Трансфер технологій та інвестиції в R&D в Україні
Україна займає унікальну позицію у глобальному праві подвійного використання та експортного контролю. Як технологічно виробляюча країна у стані війни — з оборонним сектором, що спирається на цивільні інженерні потужності, великим обсягом міжнародних потоків військових та цивільних технологій та активною гармонізацією у рамках вступу до ЄС — середовище комплаєнсу з експортного контролю в Україні є більш складним, ніж у майже будь-якій іншій юрисдикції.
Для міжнародних компаній, що передають технології до або з України, ключові правові питання не є теоретичними: які переліки контролю застосовуються, які предмети потребують ліцензій, як взаємодіють українські засоби контролю з режимами ЄС та США, і як структурувати транскордонний трансфер технологій. Ця робота повʼязана з оборонним сектором (→ Оборонні технології та військові закупівлі) та з трансфером технологій (→ Трансфер технологій та інвестиції в R and D).
Правова база — українське законодавство та його взаємодія з режимами ЄС і США
Система експортного контролю України встановлена Законом про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання (2003, зі змінами) і реалізується через Державну службу експортного контролю України (ДСЕК). Україна веде національні переліки контролю, що загалом узгоджуються з Вассенаарською домовленістю, Австралійською групою, Режимом контролю за ракетними технологіями та Групою ядерних постачальників — але не є ідентичними переліками ЄС або США.
Для технологічних угод з українським виміром взаємодіють три регуляторні режими:
- Українське законодавство про експортний контроль — застосовується до експорту з України та, в певних випадках, до реекспорту предметів українського походження
- Регулювання ЄС щодо подвійного використання (Регламент 2021/821) — застосовується до товарів і технологій походженням з ЄС, що передаються в Україну, та до реекспорту з ЄС
- Правила адміністрування експорту США (EAR) — застосовуються до предметів американського походження та технологій будь-де у світі, включаючи передачі українським кінцевим користувачам
Ця сторінка охоплює класифікацію подвійного призначення та експортний контроль для цивільних і комерційних технологічних транзакцій. Для оборонних закупівель, BRAVE1, режиму Defence City та ліцензування експорту озброєнь → Оборонні технології та військові закупівлі.
Порівняння трьох режимів експортного контролю
| Параметр | Україна | ЄС (Регламент 2021/821) | США (EAR) |
|---|---|---|---|
| Регулятор | ДСЕК | Компетентні органи держав-членів | BIS (Bureau of Industry and Security) |
| Сфера застосування | Експорт з України; реекспорт предметів українського походження | Товари і технології походженням з ЄС; реекспорт з ЄС | Предмети американського походження будь-де у світі; правило de minimis; правило іноземного прямого продукту |
| Переліки контролю | Національні переліки, узгоджені з Вассенааром, АГ, РКРТ, ГЯП | Додаток I до Регламенту — єдиний перелік ЄС | Commerce Control List — класифікація за ECCN |
| Нематеріальні передачі | Охоплені — технічні дані, ПЗ, ноу-хау в електронному вигляді | Охоплені | Охоплені, включно з умовним експортом (deemed export) |
| Виключення та звільнення | Обмежений перелік; оцінюється індивідуально | Загальні ліцензії ЄС (EU GEAs) | STA, LVS, ENC, NLR та інші |
| Типовий тригер для української угоди | Експорт української технології за кордон | Постачання компонентів з ЄС українському виробнику | Ліцензування ПЗ або компонентів американського походження |
Обсяг послуг
Аналіз класифікації подвійного використання
- Класифікація товарів, технологій та ПЗ за переліками контролю України
- Паралельна класифікація за регулюванням ЄС та EAR США
- Аналіз для нематеріальних передач технологій
- Класифікація ПЗ — розмежування контрольованих і неконтрольованих функцій
- Листи-висновки з класифікації для контрагентів та фінансових установ
Заявки на українські ліцензії на експорт
- Попередня консультація з ДСЕК щодо стратегії ліцензування
- Підготовка заявки на ліцензію та підтвердних документів
- Складання та перевірка сертифікату кінцевого користувача
- Координація імпортного сертифікату з іноземними контрагентами
- Заявки на дозвіл на реекспорт та транзитні дозволи
Взаємодія між режимами ЄС та США
- Застосовність регулювання ЄС для передач технологій в Україну
- Аналіз EAR США для предметів американського походження
