Як зареєструвати компанію в Україні: ТОВ, філія чи представництво

Інвестування в Україну | JVS Law

Більшість інструкцій про реєстрацію компанії в Україні досі описують країну, якої не існує з 2024 року. Найсильніше змінився маршрут через представництво: він переїхав із Мінекономіки у звичайний державний реєстр, збір впав із 2 500 доларів до приблизно 70 євро, а працівники представництва взагалі перестали потребувати дозволів на роботу.

Останнє — не деталь. Для іноземної компанії, яка відряджає в Україну трьох людей, це різниця між приблизно 80 тисячами гривень зборів за дозволи і нулем.

Нижче — скільки насправді коштують і скільки тривають два маршрути входу, з нормами, з яких ці цифри взято. Бо ті, що ходять по мережі, здебільшого з попереднього режиму.

Іноземний інвестор обирає між двома речами, які часто описують як різновиди одного. Це не так.

Товариство з обмеженою відповідальністю — українська юридична особа. Укладає договори від свого імені, володіє активами, наймає працівників, реєструється платником ПДВ, бере участь у публічних закупівлях і оподатковується як резидент. Відповідальність — власна.

Філія або представництво юридичною особою не є взагалі. Це відокремлений підрозділ іноземної компанії, і стороною договорів та носієм відповідальності лишається сама іноземна компанія. Формат придатний для присутності без власного балансу: вивчення ринку, переговори, супровід проєкту, обслуговування наявних клієнтів.

До 2024 року цей другий маршрут вів через Мінекономіки за статтею 5 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», коштував 2 500 доларів і тривав тижні. Закон № 3257-IX від 14 липня 2023 року виключив частини 18–22 тієї статті й переніс філії та представництва до Єдиного державного реєстру — на загальних підставах. Закон набрав чинності наступного дня після опублікування, а введено його в дію через рік; Кабінету Міністрів доручено перенести до реєстру відомості про раніше зареєстровані філії та представництва.

Пункт 1 частини 1 статті 26 Закону «Про державну реєстрацію» дає реєстратору 24 години з моменту надходження документів щодо юридичних осіб, крім вихідних і святкових днів. А якщо документи подано нотаріусом у межах нотаріальної дії, пункт 10 тієї ж частини вимагає провести реєстрацію відразу після вчинення цієї дії.

Отже, затримка на практиці лежить до подання, а не після. Апостиль і переклад корпоративних документів засновника, узгодження статуту, збір документів про бенефіціарів — плануйте час навколо цього, а не навколо реєстру.

Що подається за статтею 17:

• заява про державну реєстрацію створення юридичної особи — у ній же можна попросити реєстрацію платником ПДВ і обрати спрощену систему;
• рішення засновників про створення — примірник оригіналу або нотаріально засвідчена копія;
• статут — або зазначення в заяві, що товариство діє на підставі модельного статуту, і тоді статут не подається взагалі;
• документи, з яких встановлюються кінцевий бенефіціарний власник і структура власності. Реєстратор визначає КБВ саме з них, і саме тут найчастіше застрягають справи: ланцюг володіння через кілька юрисдикцій треба задокументувати, а не задекларувати.

Іноземні корпоративні документи потребують апостиля (або консульської легалізації — залежно від країни) і засвідченого перекладу українською. Реєстратори на практиці очікують свіжий витяг з іноземного реєстру, і ринок орієнтується на місячне вікно — але це саме практика, а не встановлений законом строк.

Адміністративного збору за реєстрацію ТОВ немає. Стаття 36 перелічує плату у сфері державної реєстрації, і створення приватної юридичної особи до цього переліку не входить. Ваші витрати — нотаріус, переклад і легалізація.

Закон не встановлює мінімуму статутного капіталу ТОВ. Цифри з мережі — «зазвичай від 20 000 грн» — це звичай, а не норма, і вони відповідають не на те питання.

Значення мають дві норми Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Стаття 14: кожен учасник повинен повністю внести вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації — якщо інше не передбачено статутом. Оце застереження в кінці і є важелем планування, і його регулярно не помічають. Якщо графік фінансування проєкту в шість місяців не вкладається, лікувати це треба статутом, при створенні, одностайним рішенням. Змінювати потім — та сама одностайність, яку значно важче зібрати, коли учасників уже кілька.

