Улітку 2018 року ця сторінка розповідала, що принесе новий Закон «Про валюту і валютні операції»: свободу валютних операцій, скасування реєстрації кредитів від нерезидентів і — головне — скасування жорсткого «правила 180 днів». Закон запрацював 7 лютого 2019 року, і майже все з переліченого справді сталося. А потім сталася війна, і конструкція, яку тоді описували як тимчасовий виняток, працює вже пʼятий рік поспіль. Нижче — що з цього лишилося чинним і за якими цифрами рахувати строки та пеню сьогодні.
Зміст

Що Закон про валюту справді зробив
Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21 червня 2018 року набрав чинності 7 лютого 2019 року і замінив собою декрет 1993 року разом із цілим шаром підзаконних актів. Три речі, які він зробив і які досі діють:
- свобода валютних операцій як принцип: резиденти можуть відкривати рахунки в іноземних фінансових установах і проводити через них операції, нерезиденти — в українських;
- скасування реєстрації кредитів і позик від нерезидентів у Національному банку разом зі штрафом у 1 % від суми за її відсутність;
- граничні строки розрахунків більше не встановлені законом — вони стали заходом захисту, який Національний банк вводить за наявності підстав, перелічених у статті 12.
Саме третій пункт у 2018 році читали як звільнення. На практиці він означав інше: питання строків перемістилося із закону, який змінює парламент, у постанову, яку змінює правління НБУ.
Стан на серпень 2026 року
Заходи захисту, запроваджені постановою Правління НБУ № 18 від 24 лютого 2022 року, діють і зараз. Загальний граничний строк розрахунків за експортом та імпортом — 180 календарних днів; для окремих товарів уряд домігся довших строків. Останнє пом’якшення валютних обмежень — постанова Правління НБУ № 90 від 10 серпня 2026 року.
Запобіжника, яким пишалися у 2018-му, більше немає
Первісна редакція статті 12 містила запобіжник, про який тоді писали всі: НБУ вводить захід захисту на строк не більше шести місяців, продовжує — теж не більше ніж на шість, а сукупно не більше 18 місяців протягом 24. Саме це мало не дати тимчасовим обмеженням стати постійними.
У чинній редакції цього обмеження вже немає. Механізм інший: правління НБУ вводить захід на строк до шести місяців і може продовжувати його щоразу ще на шість, але рішення про продовження (як і про запровадження нового подібного заходу, якщо від припинення попереднього минуло менше шести місяців) потребує підтвердження Ради Національного банку, що підстави з частини першої статті 12 нікуди не поділися. Рада має 20 днів; якщо вона не ухвалить рішення, правління діє далі самостійно.
Практичний висновок для того, хто планує зовнішньоекономічний контракт: розраховувати на автоматичне «вимкнення» валютних обмежень за календарем не варто. Вони закінчаться тоді, коли для цього будуть макроекономічні підстави, а не через 18 місяців.
Які строки розрахунків діють зараз
Загальний строк — 180 календарних днів для операцій, здійснених із 5 квітня 2022 року (постанова Правління НБУ № 18 від 24 лютого 2022 року, зі змінами). Він однаковий для експорту й імпорту.
Відлік різний, і на цьому найчастіше помиляються:
- експорт товарів — з дня митного оформлення продукції;
- експорт робіт, послуг, прав інтелектуальної власності — з дня оформлення акта, рахунка-інвойса або іншого документа, що засвідчує їх надання;
- імпорт — з дня авансового платежу; поставка має відбутися не пізніше граничного строку.
Із загального правила зʼявилися винятки, і всі вони — не ініціатива НБУ. Регулятор має право самостійно встановлювати лише загальні строки; відмінні (довші чи коротші) для окремих галузей чи операцій — виключно за обґрунтованими рекомендаціями уряду. Так з 1 березня 2026 року подовжено строки за експортом сільськогосподарської та спеціалізованої техніки, а з 15 червня 2026 року — зі 180 до 270 днів за експортом труб і комплектуючих до залізничного транспорту (коди УКТ ЗЕД 7304, 7305, 7306, 8607); зміни ухвалено постановою Правління НБУ № 63 від 12 червня 2026 року і оголошено регулятором.
