На ринку досі можна почути, що без постанови Кабінету Міністрів експорт зброї з України неможливий, а отримати таку постанову для приватної компанії майже нереально. Для частини експортерів це вже не так. За останній рік держава додала кілька винятків, за яких окреме рішення Уряду не потрібне. Але виняток звільняє лише від одного кроку. Реєстрація, дозвіл на кожну поставку, гарантії покупця і відповідальність за помилку залишаються. А для частини експорту змінилась і ціна.

Зміст
Нижче відповідаємо на шість питань, які директор і юрист компанії-виробника мають з’ясувати до переговорів з іноземним покупцем.
Коротко: Повноваження Кабміну потрібні лише для експорту товарів військового призначення і товарів, що містять державну таємницю. За останній рік від них звільнено, зокрема, резидентів Дефенс Сіті та виробників і власників прав на технологію, які виконують державні оборонні контракти або внесені до реєстру виконавців. Але виняток знімає лише рішення Уряду: реєстрація в Держекспортконтролі, дозвіл на кожну передачу, гарантії покупця, плата за дозвіл і відповідальність за помилку залишаються.
1. Що таке «повноваження Кабміну» і кому вони потрібні?
«Повноваження на право здійснення експорту» — це не дозвіл на конкретну угоду. Це рішення Кабінету Міністрів, яким Уряд визнає, що конкретна компанія взагалі може експортувати товари військового призначення. Без нього експортувати такі товари не можна, навіть якщо є покупець і підписаний контракт. Вимогу встановлює ст. 13 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» (далі — Закон про експортний контроль).
Важливо, що ця вимога стосується лише двох груп товарів: товарів військового призначення і товарів, які містять державну таємницю. Для товарів подвійного використання повноваження Кабміну не потрібні взагалі. Якщо ваш виріб, програма чи компонент належить лише до Єдиного списку товарів подвійного використання, а не до списку товарів військового призначення, цей розділ вас не стосується. Тому першим кроком завжди є точна ідентифікація товару.
Чому повноважень намагаються уникнути? Через процедуру. Компанія подає заяву до Держекспортконтролю, той надсилає її до Мінекономіки, Міноборони, МЗС, СБУ та розвідувальних органів, кожен з яких має 20 днів на відповідь. Далі Держекспортконтроль готує проєкт постанови, погоджує його з Мінекономіки, Мінфіном, Міноборони, МЗС, СБУ і Службою зовнішньої розвідки, проєкт розглядає Міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю, і лише після цього Кабінет Міністрів ухвалює постанову (пп. 6–11 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 № 838, далі — Положення № 838). Для самого Держекспортконтролю встановлено строк 40 днів (п. 9), але для решти етапів строків немає, тож на практиці це місяці. Обов’язковою умовою є створена й атестована Держекспортконтролем система внутрішньофірмового експортного контролю, тобто внутрішні правила і відповідальні особи, які стежать за дотриманням вимог (ч. 2 ст. 14 Закону про експортний контроль; п. 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1080). Натомість повноваження надаються на строк до п’яти років і продовжуються автоматично, якщо жоден орган не заперечує (п. 14).
2. Хто тепер може експортувати без повноважень?
Винятки зібрано в п. 4 Положення № 838, а один встановлено безпосередньо законом. Для бізнесу важливі такі:
| Хто і що експортує | Умова | Підстава |
|---|---|---|
| Розробник або виробник товарів військового призначення, який є резидентом Дефенс Сіті | Статус резидента; експортує товари, які розробив або виробляє | П. 2¹ розд. VI Закону про експортний контроль (доповнено Законом № 4577-IX, з 5 жовтня 2025 року) |
| Виробник товару або компанія, якій належать права на технологію | Одночасно виконує державні контракти на постачання товарів оборонного призначення та/або внесена до реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів | Абз. 10 п. 4 Положення № 838 (постанова № 875, з 8 липня 2026 року) |
| Виробник товарів для сил безпеки і оборони | Товар продається іноземному покупцю, але не вивозиться з України | Абз. 8 п. 4 Положення № 838 (постанова № 541, з травня 2026 року) |
| Виробник з атестованою системою внутрішньофірмового контролю | Товар вивозять, щоб використати у виробництві виробів для потреб сил безпеки і оборони України | Абз. 9 п. 4 Положення № 838 (постанова № 541) |
| Компанія, яка раніше імпортувала товар | Повертає неякісний товар постачальнику або відправляє його на гарантійний ремонт | Абз. 11 п. 4 Положення № 838 (постанова № 541) |
| Власник товару | Тимчасове вивезення для виставки, сертифікації, випробувань чи гарантійного ремонту | Абз. 3 п. 4 Положення № 838 |
Кілька пояснень до таблиці.
