Останні зміни
- Гаазька конвенція 1980 про міжнародний доступ до правосуддя набрала чинності для України
- Ухвалено Закон № 4820-IX про приєднання України до Гаазької конвенції 1980 про міжнародний доступ до правосуддя (документ про приєднання здано 21.05.2026)
- Гаазька конвенція 2019: набрала чинності для Албанії та Чорногорії
- Бразилія: договір про взаємну правову допомогу у цивільних справах набрав чинності (лист МЗС від 30.07.2025)
- Гаазька конвенція 2019: набрала чинності для Великої Британії
- Мінська конвенція 1993 і Протокол 1997 припинили дію для України (вихід за Законом № 2783-IX)
- Гаазька конвенція 2019 про визнання та виконання судових рішень набрала чинності для України і ЄС
Чи виконають в Україні рішення іноземного суду, і чи визнають українське рішення за кордоном, залежить насамперед від того, чи є між Україною і цією державою міжнародний договір. Стаття 462 Цивільного процесуального кодексу дозволяє визнання і виконання іноземного рішення «якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності», а щодо принципу взаємності діє презумпція: «вважається, що він існує, оскільки не доведено інше» (ч. 2 ст. 462). Договір, проте, визначає більше, ніж саму можливість: які рішення визнаються, куди і через кого подавати клопотання, чи потрібно легалізувати документи і якою мовою вести листування.
На цій сторінці зібрано всі чинні для України двосторонні договори про правову допомогу у цивільних справах, договори колишнього СРСР, які Мін’юст застосовує за правонаступництвом, і багатосторонні конвенції, що працюють як канал визнання і виконання. Для кожного договору вказано сферу дії, статті про визнання рішень, легалізацію документів і порядок зносин за українським текстом на сайті Верховної Ради. Кримінально-правову допомогу, видачу і передачу засуджених довідник не охоплює.
Як визначити підставу для визнання і виконання
- Арбітражне рішення — Нью-Йоркська конвенція 1958 року (багатосторонні конвенції).
- Аліменти — Гаазькі конвенції 2007 і 1973 років, Конвенція ООН 1956 року; діти (повернення, батьківська відповідальність, опіка) — Гаазькі конвенції 1980 і 1996 років, Європейська конвенція 1980 року (ETS 105).
- Рішення суду в цивільній чи господарській справі — спершу двосторонній договір з державою, де ухвалено рішення (чинні договори України, договори СРСР).
- Держава ЄС (крім Данії), Велика Британія, Уругвай, Албанія, Чорногорія, Андорра — також Гаазька конвенція 2019 року, якщо категорія справи не виключена її статтею 2 і провадження в державі ухвалення порушено, коли конвенція вже діяла між нею й Україною (ст. 16); з двостороннім договором вона діє паралельно. Рішення суду, обраного винятковою угодою про вибір суду, — Гаазька конвенція 2005 року, якщо угоду укладено після набрання конвенцією чинності для держави обраного суду (ст. 16(1)).
- Ні договору, ні конвенції — взаємність за статтею 462 ЦПК: вона вважається наявною, доки не доведено інше.
Що варто знати, перш ніж покладатися на договір
- Мінська конвенція 1993 року більше не діє. З російською федерацією (далі — рф) і Білоруссю її дію зупинено 27 грудня 2022 року, а 29 грудня 2023 року Україна вийшла з Конвенції та Протоколу 1997 року (Закон № 2783-IX). З Молдовою, Грузією та Узбекистаном визнання рішень продовжується за двосторонніми договорами. З Азербайджаном, Вірменією, Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном і Туркменістаном чинного двостороннього договору про правову допомогу у цивільних справах немає (з Азербайджаном договір про правову допомогу в цивільних і господарських справах, за повідомленням Мін’юсту, підписано 25.04.2026; Україна його ще не ратифікувала); для аліментів з Азербайджаном, Казахстаном і Киргизстаном працює Гаазька конвенція 2007 року. На нашу думку, для решти категорій рішень з цих держав, якщо їх не охоплює інша конвенція, чинна для обох держав (наприклад, Гаазька 1996 року щодо захисту дітей — з Вірменією), лишається лише взаємність за статтею 462 ЦПК.