Тобто перед підписанням контракту треба дивитися не лише на «180 днів», а й на код УКТ ЗЕД свого товару.
Пеня: 0,3 % за день і стеля
Порушення строку тягне пеню 0,3 % суми неодержаних коштів (вартості недопоставленого товару) за кожний день прострочення. Сума рахується в національній валюті, а якщо розрахунки валютні — за курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Загальний розмір пені не може перевищувати суму заборгованості — тобто максимум, який можна отримати, це подвоєння втрати.
Стягує пеню податкова за результатами перевірки, а не банк. Банк виконує валютний нагляд і повідомляє про порушення строку.
Що зупиняє годинник — і де тут пастка
Строк і нарахування пені зупиняються у двох випадках.
Форс-мажор. Перебіг строку і пеня зупиняються на весь період дії обставин і поновлюються з наступного дня після їх закінчення. Підтвердження — довідка уповноваженої організації країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов контракту. Тобто це не обовʼязково довідка української ТПП: якщо зобовʼязання не виконує нерезидент, дивитися треба на його країну і на те, що написано в договорі.
Позов. Якщо суд або міжнародний комерційний арбітраж прийняв до розгляду заяву резидента про стягнення заборгованості з нерезидента, строк зупиняється з дня прийняття, і пеня за цей період не нараховується.
🔴 А тепер пастка, яку варто прочитати двічі. Якщо суд або арбітраж відмовить у позові — повністю чи частково в майновій частині, — відмовить у відкритті провадження або залишить позов без розгляду, строк поновлюється, і пеня нараховується за кожний день, включно з періодом, коли годинник стояв. Тобто програний або неналежно поданий позов не просто не допомагає — він повертає всю пеню заднім числом. І навпаки: якщо позов задоволено, сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття заяви до розгляду.
Звідси практичне: рішення «позиватися, щоб зупинити пеню» має ухвалюватися з тією ж серйозністю, що й будь-який інший позов, а застереження про порядок вирішення спорів у ЗЕД-контракті — писатися заздалегідь. Про вибір інституції — чому МКАС і скільки це коштує.
Що з цього писати в договорі
Чотири речі, які знімають більшість спорів із банком і податковою:
- строк оплати коротший за граничний. Договірний строк може бути будь-яким, але кошти мають надійти не пізніше граничного. Якщо в контракті стоїть 200 днів відстрочки, а граничний строк — 180, порушення настане за законом, навіть коли контрагент платить «вчасно» за договором;
- документ, від якого рахується строк. Для послуг і робіт це акт або інвойс — його дата має бути однозначною, а не «десь у тому місяці»;
- форс-мажорне застереження з прив’язкою до органу, який видає довідку, і до країни цього органу;
- арбітражне або юрисдикційне застереження, яким справді можна скористатися, — саме воно зупиняє годинник.
І окремо: якщо контракт підписується електронно, перевірте, що банк прийме саме такий підпис — про це в матеріалі про електронні ЗЕД-контракти.
Останнє пом’якшення: серпень 2026
10 серпня 2026 року правління НБУ ухвалило постанову № 90 — пакет пом’якшення валютних обмежень, який діє з 11 серпня (одна зі змін — з 1 вересня). Основний фокус пакета на населенні: ліміт купівлі безготівкової валюти зріс із 50 до 200 тис. грн на місяць, ліміт зняття готівки з валютних рахунків — зі 100 до 200 тис. грн на добу, зʼявилася можливість оплачувати товари й послуги за кордоном переказами з валютного рахунку в межах окремого ліміту. Бізнес дістав додатковий ліміт, що формується за рахунок прямих благодійних внесків військовим частинам ЗСУ та Нацгвардії.
Для розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами цей пакет граничних строків не змінює: 180 днів лишаються там, де були. Але напрямок руху він показує — обмеження знімають поступово й адресно, а не одним рішенням.