Найширший виняток дала постанова № 875. Постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2026 № 875 звільнила від повноважень виробників і власників прав на технології, якщо вони виконують державні оборонні контракти або внесені до реєстру. Для багатьох виробників, які вже працюють з Міноборони, це знімає питання повноважень. Але потрібні обидві умови разом: бути виробником чи власником прав і водночас мати державний контракт або бути в реєстрі. Виробник без державних контрактів, якого немає в реєстрі, виняток не отримує. І виняток тимчасовий: він діє протягом воєнного стану і шести місяців після його припинення або скасування.
«Експорт без вивезення» — це не помилка. Закон вважає експортом продаж товару іноземному покупцю, навіть якщо товар фізично залишається в Україні (ст. 1 Закону про експортний контроль). На нашу думку, абзац 8 п. 4 розрахований саме на модель, коли іноземна держава чи компанія оплачує виготовлення озброєння для ЗСУ і товар передається українським військовим, не перетинаючи кордону. Для таких угод повноваження не потрібні. Але дозвіл Держекспортконтролю на передачу, на нашу думку, все одно потрібен, бо юридично це експорт.
Виняток для резидентів Дефенс Сіті ширший за інші в одному. Він не вимагає, щоб права на технологію належали самому експортеру, і не прив’язаний до державних контрактів чи реєстру. Але отримати статус непросто: щонайменше 75 % доходу за попередній рік має становити дохід від оборонних товарів власного виробництва та пов’язаних робіт і послуг (ч. 6 ст. 37 Закону України «Про національну безпеку України»). Компанія не може бути зареєстрована за кордоном, мати податковий борг понад 10 мінімальних зарплат, зв’язки з державою-агресором чи санкції (ч. 7 ст. 37).
Хто, як і раніше, потребує повноважень. Ось кому винятки не допомагають:
- посередникам і торговцям, які не є виробниками товару і не мають прав на технологію;
- виробникам, які не мають державних контрактів, не внесені до реєстру і не є резидентами Дефенс Сіті;
- ліцензіатам технології Міноборони: чи вважається ліцензіат компанією, «якій належать права на технологію», з тексту не очевидно, і обережніше виходити з того, що ні. Про це ми писали в статті «Чия технологія: карта прав на оборонні розробки».
Не впевнені, чи підпадає ваша компанія під виняток? Надішліть нам опис товару і перелік ваших контрактів — скажемо, чи потрібні вам повноваження Кабміну і що отримати замість них.
3. Як скористатися винятком на практиці?
Внесіться до реєстру, якщо вас там немає. Електронний реєстр учасників відбору та виконавців державних контрактів веде Міноборони (постанова Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 № 233). Заяву подають через електронний кабінет, рішення ухвалюють не пізніше ніж за 10 робочих днів (пп. 20, 23 Порядку). Для виробника без державних контрактів це найкоротший шлях до винятку за постановою № 875.
Перевірте розділ про інтелектуальну власність у заяві до реєстру. Компанія вказує в ній, які об’єкти інтелектуальної власності вона використовує. Якщо назвати своєю технологію, права на яку належать державі, це може бути визнано недостовірною інформацією, а це підстава для виключення з реєстру і, як наслідок, втрати винятку. Докладніше — у статті «Технологія Міноборони у вашому виробництві».
