У червні 2026 року на виставці ILA Berlin «Українська бронетехніка» і європейський ракетний концерн MBDA підписали меморандум про стратегічне партнерство. Спершу йдеться про далекобійне ураження і протидію безпілотникам. Таких меморандумів за останній рік з’явилося чимало. Але меморандум ще не є спільним підприємством. У ньому зазвичай не сказано, кому належатиме технологія, де будуть виробляти, як вивезти компоненти, як отримати дивіденди і хто керуватиме компанією. Саме на цих питаннях угоди і зупиняються.

Зміст
Коротко: Між меморандумом і першим виробом держава контролює п’ять потоків: технологію, компоненти, гроші, власність і людей. Українська сторона ліцензує технологію, а не передає права на неї; доступ інженерів партнера до креслень уже є експортом, а для СП за кордоном дозволи на експорт технології і компонентів коштують 20 і 30 % вартості. Дивіденди виводять у межах лімітів НБУ, гроші в капітал іноземної компанії, за загальним правилом, перевести не можна, а іноземний керівник закриває СП доступ до державної таємниці.
Два сценарії і п’ять потоків
Між меморандумом і першим виробом держава контролює п’ять потоків: технологію, компоненти, гроші, власність і людей. Кожен із них має свій дозвіл, свої строки і свою ціну. Нижче пояснюємо, що з цього треба вирішити до підписання договору, окремо для двох сценаріїв:
- СП в Україні. Іноземний партнер входить у капітал української компанії або створює з нею нову. Виробництво — в Україні.
- СП за кордоном. Українська компанія виробляє свою технологію разом із партнером на заводі в іншій державі.
| Потік | СП в Україні | СП за кордоном |
|---|---|---|
| Технологія | Доступ іноземця до документації вже є експортом | Експорт технології: дозвіл, гарантії держави-імпортера, плата |
| Компоненти | Імпорт здебільшого без дозволів | Експорт складових частин: дозвіл і плата |
| Гроші | Внесок вільний, дивіденди — у межах лімітів | Переказати гроші в капітал іноземної компанії, за загальним правилом, не можна |
| Власність | Дозвіл АМКУ, якщо досягнуто порогів; вимоги до власників для реєстру і Дефенс Сіті | Дозвіл АМКУ, якщо досягнуто порогів |
| Люди | Іноземний керівник закриває доступ до державної таємниці | Виїхати можуть лише заброньовані інженери-чоловіки, на строк бронювання |
1. Технологія: ліцензія, а не продаж
Що вносити. Українська сторона зазвичай вносить у СП технологію. Тут варто одразу відмовитися від ідеї передати права на неї. Для СП за кордоном це прямо випливає з правил експорту воєнного часу: держава-імпортер має гарантувати, що технологію використовуватимуть без відчуження майнових прав інтелектуальної власності (пп. 1 п. 11 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2026 № 875). Тому модель — ліцензія від української компанії, а не відчуження прав на користь СП.
Чи є що вносити. Перед тим як ліцензувати технологію, перевірте, чи права справді належать вашій компанії. Якщо розробник служив, а технологію створено у межах службових обов’язків, або її розроблено за державні кошти, права можуть належати державі. Як це перевірити, ми докладно розібрали в статті «Чия технологія: карта прав на оборонні розробки».
СП в Україні: іноземний партнер теж «експортує». Закон України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» (далі — Закон про експортний контроль) називає експортом і «розкриття технології іноземцю», навіть в Україні (ст. 1). Отже, коли інженери іноземного партнера вивчають креслення в Києві, на це потрібен дозвіл Держекспортконтролю. Якщо ж технологія засекречена, показати її іноземцям можна лише у виняткових випадках: доступ до державної таємниці мають громадяни України з допуском, а іноземці — тільки на підставі міжнародного договору, ратифікованого Верховною Радою, або письмового розпорядження Президента (ч. 7 ст. 27 Закону України «Про державну таємницю»).