- Виключення та звільнення від ліцензій — STA, LVS, ENC, NLR, загальні ліцензії ЄС
- Правило de minimis та правило іноземного прямого продукту
- Умовний експорт для передач технологій громадянам України за кордоном
Санкційний комплаєнс
- Санкційний скринінг контрагентів — переліки України, ЄС, США, ООН
- Аналіз галузевих санкцій ЄС та США щодо Росії
- Вимоги до сертифікатів кінцевого використання
- Аналіз звʼязку з Білоруссю та Росією в технологічних ланцюгах постачання
- Проектування програми санкційного комплаєнсу
Структурування транскордонного трансферу
- Структурування договорів з положеннями про експортний контроль
- Ліцензійні домовленості на IP з виключеннями щодо експортного контролю
- Договірні заяви, гарантії та ковенанти з експортного контролю
- Зобовʼязання кінцевого користувача та обмеження реекспорту
- Due diligence з експортного контролю в контексті інвестицій та M and A
Порушення та адміністративний захист
- Оцінка ризику порушень експортного контролю
- Процедури добровільного розкриття
- Представництво при перевірках ДСЕК
- Оскарження рішень органу в адміністративному порядку
- Судовий захист в українських адміністративних та господарських судах
Як ми працюємо
Супроводжуємо український рівень експортного контролю в технологічних угодах — від класифікації через ліцензування до поточного комплаєнсу.
Крок 1 — Профіль угоди та технології. Визначаємо конкретні товари, технологію або ПЗ; сторони, їх громадянство та місцезнаходження; структуру угоди та напрямок передачі.
Крок 2 — Мультирежимна класифікація. Класифікуємо предмет за переліками контролю України, регулюванням ЄС щодо подвійного використання та EAR США паралельно.
Крок 3 — Аналіз вимог щодо ліцензування. Визначаємо, чи потрібна ліцензія за кожним застосовним режимом, і виявляємо доступні виключення та звільнення.
Крок 4 — Санкційний скринінг. Перевіряємо контрагентів, кінцевих користувачів та маршрути угоди за застосовними санкційними переліками.
Крок 5 — Структурування та документування. Структуруємо угоду для досягнення комплаєнсу — договірні положення, зобовʼязання кінцевого користувача, імпортні та експортні сертифікати.
Крок 6 — Заявки на ліцензії. Ведемо процес подання заявок до відповідних органів — ДСЕК в Україні, компетентних органів держав-членів ЄС та BIS у США.
Крок 7 — Поточна підтримка комплаєнсу. Надаємо поточні консультації, відстежуємо зміни у застосовних переліках контролю та підтримуємо клієнта у регуляторних взаємодіях.
З ким ми працюємо
Виступаємо українським Local Counsel у транскордонних технологічних угодах, що потребують аналізу експортного контролю та санкційного комплаєнсу.
Наші клієнти:
- Міжнародні технологічні компанії, що експортують контрольовані товари, технології або ПЗ українським кінцевим користувачам
- Українські технологічні експортери, що передають технології міжнародно — особливо в суміжних з обороною секторах
- Іноземні виробники з компонентами українського ланцюга постачання
- Інвестори та фонди, що проводять due diligence з експортного контролю по українських технологічних активах
- Компанії оборонних технологій, що оцінюють класифікацію подвійного використання перед постачанням в Україну
- Міжнародні юридичні фірми, яким потрібна підтримка за українським законодавством про експортний контроль
Типові ситуації:
- Європейський виробник постачає електронні компоненти українській компанії оборонних технологій — класифікація за регулюванням ЄС та аналіз українського імпорту
- Американська технологічна компанія ліцензує ПЗ українській компанії — аналіз EAR, включно з умовним експортом для громадян України
- Український виробник дронів експортує продукт до країни-члена НАТО — аналіз ліцензії на експорт та класифікації
- Міжнародний фонд інвестує в українську компанію кібербезпеки — due diligence з експортного контролю
- Логістична компанія маршрутизує технологічні поставки через Україну — транзитний контроль та реекспорт
Ключові експерти
Доктор юридичних наук — структурування транскордонних технологічних угод, комплаєнс з експортного контролю в контексті інвестицій та M and A
Кандидат юридичних наук — регуляторний комплаєнс, класифікація подвійного використання, санкційний комплаєнс, взаємодія з ДСЕК
Провадження щодо порушень експортного контролю, адміністративне оскарження та судові спори в українських судах
FAQ: Технології подвійного використання та експортний контроль
Чи застосовується експортний контроль до передачі ПЗ і нематеріальних технологій?