Подбайте, щоб виняток був зафіксований під час реєстрації в Держекспортконтролі. Висновок про те, чи потрібні компанії повноваження, Держекспортконтроль дає саме під час її реєстрації як суб’єкта міжнародних передач (п. 5 Положення № 838). Якщо компанія зареєструвалась до 2026 року і в роз’ясненнях до посвідчення сказано, що повноваження потрібні, на нашу думку, варто звернутися до Держекспортконтролю з документами, що підтверджують право на виняток, і отримати оновлену позицію, а не покладатися на старі роз’яснення.
Перевірте, чи справді права на технологію належать вам. Виняток за постановою № 875 для експорту технології працює лише тоді, коли права належать самій компанії. Якщо технологію створив військовослужбовець у межах службових обов’язків або її розроблено за державні кошти, права можуть належати державі, і тоді виняток не допоможе. Як це перевірити, ми розібрали в статті «Чия технологія».
4. Що все одно доведеться отримати?
Виняток звільняє лише від рішення Кабміну. Усе інше залишається:
- Ідентифікація товару. Компанія сама відповідає за те, щоб правильно визначити, чи належить товар до товарів військового призначення чи подвійного використання і за якою позицією списку (ч. 5 ст. 12 Закону про експортний контроль). Помилка тут робить помилковими всі наступні кроки.
- Реєстрація в Держекспортконтролі. Строк розгляду — до 30 робочих днів, а з міжвідомчим погодженням — до 60 (ст. 12). Плата — 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3 400 грн (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 746).
- Дозвіл на кожну передачу. Разовий дозвіл видається на конкретний контракт і діє до року (ст. 15). Строк розгляду за загальним порядком — до 30 днів, а з міжвідомчим погодженням — до 90 (п. 11 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807). За спеціальним порядком воєнного часу, затвердженим постановою № 875, — до 30 календарних днів (п. 16 Порядку).
- Гарантії покупця. Сертифікат кінцевого споживача або інший документ, у якому покупець зобов’язується не реекспортувати і не передавати товар без письмової згоди експортера та Держекспортконтролю (п. 14 Порядку № 1807). Для експорту до держав — учасниць Вассенаарської домовленості Держекспортконтроль може погодитися обійтися без них (п. 15). Порядок за постановою № 875 вимагає ще й документа з гарантіями держави-імпортера (п. 11 Порядку).
- Атестована система внутрішньофірмового контролю — у трьох випадках. Якщо компанії потрібен генеральний чи відкритий дозвіл або висновок для регулярних поставок, якщо вона отримує повноваження Кабміну (ч. 2 ст. 14, ч. 6 ст. 15 Закону про експортний контроль; п. 4 Порядку № 1080), або якщо користується винятком за абзацом 9 п. 4 Положення № 838 (це умова самого абзацу). Рішення про атестацію ухвалюють до 45 днів, свідоцтво діє три роки (пп. 9, 11 Порядку № 1080). Для разових дозволів атестація не обов’язкова.
- Звіти після поставки про фактичний експорт і використання товару (ст. 22).
Окремо пам’ятайте: експортом закон вважає і «розкриття технології іноземцю», навіть в Україні (ст. 1 Закону про експортний контроль). Якщо ваш інженер консультує іноземного замовника або іноземний партнер вивчає креслення, на це теж потрібен дозвіл. Про те, як це стосується іноземних працівників та інвесторів, ми писали в розділі «У мене працюють іноземці або заходить іноземний інвестор».
5. Скільки це коштує?
Звільнення від повноважень не означає, що експорт став дешевим. Плата за дозвіл залежить від того, за яким порядком його видають (додаток до постанови № 746):
| Документ | Плата |
|---|---|
| Посвідчення про реєстрацію | 200 неоподатковуваних мінімумів (3 400 грн) |
| Разовий дозвіл на експорт за загальним порядком | Від 20 до 200 неоподатковуваних мінімумів залежно від вартості контракту (340–3 400 грн) |
| Дозвіл за порядком постанови № 875 на закінчені вироби | 20 % вартості товарів |
| Дозвіл за порядком постанови № 875 на технології | 20 % вартості товарів, які можна виготовити за ліцензією, за цінами державних оборонних закупівель |
| Дозвіл за порядком постанови № 875 на складові частини | 30 % вартості товарів |
Порядок за постановою № 875 застосовується, зокрема, до експорту прийнятих на озброєння або кодифікованих товарів на суму від 15 млн грн, а для складових частин — незалежно від суми (пп. 3, 4 Порядку). Саме через плату в 20–30 % виробники та їхні об’єднання вже просять Уряд скасувати плату або знизити її до нуля. Як ця плата розраховується і як закласти її в контракт, ми пояснимо в окремій статті.