Які це договори. Йдеться про угоди про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом, і їх у України вже чимало: з НАТО, ЄС і кількома десятками держав, зокрема з Німеччиною, Францією, США, Великою Британією, Польщею, Швецією, Нідерландами, Японією і Канадою. Компетентний орган за цими угодами з українського боку — СБУ. Усі угоди з реквізитами ратифікації ми звели в довіднику «Угоди України про охорону секретної інформації». Як такі угоди працюють, добре видно на прикладі угоди з Нідерландами 2024 року. Нідерландська компанія може отримати доступ до секретної інформації за контрактом, якщо її держава надала допуск їй як підприємству, а її працівникам — особисті допуски. Вимоги безпеки записують у сам контракт, а кожен візит, під час якого потрібен доступ, потребує попередньої письмової згоди органу безпеки приймаючої держави, запит на яку подають через орган безпеки держави відвідувача (ст. 8, 11 угоди). На нашу думку, для СП це означає, що доступ інженерів партнера до засекреченої частини технології організовують через СБУ та орган безпеки держави партнера, а не рішенням самого СП. Закон допускає доступ іноземців лише за договором, ратифікованим Верховною Радою, і майже всі такі угоди ратифіковано, хоча більшість із них укладено від імені Уряду, а не держави. Але не кожен документ, який називають угодою про безпеку, підходить. Безпекові угоди 2024 року з державами-партнерами щодо охорони інформації щонайбільше фіксують намір укласти окрему угоду. А з Данією, попри активне спільне виробництво, такої угоди поки немає: Кабмін схвалив її проєкт лише в червні 2026 року (розпорядження від 24.06.2026 № 629-р). На нашу думку, доки угоду з Данією не підписано і не ратифіковано, данських інженерів можна допустити до засекреченої технології лише за письмовим розпорядженням Президента. І ще одне: такі угоди не створюють обов’язку ділитися інформацією (в угоді з Нідерландами це сказано прямо), а передати отриману інформацію третім особам можна лише за письмовою згодою сторони-джерела.
СП за кордоном: експорт технології і три умови, про які варто попередити партнера. Дозвіл на експорт технології за порядком постанови № 875 видають лише за наявності документа з гарантіями держави-імпортера (п. 11 Порядку). Цей порядок діє для виробів, прийнятих на озброєння або кодифікованих, і для держав, з якими Україна уклала угоду типу Drone Deal (пп. 3, 5 Порядку); для інших товарів і держав діє загальний порядок за постановою № 1807. Держава партнера гарантує, що:
- технологію не продадуть і прав на неї не відчужать;
- вироблене за технологією не перепродадуть, не реекспортують і не передадуть далі без письмового дозволу Держекспортконтролю;
- виробництво буде лише в обсязі, визначеному ліцензією;
- Україна отримає інформацію про всі модифікації, удосконалення, оновлення програм і зміни конструкції.
Останній пункт часто стає несподіванкою для іноземного партнера. Він вкладає гроші в доопрацювання, а результати мають надходити в Україну. Це питання варто зняти в договорі про СП до того, як партнер дізнається про нього з листа свого уряду.
Скільки коштує дозвіл. За порядком постанови № 875 плата за дозвіл на експорт технології становить 20 % вартості. Вартість рахують від кількості виробів, які дозволено виготовити за ліцензією, за цінами, за якими їх закуповують державні замовники в Україні (п. 5¹ додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 746). Якщо СП потім продаватиме вироби до третіх держав, сплачується ще 20 % їхньої вартості (пп. 2 п. 11 Порядку за постановою № 875). Ці суми треба закласти у фінансову модель СП ще на етапі меморандуму.
Патенти і спільні результати. Запатентувати винахід за кордоном можна лише після подання заявки в Україні і за умови, що протягом трьох місяців заявникові не повідомили про віднесення винаходу до державної таємниці; на клопотання відповідь можна отримати раніше (ст. 37 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»). Якщо договір мовчить, кожен співвласник спільного патенту може сам використовувати винахід, але жоден не може видати ліцензію без згоди інших (ч. 2 ст. 28). Для СП це означає, що порядок ліцензування спільних результатів потрібно погодити до початку робіт. Як розмежувати свою технологію і спільні результати, пояснюємо в розділі про трансфер технологій та інвестиції в розробки.
2. Компоненти: ввезти простіше, ніж вивезти
Ввезення в Україну. Під час воєнного стану закон не застосовується до імпорту багатьох товарів, потрібних виробникові: безпілотників і компонентів до них, програмного забезпечення, військових технологій, частини засобів зв’язку (постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2022 № 1378). Виняток не діє, якщо постачальник вимагає від України державних гарантій або товар містить виріб, віднесений до позицій ML1.a–c, ML2.a чи ML4.a, тобто зброю, гармати, бомби чи ракети (п. 1¹). На нашу думку, для компонентів від європейського партнера це трапляється часто, бо держава-експортер зазвичай вимагає сертифікат кінцевого споживача. Окремо, підприємствам, які виробляють, ремонтують або модернізують озброєння, не потрібні повноваження Кабінету Міністрів на імпорт компонентів і технологій для цього (абз. 4 п. 4 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 № 838, далі — Положення № 838).
