Перевірка українського контрагента: інструкція для бізнесу

Майже чотири роки чесна відповідь на питання «як перевірити українського контрагента» була незручною: майже ніяк. Відкритий доступ до державного реєстру юридичних осіб обмежили в перші дні повномасштабного вторгнення, і з мотивами ніхто не сперечався. Іноземні покупці підписували договори на довірі, скані паспорта й тому, що друга сторона сама зволила надіслати.

19 січня 2026 року це змінилося. Реєстр знову публікується — не весь і не в тому вигляді, що у 2021-му, але достатньо, щоб зробити справжню перевірку до підписання. Нижче — що тепер видно, що свідомо приховано і чого жоден реєстр не покаже ніколи. Це українська пара до нашої інструкції з перевірки китайських компаній, і сам контраст між двома юрисдикціями багато чого пояснює.

Міністерство юстиції відновило оприлюднення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) у формі відкритих даних. Правова основа — наказ Мін’юсту № 3168/5 від 18 листопада 2025 року і Закон України № 4576-IX від 21 серпня 2025 року, який визначає особливості надання відомостей публічних електронних реєстрів у період воєнного стану; обсяг — за переліком, затвердженим наказом Мін’юсту № 897/5 від 28 березня 2016 року.

Набори опубліковані на сайтах Мін’юсту та ДП «НАІС», триває публікація на data.gov.ua. Оновлення — щотижня.

Три категорії відомостей свідомо лишили поза публічними наборами — заради захисту оборонних підприємств і стратегічних обʼєктів:

• контактні дані;
• точне місцезнаходження;
• види економічної діяльності (КВЕД).

Чотири джерела закривають більшість питань, які варто ставити. Жодне не коштує помітних грошей, три з них займають хвилини.

Це основне джерело і єдине, що має юридичну вагу. Воно дає зареєстроване найменування, код ЄДРПОУ (восьмизначний ідентифікатор, який має кожна українська юридична особа — договір укладайте на код, а не на назву, бо назви повторюються), дату реєстрації, поточний статус, керівника, учасників і кінцевих бенефіціарних власників, установчі документи.

Дві речі варті уваги більше за решту. Перша — статус: юридична особа може перебувати «в стані припинення», і це вже зовсім інші переговори. Друга — обсяг повноважень керівника, до якого повернемося нижче, бо саме там іноземні постачальники втрачають найбільше грошей.

Реєстр публічний: інформацію про будь-яку компанію може отримати будь-яка особа, зокрема іноземець — за національним чи дипломатичним паспортом. Безоплатний пошук на порталі Мін’юсту дає базову картину. Офіційний витяг — той документ, який приймуть банк, нотаріус чи суд, — замовляється через Мін’юст або «Дію». Адміністративний збір за паперовий витяг становить 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, округлених до найближчих 10 гривень; електронний коштує 75% від цієї суми і формується в режимі реального часу, приблизно за дві хвилини.

Єдиний державний реєстр судових рішень містить повні тексти рішень усіх українських судів. Пошук за назвою або кодом ЄДРПОУ показує судову історію: хто судився, за що, як часто і чи платить компанія лише після рішення суду.

Серія позовів постачальників про стягнення заборгованості скаже вам про платіжну поведінку більше, ніж будь-яка фінансова звітність. Врахуйте воєнний виняток: не оприлюднюються рішення у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки, у сфері державної таємниці, недоторканності кордонів, призову й мобілізації та порядку несення військової служби. Господарських спорів це не стосується — а вас цікавлять саме вони.

Реєстр показує осіб, щодо яких відкриті виконавчі провадження. Він відповідає на вужче, але гостріше питання, ніж реєстр рішень: не «чи судилися з цією компанією», а «чи працює з нею виконавець просто зараз». Контрагент, який уже перебуває у виконавчому провадженні, — це той, чиї вхідні платежі можуть до вас не дійти.

Щодо українських санкцій юридично зобовʼязальне джерело одне — Державний реєстр санкцій РНБО: drs.nsdc.gov.ua. Портал НАЗК «Війна і санкції» — аналітичний ресурс: він корисний для контексту, але наявність у ньому сама собою не є правовим фактом. Списки своєї юрисдикції перевіряйте окремо: санкції ЄС, OFAC і Великої Британії не дзеркалять український реєстр, і саме розбіжності між ними створюють незручні випадки.