6. Що буде, якщо помилитися?
Відповідальність несе саме експортер, і вона значна:
- штраф для компанії — 100 % вартості товару за експорт без дозволу, а якщо органи дійдуть висновку, що завдано шкоди національним інтересам, — 150 % (ст. 24, 25 Закону про експортний контроль);
- можливе скасування або зупинення дозволів і скасування реєстрації, після чого припиняють дію всі дозвільні документи компанії, а Кабмін може скасувати повноваження (ч. 3, 4 ст. 25);
- кримінальна відповідальність керівників і працівників, винних у порушенні: штраф від 2 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів (34 000–85 000 грн) або обмеження чи позбавлення волі до трьох років, а за повторне порушення — до п’яти років (ст. 333 Кримінального кодексу України).
Держава при цьому не відшкодовує збитків, якщо дозвіл скасовано через порушення з боку компанії (ст. 25 Закону про експортний контроль).
Що зробити зараз
- Визначте, до якого списку належить ваш товар. Якщо лише до списку подвійного використання, повноваження Кабміну вам не потрібні.
- Перевірте, чи підпадаєте ви під один із винятків: державні контракти чи реєстр, Дефенс Сіті, експорт без вивезення.
- Якщо вас немає в реєстрі виконавців державних контрактів, внесіться до нього, ретельно заповнивши розділ про інтелектуальну власність.
- Перевірте, що сказано про повноваження в роз’ясненнях до вашого посвідчення Держекспортконтролю, і за потреби оновіть позицію.
- Якщо плануєте регулярні поставки, почніть атестацію системи внутрішньофірмового контролю заздалегідь, щонайменше за два місяці.
- Порахуйте плату за дозвіл ще до того, як назвете покупцю ціну.
Поширені запитання
Чи потрібні повноваження Кабміну для експорту товарів подвійного використання? Ні. Вимога ст. 13 Закону про експортний контроль стосується лише товарів військового призначення і товарів, що містять державну таємницю. Тому першим кроком завжди є точна ідентифікація товару.
Хто може експортувати товари військового призначення без повноважень Кабміну? Зокрема, резиденти Дефенс Сіті щодо товарів, які вони розробили чи виробляють, а також виробники й власники прав на технологію, які виконують державні оборонні контракти або внесені до реєстру виконавців (абз. 10 п. 4 Положення № 838, тимчасово — на воєнний стан і шість місяців після нього). Посередникам без прав на технологію повноваження потрібні, як і раніше.
Чи звільняє виняток від дозволу Держекспортконтролю? Ні. Виняток знімає лише рішення Кабміну. Реєстрація, дозвіл на кожну передачу, гарантії покупця і звіти після поставки залишаються.
Скільки коштує дозвіл на експорт за порядком постанови № 875? 20 % вартості товарів для закінчених виробів, для технологій — 20 % вартості товарів, які можна виготовити за ліцензією, за цінами державних оборонних закупівель, для складових частин — 30 % (п. 5¹ додатка до постанови № 746). Разовий дозвіл за загальним порядком коштує від 340 до 3 400 грн.
Що загрожує за експорт без дозволу? Штраф 100 % вартості товару, а якщо завдано шкоди національним інтересам — 150 %, можливе скасування дозволів і реєстрації, а винним керівникам і працівникам — кримінальна відповідальність за ст. 333 Кримінального кодексу.
Детальніше про нашу роботу — у розділах технології подвійного використання та експортний контроль та оборонні технології та військові закупівлі. Стаття не є юридичною консультацією. Правове регулювання станом на 15 листопада 2026 року.