- Гаазька конвенція 2019 року діє для України з 1 вересня 2023 року — одночасно з ЄС і 26 його державами (Данія участі не бере), з Великою Британією — з 1 липня 2025 року. Вона застосовується лише тоді, коли на час порушення провадження в державі ухвалення конвенція вже діяла між цією державою й Україною (ст. 16): для держав ЄС — від 1 вересня 2023 року, для Уругваю — від 1 жовтня 2024 року, для Великої Британії — від 1 липня 2025 року, для Албанії й Чорногорії — від 1 березня 2026 року, для Андорри — від 1 червня 2026 року. Конвенція не поширюється на сімейні і спадкові справи, аліменти, неплатоспроможність, інтелектуальну власність та низку інших категорій (ст. 2) і не застосовується до арбітражу. Там, де з державою ЄС є ще й двосторонній договір (Польща, Литва, Латвія, Естонія, Чехія, Угорщина, Румунія, Болгарія, Греція, Кіпр, а також Словаччина, Австрія і Фінляндія за договорами СРСР), обидва інструменти діють паралельно; Конвенція не перешкоджає застосуванню інших договорів.
- Строк пред’явлення до виконання — три роки з дня набрання рішенням законної сили, для періодичних платежів — протягом усього строку стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки (ст. 463 ЦПК). Договори про правову допомогу власних строків не встановлюють; пропуск строку давності примусового виконання прямо названо підставою для відмови в договорах з Болгарією (ст. 21) і Узбекистаном (ст. 56 п. 6) та в договорі СРСР–ЧССР 1982 року, що діє зі Словаччиною (ст. 60(b)).
- Куди подавати клопотання — залежить від договору. За договорами з Литвою, Грузією, Естонією, Латвією, В’єтнамом, Румунією, Кубою і КНДР клопотання подають до суду першої інстанції, який ухвалив рішення, і той пересилає його за кордон. За договорами з Китаєм і Монголією (ст. 18(1)) та договором СРСР–ЧССР 1982 року зі Словаччиною (ст. 55(1)) — так само через суд, що ухвалив рішення, а безпосередньо до суду держави виконання — лише якщо заявник має там місце проживання або місце перебування. Договори з Польщею, Молдовою, Узбекистаном, Угорщиною, Кіпром, Іраном, Лівією і Сирією дозволяють обидва шляхи: через суд першої інстанції або безпосередньо; з Чехією (ст. 53(1), 3(2)) і Болгарією (ст. 20(1), 3(2)) другий шлях — через центральні органи. Договори з Грецією, ОАЕ, Йорданією і Марокко передбачають звернення заявника безпосередньо до суду держави виконання; з Бразилією (ст. 21(2)–(3)) і Сенегалом (ст. 24(2)) — безпосередньо або через центральні органи, Бразилія допускає й дипломатичні канали. За договором з Індією клопотання розглядає суд належної юрисдикції, а запити про правову допомогу йдуть через центральні органи (ст. 17(1), 2(1)); угода з Туреччиною визначає лише компетенцію судів держави виконання (ст. 37). За договором з Північною Македонією клопотання подають міністерству юстиції (ст. 46).
- Легалізація документів. Майже всі договори звільняють від легалізації документи, що передаються на їх виконання; винятки — договір з ОАЕ, де окремого звільнення немає (офіційні документи лише підписуються і скріплюються печаткою, ст. 5(1)), і з Грецією, де документи «мають силу документа» на території іншої сторони без згадки про легалізацію (ст. 14(1)). Формулювання різняться: у договорах з Польщею, Молдовою, Литвою, Грузією, Естонією, Латвією, Узбекистаном, Чехією і Болгарією йдеться про будь-які офіційні документи, з Румунією (ст. 13(1)) і Північною Македонією (ст. 12) — про документи установ юстиції; загальні формули, не прив’язані до передачі документів за договором, є і в договорах з Китаєм (ст. 29), Монголією (ст. 45), В’єтнамом (ст. 12), КНДР (ст. 12), Туреччиною (ст. 13), Кіпром (ст. 13), Іраном (ст. 12) і в договорі 1982 року зі Словаччиною (ст. 11); Мін’юст у листі 2010 року повідомляв, що В’єтнам, Греція, Єгипет, Іран, Кіпр, Китай, Словаччина, Словенія, Туреччина, Угорщина, Хорватія і Фінляндія приймають без апостиля лише документи, надіслані в порядку правової допомоги, а Грузія і Македонія (так у листі; нині Північна Македонія) — усі офіційні документи, крім виданих податковими органами. За договорами з Йорданією (ст. 12), Марокко і Сенегалом (ст. 5(1)) звільнення стосується документів, що передаються центральними чи компетентними органами (за договорами з Марокко і Сенегалом — підписаних і скріплених печаткою органу, що їх видав), а клопотання про визнання рішення заявник подає до суду безпосередньо — сам або через представника (ст. 16(1), 21(2), 24(2); за договором із Сенегалом — також через центральні органи); на нашу думку, звільнення поширюється і на засвідчену копію рішення, яку він додає до такого клопотання. Договір з Бразилією вимагає апостиль на документах, доданих до клопотання, поданого безпосередньо до суду (ст. 21). Поза цими випадками діє Гаазька конвенція про апостиль 1961 року.