Вивезення на завод за кордоном. Тут ситуація інша. Для складових частин порядок постанови № 875 не має мінімальної суми контракту, а плата за дозвіл становить 30 % вартості (п. 4 Порядку; п. 5¹ додатка до постанови № 746). Є й корисний виняток. Виробник з атестованою системою внутрішньофірмового експортного контролю може вивозити товари без повноважень Кабміну, якщо їх використають у виробництві для потреб сил безпеки і оборони України (абз. 9 п. 4 Положення № 838). На нашу думку, це стосується моделі, коли СП за кордоном виготовляє продукцію для ЗСУ. Докладніше про повноваження та винятки — у нашій статті про експорт без повноважень Кабміну.
Обговорюєте з іноземним партнером меморандум про спільне підприємство? Надішліть нам проєкт — скажемо, які дозволи й платежі в ньому ще не враховано.
3. Гроші: увійти легко, вийти складно
Внесок іноземного партнера в капітал СП в Україні валютні правила воєнного часу не обмежують: постанова НБУ забороняє перекази з України, а не в Україну. Складнощі починаються на виході.
Дивіденди іноземному учаснику можна переказати за кордон, якщо одночасно (пп. 46 п. 14 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18):
- їх нараховано за прибуток, починаючи з 2023 року;
- компанія існує щонайменше 12 місяців, а іноземний учасник володіє часткою щонайменше шість місяців;
- сума не перевищує 1 млн євро на місяць.
Переказ робить сама компанія напряму на рахунок учасника за кордоном, через систему НБУ «Е-ліміти».
Є й окремий «інвестиційний ліміт». На суму нових іноземних грошей, внесених у статутний капітал з 12 травня 2025 року, компанія може здійснювати певні валютні операції, зокрема виплату дивідендів іноземному учаснику (пп. 57 п. 14). Для нового СП, капітал якого формує іноземний партнер, це важливо: обсяг внеску визначає, скільки дивідендів та інших дозволених пп. 57 платежів можна буде переказати понад ліміт пп. 46.
Дефенс Сіті і дивіденди. Резидент Дефенс Сіті може звільнитися від податку на прибуток, але з умовою: поки компанія користується цим звільненням, вона не нараховує і не виплачує дивіденди жодним власникам, крім держави (пп. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України). Звільнений прибуток треба реінвестувати у визначені напрями. Для іноземного партнера, який розраховує на дивіденди, це питання моделі, а не податків, тож його треба обговорити до вибору режиму. Крім того, статус надають лише компанії, у якої щонайменше 75 % доходу за попередній рік — від оборонних товарів власного виробництва або робіт і послуг з їх розроблення, виготовлення, ремонту чи модернізації (ч. 6 ст. 37 Закону України «Про національну безпеку України»). На нашу думку, новостворене СП зможе претендувати на статус не раніше, ніж складе річну фінансову звітність за рік, у якому вже мало такий дохід (ч. 5 ст. 37).
Роялті іноземному ліцензіару. На нашу думку, оплата за ліцензію іноземного партнера є оплатою імпорту, а такі перекази постанова № 18 загалом дозволяє (пп. 2 п. 14): Закон «Про валюту і валютні операції» вживає термін «товар» у значенні Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», де товаром є й права інтелектуальної власності (ч. 2 ст. 1). Банк перевірятиме договір і документи, тож ліцензійний договір має бути оформлений як окремий документ із чіткою ціною.
СП за кордоном: гроші вивезти не вийде. Постанова № 18 забороняє переказувати кошти за кордон, крім прямо визначених випадків (п. 14). Загального винятку для внеску в капітал іноземної компанії серед них немає. Резидент Дефенс Сіті може отримати окремий дозвіл НБУ на формування частки в капіталі нерезидента, але лише за зверненням Міноборони (пп. 6¹ п. 14). На практиці українська сторона вносить у СП за кордоном не гроші, а ліцензію на технологію, і тоді діє все сказане вище про експорт технології.
4. Власність і контроль
Дозвіл АМКУ. Створення спільного підприємства, яке самостійно і тривалий час вестиме повноцінну діяльність, є концентрацією (п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист економічної конкуренції»). Дозвіл Антимонопольного комітету потрібен не завжди, а лише якщо перевищено пороги (ч. 1 ст. 24). Важливо, що їх рахують не за показниками нового СП, а за показниками засновників разом з усіма компаніями їхніх груп (ст. 23). Для СП з великим європейським концерном вирішальним зазвичай є показник української сторони: якщо вона разом зі своєю групою має в Україні понад 8 млн євро активів або виручки, а світова виручка групи концерну перевищує 150 млн євро, дозвіл потрібен (п. 2 ч. 1 ст. 24). Якщо показники українського партнера в Україні не перевищують 8 млн євро, а в іноземного в Україні немає понад 4 млн євро активів чи виручки, дозвіл, найімовірніше, не знадобиться. Так само концентрацією є вхід іноземного партнера в капітал наявної компанії з досягненням 25 чи 50 % голосів (пп. «в» п. 2 ч. 2 ст. 22). Перевірити це варто до підписання, бо концентрація без потрібного дозволу є порушенням, за яке передбачено штраф до 5 % виручки за останній рік (п. 12 ст. 50, ч. 2 ст. 52).