Стаття 15 описує, що буде за прострочення. Виконавчий орган надсилає письмове попередження з додатковим строком, який не може перевищувати 30 днів. Якщо вклад так і не надійшов, загальні збори обирають з чотирьох варіантів: виключити учасника, зменшити статутний капітал на неоплачену частину, перерозподілити неоплачену частку між іншими або ліквідувати товариство. Голоси, що припадають на частку боржника, не враховуються. Для спільного підприємства з місцевим партнером це ризик корпоративного управління, який варто прочитати до підписання, а не після.

Що насправді має відображати цифра капіталу: ліцензії, за якими ви підете (у частини режимів свої вимоги), довіру контрагентів і банків, а також оборотні кошти, які інакше довелося б заводити позикою.

Це та частина, де більшість опублікованих порад досі помиляється, тож варто сказати точно.

Відколи закон 2023 року введено в дію, філія або представництво іноземної юридичної особи реєструється в Єдиному державному реєстрі звичайним державним реєстратором. Пункт 9 частини 1 статті 26 встановлює строк — п’ять робочих днів. Стаття 36 встановлює збір — один прожитковий мінімум для працездатних осіб, тобто за статтею 7 бюджетного закону на 2026 рік 3 328 грн. Реєстрація змін до відомостей коштує 0,3 прожиткового мінімуму.

Для порівняння з режимом, який це замінило: реєстрація в Мінекономіки, збір 2 500 доларів і строк у тижнях. Вартість вхідного квитка впала приблизно в тридцять разів.

Чого зміни не торкнулися: представництво не має статусу юридичної особи. Воно діє за довіреністю іноземної компанії, і кожне зобов’язання, яке воно бере, — це зобов’язання самої компанії. Відповідальності це не обмежує, і як інструмент воно не годиться, якщо ви збираєтеся торгувати, володіти активами чи брати участь у закупівлях від свого імені.

А от що справді нове й важить більше за збір — це становище з працівниками.

Загальне правило — частина 1 статті 42 Закону «Про зайнятість населення»: роботодавець має право застосовувати працю іноземців лише на підставі дозволу територіального органу служби зайнятості. Іноземний директор українського ТОВ потребує його так само, як усі.

Виняток — пункт 8 частини 6 тієї ж статті в редакції Закону № 3257-IX: працівники філій і представництв юридичної особи, утвореної за законодавством іноземної держави, працевлаштовуються без дозволу.

Складіть це разом — і структурний наслідок стає цілком конкретним. За статтею 42-4 дозвіл коштує, залежно від строку:

• до шести місяців включно — три прожиткові мінімуми (9 984 грн у 2026 році);
• від шести місяців до року — п’ять (16 640 грн);
• від року до двох — вісім (26 624 грн);
• від двох до трьох років — десять (33 280 грн).

Продовження дешевше за видачу на один прожитковий мінімум. Кожен роботодавець отримує власний дозвіл на ту саму особу. Стаття 42-3 обмежує строк: до трьох років для відряджених за зовнішньоекономічним контрактом і для внутрішньокорпоративних цесіонаріїв, до двох років — для решти найманих працівників.

Ще дві речі, які змінюють плани:

• Громадяни РФ і Білорусі. З ухваленням Закону № 2623-IX від 21 вересня 2022 року видача і продовження дозволу для них — а також для громадян інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу суверенітету України, — здійснюються за погодженням з регіональними органами СБУ. Закладайте час або добирайте персонал інакше.
• Зарплатна підлога. Бюджетний закон на 2026 рік встановлює мінімальну заробітну плату 8 647 грн на місяць (52 грн за годину). Від неї рахуються трудові договори, податки на працю і ЄСВ.

Усе це не робить представництво відповіддю за замовчуванням — воно не може торгувати, і зазвичай саме це й вирішує справу. Але якщо ваша присутність в Україні справді є присутністю, а не торговою операцією, звільнення від дозволів — реальна й повторювана економія, якої порівняння самих лише зборів не показує.