Українська компанія діє через керівника. Реєстр показує, хто він. Реєстр показує й інше, що більшість іноземних контрагентів пропускає: чи обмежує статут те, що керівник може підписати без рішення загальних зборів. Звична форма обмеження — граничнa сума правочину.

Правило встановлює частина 3 статті 92 Цивільного кодексу, і читається воно вигідніше для вас, ніж багато хто очікує: у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Перечитайте це двічі, бо всередині є пастка, яка спрацьовує у зворотний бік. За замовчуванням норма вас захищає. Але захист зникає тієї миті, коли компанія доведе, що ви знали, — а статут лежить у публічному реєстрі, який ви щойно дивилися. Перевірка, зроблена наполовину, сама створює те знання, яке потім грає проти вас.

Якщо гірше вже сталося і договір підписано з перевищенням повноважень, він не є автоматично недійсним. За статтею 241 Цивільного кодексу такий правочин створює права та обовʼязки для компанії, якщо вона його згодом схвалила, — а схваленням вважається, зокрема, вчинення дій, що свідчать про прийняття правочину до виконання. Прийняти товар чи оплатити частину ціни — це рівно воно.

Перевірки вище встановлюють, що компанія існує, хто нею керує і як вона поводиться в судах. Вони не встановлюють, що вона здатна вам заплатити. Чотири сліпі зони варто назвати вголос, бо клієнти відкривають їх щоразу в тому самому порядку.

• Платоспроможність. В Україні немає публічної бази фінансової звітності, на яку іноземний покупець міг би покластися для актуальної картини. Судова й виконавча історія — це проксі до платіжної поведінки, а не до балансу.
• Хто насправді контролює компанію. Реєстр показує кінцевого бенефіціарного власника таким, яким його задекларували. Щорічний обовʼязок підтверджувати ці відомості на час воєнного стану відкладено — тож запис може бути кількарічної давнини, і це в період, коли власність в українському бізнесі змінювалася дуже активно.
• Де вона реально працює. Точне місцезнаходження і КВЕДи не входять у публічні набори, тож із самих відкритих даних не підтвердити ні адресу для вручення, ні заявлений вид діяльності. Витяг це закриває.
• Кримінальний бік. Провадження стає видимим лише тоді, коли зʼявляється оприлюднене рішення суду, а воєнний виняток вилучає з оприлюднення цілий клас справ. Відсутність кримінального сліду в реєстрі не є доказом його відсутності в реальності.

Перша версія цього матеріалу, опублікована Катериною Цірат у 2020 році, давала іноземним підприємцям дві конкретні поради. Обидві варто переглянути, бо одна витримала перевірку часом, а другу скасував закон.

Просити сертифікат про надійність від Торгово-промислової палати — порада лишається слушною, із застереженням. Торгово-промислова палата України веде Реєстр надійних партнерів і видає Certificate of Good Standing компаніям, чий фінансовий стан вона перевірила; іноземні компанії можуть отримувати з реєстру відомості, що не є комерційною таємницею. Застереження структурне: це недержавний реєстр, і входження до нього добровільне. Сертифікат — позитивний сигнал. Його відсутність не доводить нічого взагалі, а контрагент, який сприймає ваше прохання як образу, теж повідомляє вам дещо.

Стерегтися підроблених печаток — питання поставлено вже неправильно. У 2020 році порада була уважно дивитися на печатки в транспортних і видаткових документах, бо підробки ходили. Сьогодні вона застаріла, і застаріла корисним чином: Закон України № 1982-VIII від 23 березня 2017 року, чинний з 19 липня 2017 року, зробив використання печаток юридичними особами та ФОП необовʼязковим. Документ дійсний за самого лише підпису уповноваженої особи, а вимагання відбитка печатки є адміністративним правопорушенням зі штрафом від 850 до 1 700 гривень.

Практичний наслідок протилежний до того, що припускає більшість іноземних контрагентів. Печатка на українському документі не доводить нічого, бо ніщо не вимагає їй там бути; документ без печатки не є дефектним. А от що досі має значення — і в цій частині порада 2020 року тримається повністю — це самі транспортні документи: товарно-транспортні накладні, CMR, акти приймання. Саме вони доводять, що товар рухався, і саме їх ви подаватимете, якщо спір колись дійде до суду чи арбітражу.

Рано чи пізно український контрагент у скруті надішле вам лист Торгово-промислової палати від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, яким збройну агресію Росії засвідчено як форс-мажорну обставину. Його зазвичай подають як кінець розмови. За українським правом це навіть не її початок.

Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду усталена й послідовна:

• цей лист не є сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні». Це загальний офіційний документ, який не містить ідентифікуючих ознак жодного конкретного договору (постанови від 07.06.2023 у справах № 912/750/22 і № 906/540/22; від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22; від 29.06.2023 у справі № 922/999/22; від 02.08.2023 у справі № 916/1788/22; від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22);
• навіть справжній сертифікат, виданий за конкретним зобовʼязанням у порядку Регламенту ТПП від 18 грудня 2014 року, не є беззаперечним доказом: він оцінюється в сукупності з іншими доказами за статтею 86 ГПК України;
• ключова ознака — причинно-наслідковий звʼязок між обставиною та неможливістю виконати саме це зобовʼязання, і довести його має та сторона, яка на форс-мажор посилається;
• форс-мажор не звільняє від зобовʼязання, строк виконання якого настав до настання самої обставини.

Українські суди застосовують це без сентиментів. Там, де відповідач протягом спірного періоду продовжував працювати, суди вказували, що саме собою віднесення воєнного стану до форс-мажорних обставин нічого не свідчить про конкретні правовідносини. Річ не в тому, що війна не має значення, — вона має значення й часто вирішальне. Річ у тому, що це треба доводити щодо вашого договору в суді, а не стверджувати листом, адресованим усім одразу.

Due diligence, який не змінює договір, — це дорогий спосіб заспокоїтися. Основну вагу несуть три умови, і кожна з них варта більше, ніж ще одна година в реєстрах.

• Форум. Вибирайте між українським господарським судом і арбітражем свідомо, а не успадковуйте те, що написано в шаблоні. Компроміси розібрані в статті «Міжнародний арбітраж чи суд», а якщо обрали арбітраж — у статті «Регламент ICC чи Регламент МКАС».
• Застосовне право. Автономія волі визнається, і простору вона дає більше, ніж використовує типовий шаблон, — див. «Гаазькі принципи вибору права».
• Структура платежу. Передоплата, акредитив, застереження про збереження права власності, поетапне постачання проти документів. Саме тут мають зʼявитися висновки з реєстрів: контрагенту з відкритим виконавчим провадженням товарний кредит не дають.

Окремий рядок — про форму підпису. Українське право визнає договори в електронній формі, але визнання іноземного електронного підпису — це окреме питання з окремою відповіддю: див. «Електронні ЗЕД-контракти в Україні».

1. Отримайте код ЄДРПОУ і укладайте договір на код, а не на торгову назву.
2. Підніміть запис: статус, дата реєстрації, керівник, учасники, кінцевий бенефіціарний власник.
3. Прочитайте статут щодо обмежень повноважень керівника. Якщо ваша угода їх перевищує — беріть рішення загальних зборів.
4. Перевірте, хто підписує: керівник чи представник. Якщо представник — читайте довіреність, включно з датою й обсягом.
5. Пошукайте в реєстрі судових рішень за назвою і кодом за останні три роки, з увагою до позовів постачальників про стягнення.
6. Перевірте Єдиний реєстр боржників на відкриті виконавчі провадження.
7. Прогоніть по Державному реєстру санкцій РНБО і окремо по списках ЄС, OFAC і Великої Британії.
8. Попросіть сертифікат ТПП — і читайте реакцію як дані.
9. Замовте офіційний витяг перед підписанням чогось істотного: безоплатний пошук — для сортування, витяг — для документа.
10. Перенесіть висновки в договір: форум, застосовне право, структура платежу.

Кроки з першого по сьомий займають пів дня. Десятий вирішує, чи були ті пів дня чогось варті.

Опубліковано 13 серпня 2026 року замість замітки 2020 року, яка посилалася на зовнішню публікацію Катерини Цірат, більше не доступну онлайн. Стан доступу до реєстрів наведено станом на відновлення оприлюднення відкритих даних 19 січня 2026 року (наказ Мін’юсту № 3168/5 від 18.11.2025; Закон України № 4576-IX від 21.08.2025). Частина 3 статті 92 і стаття 241 цитуються за Цивільним кодексом України в чинній редакції; правило про печатки — за Законом № 1982-VIII від 23.03.2017. Позиції щодо форс-мажору взято з огляду практики Касаційного господарського суду, підготовленого Верховним Судом, із наведеними вище номерами справ. Реєстри змінюються, а воєнні правила — швидше за інші, тож перед тим, як покладатися на це в угоді, звіряйте актуальний стан.