Перевірки іноземних інвестицій в Україні немає. Закону про скринінг іноземних інвестицій поки не ухвалено. Про стан цього питання ми писали в статті «Скринінг ПІІ в Україні: що змінює новий Регламент ЄС — і що залишається». Але окремі вимоги до власників уже є:
- до реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів не включать компанію, пов’язану з державою-агресором або з власниками під санкціями (п. 24 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 № 233);
- резидентом Дефенс Сіті не може бути компанія, серед учасників чи бенефіціарів якої є особи з держави-агресора або з юрисдикцій, що не виконують рекомендацій щодо протидії відмиванню коштів (ч. 7 ст. 37 Закону про національну безпеку);
- якщо компанія отримала конструкторську документацію на державне замовлення для масштабування виробництва, договір про це забороняє передавати документацію третім особам, зокрема у разі зміни власників (п. 8 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2025 № 279). На нашу думку, перед входом у капітал такої компанії варто перевірити цей договір. Зміна власників сама не означає повернення документації, але її доведеться повернути, якщо компанія втратить спецдозвіл на роботу з державною таємницею, наприклад після призначення іноземного керівника.
Фінансування ЄС. Якщо СП в Україні планує брати участь у закупівлях за програмою ЄС SAFE, контроль над ним, за загальним правилом, не може належати державі чи особі поза ЄС, державами ЄАВТ — членами ЄЕЗ та Україною (ч. 3 ст. 16 Регламенту (ЄС) 2025/1106). Для партнера з ЄС це не перешкода. Для партнера з Великої Британії, США чи Азії — перешкода, якщо ЄС не уклав із його державою окремої угоди (ст. 17).
Ліцензія держави і «дочірні» особи. Якщо українська сторона працює з технологією Міноборони за ліцензією за постановою № 834, субліцензію можна дати дочірнім юридичним особам ліцензіата або іншим особам, лише якщо це передбачає сама ліцензія (п. 14 Порядку). На нашу думку, СП, у якому українська сторона не має контролю, дочірньою особою не буде, тож право на субліцензію для нього має бути прямо записане в ліцензії. А постанова № 1310 взагалі не передбачає, що право на технологію можна передати іншій компанії. Детальніше — у статті «Технологія Міноборони у вашому виробництві».
5. Люди: хто керуватиме і хто поїде на завод
Керівник СП в Україні. Якщо СП працюватиме із засекреченою технологією, йому потрібен спецдозвіл СБУ на діяльність, пов’язану з державною таємницею. Такого дозволу не нададуть, якщо керівник компанії не є громадянином України або не має допуску (ст. 20 Закону про державну таємницю). Тому право іноземного партнера призначати генерального директора в такому СП має пряму юридичну ціну. Компромісом може бути український керівник із допуском і широкі права партнера в наглядовій раді.
Іноземні фахівці в Україні. Навчання, консультації чи інструктаж для іноземців із військової технології (крім загальнодоступних відомостей) є експортом технології або послуг військового призначення (ст. 1 Закону про експортний контроль). Отже, на навчання персоналу партнера теж потрібен дозвіл.
Українські інженери на заводі за кордоном. Для СП за кордоном це, мабуть, найбільша практична перешкода. Правила перетинання державного кордону під час воєнного стану містять окремі підстави для виїзду, зокрема для керівників державних компаній, моряків, авіаційного персоналу, працівників культури й медіа критично важливих підприємств (Правила, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, пп. 2¹²–2²²). Окремої підстави для відрядження працівників оборонних підприємств у Правилах немає. Але заброньовані працівники як військовозобов’язані, що не підлягають призову, мають право перетинати кордон (п. 2⁶ Правил; п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Тому на завод за кордоном, за загальним правилом, можна відрядити лише заброньованих інженерів і лише на строк дії бронювання, а незаброньованих чоловіків віком від 23 до 60 років — ні. Запуск виробництва за кордоном доводиться планувати з урахуванням цього: із заброньованими фахівцями, з дистанційним супроводом або з навчанням персоналу партнера в Україні, на яке, як сказано вище, потрібен дозвіл. Правила часто змінюються, тож перед кожною поїздкою їх варто перевіряти заново.
