виходять на зовнішні ринки вперше і не знають, у якому режимі опинилися
- Підприємства, чия продукція нещодавно кодифікована — і чий експортний статус змінився разом із цим
- Виробники комплектувальних, які постачають кодифікованим виробникам і потрапляють під 30% без порогу
- Компанії, що передають технології іноземним партнерам і мають прорахувати реекспортні 20%
- IT-компанії з продуктами на межі кіберспостереження
- Експортери, які отримали відмову і не розуміють, що робити з уже сплаченою платою
Типові ситуації:
- Виробник дронів отримав дозвіл, але не заклав 20% у ціну контракту. Маржа зʼїдена.
- Постачальник комплектувальних працює з кодифікованим виробником два роки. Про режим №875 дізнався з новин.
- Компанія передала технологію європейському партнеру. Партнер продає до третьої країни. Питання про 20% виникло після факту.
- Держекспортконтроль відмовив, бо Міноборони заявило намір закупити. Плата сплачена. Держконтракт не укладається.
Ключові експерти
Доктор юридичних наук — структурування транскордонних технологічних угод; експортний контроль в інвестиційних та M&A транзакціях
Регуляторний комплаєнс; законодавство про експортний контроль; ідентифікація товарів подвійного використання; санкційний скринінг; взаємодія з ДСЕК
Провадження про порушення в галузі експортного контролю; адміністративне оскарження; представництво в адміністративних і господарських судах
Питання і відповіді: експортний контроль і товари подвійного використання
Мій товар у Єдиному списку. Я плачу 30%?
Не обовʼязково. Порядок №875 охоплює товар подвійного використання лише тоді, коли він може бути використаний для розроблення, виробництва або використання виробу військового призначення, прийнятого на озброєння або кодифікованого як предмет постачання. Якщо ваш товар іде в цивільну продукцію або у військову, але не кодифіковану, — діє загальний порядок, і плата фіксована. Якщо в кодифіковану — 30% без мінімального порогу. Визначення цього і є перше, що ми робимо.
Чи повертають плату, якщо відмовили в дозволі?
Порядок №875 про повернення мовчить. Загальний Порядок справляння плати говорить прямо: плата за оформлення та видачу невикористаних документів не повертається. Плата вноситься разом із заявою, відмовити можуть за сімома підставами. Це комерційний ризик, і його треба розподіляти в контракті з покупцем — а не сподіватися, що не спрацює.
Міноборони заявило намір закупити мій товар. Це кінець?
Ні, але діяти треба швидко і в двох напрямках. Пункт 20 дозволяє надати письмові гарантії постачання для потреб оборони — і тоді ця підстава для відмови не застосовується. Пункт 23 зобовʼязує державного замовника протягом 30 днів після відмови вжити заходів до укладення з вами держконтракту; якщо цього не сталося, ви маєте право звернутися повторно, і та сама підстава вже не спрацює. Обидва механізми ефективніші, якщо підготовлені до подання заяви, а не після відмови.
Я помилився в класифікації. Це кримінал?
Диспозиція ст. 333 КК бланкетна, і в доктрині субʼєктивною стороною цього злочину традиційно визнається прямий умисел. Але це не та відповідь, яка вам допоможе. Умисел встановлює слідство — заднім числом, за вашими документами. Якщо у вас немає письмового запиту контрагенту про призначення виробу, немає письмового висновку про ідентифікацію, немає збереженого листування — відсутність умислу доведеться доводити усно, проти матеріалів справи. Крім того, добросовісність не знімає адміністративної відповідальності (ст. 188-17, 212-4 КУпАП), конфіскації товару та скасування дозволів. Практична відповідь: будуйте документальний слід до відвантаження. Це єдиний захист, який працює, і побудувати його заднім числом не вийде.
Товар не в українському списку. Отже, можна експортувати до ЄС вільно?
Ні. Український Єдиний список побудований на Регламенті ЄС 428/2009 і за змістом синхронізований з рішеннями міжнародних режимів 2017–2019 років. ЄС перейшов на Регламент 2021/821 і оновлює Додаток I делегованими актами — останнє оновлення у вересні 2025 року. Списки розійшлися. Ваш європейський покупець відповідає перед своїм регулятором за своїм списком. Український висновок про неконтрольованість його не захищає.
Скільки насправді триває отримання дозволу?
Тридцять днів — це строк розгляду заяви, і він реальний. Але він починається від подання повного пакета документів. Попередню ідентифікацію товару в ДСЕК Порядок №875 не скасував, і вона може тривати до шістдесяти днів. Плануйте девʼяносто. Якщо у вас є контрактний строк постачання — рахувати треба від нього назад.
Перш ніж звертатися
- Що за товар? Найменування, технічні характеристики, чи проводилася попередня ідентифікація.
- Що з ним робить покупець? Статус кінцевого виробу — прийнятий на озброєння, кодифікований як предмет постачання, чи ні. Це та обставина, яка визначає режим і вартість дозволу.
- Яка сума контракту і чи це комплектувальні? Поріг 15 млн грн на складові частини не поширюється.
- Чи є контрактний строк постачання? Попередня ідентифікація — до 60 днів, дозвіл — 30. Рахуйте назад від дати постачання.
- Чи вже подавали заяву? Якщо так — на якому вона етапі, і чи внесена плата.
Нормативна база
- Закон України №549-IV «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» (2003, зі змінами)
- Постанова КМУ №875 від 01.07.2026 — Порядок здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання на період воєнного стану; чинна з 08.07.2026
- Постанова КМУ №86 від 28.01.2004 — Порядок контролю за передачами товарів подвійного використання; містить Єдиний список товарів подвійного використання
- Постанова КМУ №1807 від 20.11.2003 — Порядок контролю за передачами товарів військового призначення
- Постанова КМУ №746 від 13.07.2011 — Порядок справляння плати за адміністративні послуги в галузі експортного контролю
- Кримінальний кодекс України, ст. 333
- КУпАП, ст. 188-17, 212-4
- Регламент (ЄС) 2021/821 — Додаток I зі змінами, внесеними делегованими актами
- Вассенаарська домовленість, Австралійська група, РКРТ, Група ядерних постачальників
- Державна служба експортного контролю України — dsecu.gov.ua
Повʼязані практики
Готові діяти?
Визначимо ваш режим, порахуємо вартість дозволу і побудуємо структуру контракту навколо відповіді.