Так. Українське законодавство про експортний контроль охоплює не лише фізичні товари, але й нематеріальні передачі технологій — технічні дані, ПЗ та ноу-хау, що передаються в електронному вигляді. Надсилання технічних специфікацій електронною поштою, надання віддаленого доступу до контрольованого ПЗ або передача технологій через хмарні платформи можуть породжувати зобовʼязання з експортного контролю, якщо технологія занесена до переліку контролю України.
Чим переліки контролю України відрізняються від переліків ЄС і США?
Переліки контролю України загалом узгоджуються з основними багатосторонніми режимами — Вассенаарською домовленістю, Австралійською групою, РКРТ та Групою ядерних постачальників — але не є ідентичними переліками ЄС або США. Номери класифікації та описи можуть відрізнятися. Предмет, що контролюється за регулюванням ЄС, може бути неконтрольованим за українським правом і навпаки. Тому мультирежимний аналіз класифікації є необхідним для будь-якої угоди з українським виміром.
Коли EAR США застосовуються до технологічних передач з участю України?
EAR США застосовуються до будь-якого предмета американського походження незалежно від місця знаходження, а також до предметів іноземного виробництва, що містять більше ніж de minimis обсяг контрольованого контенту американського походження або вироблені з використанням американських технологій чи ПЗ. Зобовʼязання за EAR можуть виникати навіть в угодах без прямого звʼязку між США та Україною, якщо технологія містить контент американського походження вище порогів.
Якими є наслідки порушень експортного контролю в Україні?
Порушення можуть призвести до адміністративних штрафів, кримінальної відповідальності посадових осіб, конфіскації товарів та призупинення дії експортних ліцензій. ДСЕК уповноважена проводити перевірки, накладати санкції та передавати справи до кримінального провадження. Консультуємо щодо оцінки ризику порушень, процедур добровільного розкриття та стратегій усунення порушень.
Як вступ України до ЄС впливає на законодавство про експортний контроль?
Процес вступу включає гармонізацію законодавства про експортний контроль із регулюванням ЄС щодо подвійного використання (Регламент 2021/821) та ширшою рамкою ЄС. Ця гармонізація є поточним процесом — переліки контролю та процедури України поступово наближаються до стандартів ЄС. Відстежуємо розвиток гармонізації та консультуємо щодо практичних наслідків для структурування технологічних угод.
Чи потрібна ліцензія ДСЕК, якщо технологія передається українським розробником іноземному замовнику?
Залежить від класифікації. Якщо технологія занесена до переліку контролю України — так, потрібна ліцензія на експорт, незалежно від того, чи передача є фізичною, чи електронною. Якщо технологія не є контрольованою — ліцензія не потрібна, але доцільно зафіксувати результат класифікації документально, оскільки саме він є підставою для висновку. Аутсорсингова розробка ПЗ для іноземного замовника найчастіше не породжує зобовʼязань, але окремі функції — криптографія, засоби контролю доступу, компоненти з оборонним застосуванням — можуть змінити висновок.
Повʼязані практики
Готові діяти?
Проведемо класифікацію вашої технології за трьома режимами, визначимо вимоги щодо ліцензування та структуруємо угоду для повного комплаєнсу.