6. Що закласти в корпоративний договір
Учасники ТОВ можуть домовитися, як реалізовуватимуть свої права, у корпоративному договорі (ст. 7 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). Він може передбачати право чи обов’язок купити або продати частку за визначених умов, а сторони можуть обрати для нього іноземне право з дотриманням Закону «Про міжнародне приватне право» (ч. 3, 7 ст. 7). Зміст договору конфіденційний, але є виняток, важливий для оборонки: якщо стороною є держава, державне підприємство або компанія, у капіталі якої державі прямо чи опосередковано належить 25 % і більше, договір оприлюднюють протягом 10 днів на сайті відповідного державного органу (ч. 5 ст. 7). Про вибір права ми писали в статті «Яке право регулюватиме ваш договір з українською компанією за новим Цивільним кодексом».
Для оборонного СП у договорі варто передбачити:
- ліцензію на технологію як окремий договір: обсяг, територія, строк, ціна, порядок передачі вдосконалень, зокрема з урахуванням гарантій, які держава партнера дає Україні;
- хто отримує дозволи на експорт технології, компонентів і навчання персоналу, хто платить 20–30 % і в які строки;
- хто призначає керівника і як це узгоджується з вимогою громадянства для спецдозволу;
- дивідендну політику з урахуванням валютних лімітів НБУ і рішення, чи користуватиметься СП звільненням Дефенс Сіті;
- вихід: опціони на купівлю чи продаж частки (ч. 3 ст. 7), а також що відбувається з ліцензією, якщо СП припиняється або партнер виходить;
- заборонених власників: зобов’язання не продавати частку особам, через яких СП втратить місце в реєстрі, статус Дефенс Сіті чи доступ до програм ЄС.
Детальніше про структурування інвестицій — у розділах про інвестування в Україну і структурування договорів та міжнародні контракти.
Готуєте корпоративний договір для оборонного СП? Надішліть нам проєкт договору — позначимо пункти, які вже вирішив український закон.
Що зробити зараз
- Якщо ви на етапі меморандуму, визначте сценарій: СП в Україні чи за кордоном. Від цього залежить майже все інше.
- Перевірте, кому належать права на технологію, яку ви збираєтеся вносити.
- Порахуйте плату за дозволи на експорт технології і компонентів до того, як погодите з партнером ціну і частки.
- Якщо технологія засекречена, плануйте керівника-громадянина України з допуском і заздалегідь з’ясуйте, чи є з державою партнера ратифікована угода про охорону інформації, яка дозволить допустити його інженерів.
- Для СП за кордоном сплануйте, хто запускатиме виробництво: виїхати зможуть лише заброньовані інженери і лише на строк бронювання.
- Перевірте, чи не досягнуто порогів для дозволу АМКУ.
Поширені запитання
Чи можна передати права на технологію спільному підприємству за кордоном? Ні, якщо експорт іде за порядком постанови № 875: держава-імпортер гарантує, що права на технологію не відчужуватимуть (п. 11 Порядку). Тому модель — ліцензія від української компанії.
Чи потрібен дозвіл, якщо інженери іноземного партнера вивчають креслення в Україні? Так. Розкриття технології іноземцю закон вважає експортом навіть в Україні (ст. 1 Закону про експортний контроль), крім загальнодоступних відомостей.
Скільки коштує дозвіл на експорт технології для СП за кордоном? За порядком постанови № 875 — 20 % вартості виробів, які дозволено виготовити за ліцензією, за цінами державних замовників в Україні, і ще 20 % у разі продажу виробів до третіх держав. Для складових частин — 30 %.
Чи можна виплачувати дивіденди і роялті іноземному партнерові? Дивіденди — так, у межах постанови НБУ № 18: прибуток з 2023 року, компанія існує щонайменше 12 місяців, учасник володіє часткою щонайменше шість місяців, до 1 млн євро на місяць. Роялті, на нашу думку, можна платити як оплату імпорту (пп. 2 п. 14), але банк перевірятиме ліцензійний договір.
Чи можна відрядити українських інженерів на завод партнера за кордоном? Лише заброньованих і лише на строк бронювання: вони мають право перетинати кордон як особи, що не підлягають призову (п. 2⁶ Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57).
Детальніше про нашу роботу — у розділах технології подвійного використання та експортний контроль, оборонні технології та військові закупівлі та інвестування в Україну. Стаття не є юридичною консультацією. Правове регулювання станом на 15 листопада 2026 року.