Реєстрація — це розкриття. Ваші учасники, кінцевий бенефіціарний власник, директор і структура власності стають даними реєстру.

А сам реєстр знову став публічним 19 січня 2026 року, коли Мін’юст відновив оприлюднення Єдиного державного реєстру у формі відкритих даних — на підставі наказу Мін’юсту № 3168/5 від 18 листопада 2025 року та Закону № 4576-IX від 21 серпня 2025 року про особливості реєстрів в умовах воєнного стану. Доступ був обмежений із початку повномасштабного вторгнення. Набори оновлюються щотижня.

Три категорії до публічних наборів не входять: контактні дані, точне місцезнаходження і коди видів діяльності. Практичний наслідок для того, хто перевіряє українського контрагента: з відкритих даних не підтвердити ні адресу для вручення, ні відповідність заявленої діяльності зареєстрованим КВЕДам — це дістається лише витягом. Повну процедуру ми розписали окремо: перевірка українського контрагента.

Чого реєстр не вирішує — чи проходитиме ваша інвестиція скринінг. Власного режиму скринінгу іноземних інвестицій в Україні поки немає: два конкурентні законопроєкти з осені 2025 року лежать у комітеті, тоді як орієнтир ЄС зрушив із ухваленням Регламенту (ЄС) 2026/1386. Де це лишає інвестора сьогодні: скринінг іноземних інвестицій в Україні.

1. Торгівля чи присутність. Якщо підписуватимете договори, володітимете активами, наймете місцевий персонал у масштабі чи братимете участь у закупівлях — це ТОВ. Якщо представлятимете, вестимете переговори й супроводжуватимете проєкт — представництво дешевше в утриманні й звільняє персонал від дозволів. Не обирайте за розміром реєстраційного збору.
2. Пропишіть строк внесення вкладу в статуті, якщо шість місяців не збігаються з графіком фінансування. Потрібна одностайність, а вона найдешевша в перший день.
3. Починайте з апостиля й перекладів. Реєстр забирає 24 години; папери за ним — ні.
4. Задокументуйте ланцюг володіння до подання, а не у відповідь на запит реєстратора. Це звичайна причина затримки для структур, що тримаються через кілька юрисдикцій.
5. Визначтеся з директором заздалегідь. Іноземний директор ТОВ потребує дозволу — з ціною і строком; місцевий не потребує. Якщо кандидат — громадянин РФ або Білорусі, додайте до графіка погодження з СБУ.
6. Знайдіть реальну адресу. Фізична адреса в Україні обов’язкова; поштова скринька адресою не є, а вручення документів іде саме за нею.
7. Перевірте ліцензування до того, як капіталізуєте. Будівництво, енергетика, фінансові послуги і стратегічні товари мають власні режими, а подекуди й власні очікування щодо капіталу.

Одночасно з формою варто вирішити й те, як вирішуватимуться спори за вашими українськими договорами і в якому форумі: арбітраж чи суд у зовнішньоекономічному контракті.

Звідки це

• Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» № 755-IV — статті 17, 26 і 36 (документи, строки, плата).
• Закон № 3257-IX від 14 липня 2023 року — акт, який переніс філії та представництва іноземних юридичних осіб до Єдиного державного реєстру і переписав виняток щодо дозволів на роботу.
• Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VIII — статті 12–15 (капітал, вклади, прострочення).
• Закон «Про зайнятість населення» № 5067-VI — статті 42, 42-3 і 42-4 (дозволи, строки, плата).

Матеріал підготовлено в серпні 2026 року за чинними текстами на «Законодавстві України»: Закон «Про державну реєстрацію» № 755-IV (у редакції від 24 квітня 2026 року), Закон № 3257-IX від 14 липня 2023 року, Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VIII, Закон «Про зайнятість населення» № 5067-VI і Закон «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695 від 3 грудня 2025 року (статті 7 і 8). Суми, виражені в прожиткових мінімумах і мінімальних зарплатах, змінюються щосічня — перед бюджетуванням звіряйте чинний бюджетний закон.

Дотичне: що змінює новий Регламент ЄС про скринінг для України.