- Арбітражні рішення — за іншою конвенцією. Договори про правову допомогу стосуються рішень судів; арбітражні рішення визнають за Нью-Йоркською конвенцією 1958 року, на яку прямо відсилають договори з Китаєм, В’єтнамом, Грецією, Індією і Марокко. Два договори згадують арбітраж і в самому обсязі визнання: з Китаєм — «рішення арбітражних органів» (ст. 17(1)) з відсиланням до Нью-Йоркської конвенції (ст. 22), з Індією — «виконання рішень, мирових угод та арбітражних рішень» у складі правової допомоги (ст. 5(2)(c)). Договір з Чехією окремо називає рішення третейських судів України і арбітражних судів Чехії (ст. 52).
- Вручення документів і докази. З більшістю держав вручення і збирання доказів йдуть за Гаазькими конвенціями 1965 і 1970 років через Мін’юст як центральний орган. Україна не визнає вручення поштою за статтею 10 Конвенції 1965 року і не виконує доручення про pre-trial discovery (ст. 23 Конвенції 1970 року).
- Коли договорів кілька, першим читають сам договір. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 12 виходить з того, що за наявності між учасниками багатосторонніх договорів ще й двосторонніх «мають застосовуватися відповідні норми тих договорів і угод, що набрали чинності пізніше» (п. 1). Дев’ять двосторонніх договорів мають власну статтю про інші договори — з Польщею, Молдовою, Узбекистаном, Румунією, Болгарією, ОАЕ, Індією, Бразилією та Йорданією; сім із них зберігають зобов’язання сторін за іншими договорами, договір з Узбекистаном ставить себе вище Мінської конвенції, положення якої застосовуються лише «в тій мірі, доки вони не суперечать положенням цього Договору» (ст. 58(2)), а договір з Румунією зберігає лише багатосторонні договори (ст. 49). Договори з Чехією і Кіпром прямо припинили договори СРСР з цими державами. Решта вісімнадцять договорів цього питання не регулюють. Статті наведено в таблиці рядком «Інші договори»; для багатосторонніх конвенцій — у довіднику про конвенції. На нашу думку, правило Пленуму про пізніший договір застосовне лише там, де жоден з договорів свого місця не визначає.
- Три договори, схоже, не набрали чинності. Договори з Кубою (2003), Сенегалом (2013) і Марокко (2019) ратифіковано, але дати набрання чинності в картках Верховної Ради немає, хоча стан у картках — «Чинний», а в переліку Мін’юсту по країнах їх не згадано (щоправда, цей перелік пропускає й чинні договори — з ОАЕ і Узбекистаном). За текстами всі три набирають чинності через 30 днів після обміну ратифікаційними грамотами (Куба — ст. 65, Сенегал — ст. 27(2), Марокко — ст. 25(2)), а про такий обмін офіційних повідомлень немає. У таблиці вони позначені окремо; на нашу думку, посилатися на них без підтвердження Мін’юсту не варто.
Двосторонні договори України про правову допомогу у цивільних справах
Номери статей — за українськими текстами договорів на сайті Верховної Ради. Усі договори поширюються і на юридичних осіб, але по-різному: у 12 — весь договір, у 17 — лише норми про правовий захист і судові витрати (див. таблицю про юридичних осіб). Колізійні норми цих договорів про шлюб, дітей, усиновлення і спадкування зібрано в окремому довіднику. Дати набрання чинності взято з карток документів; де картка розходиться з текстом договору, переліками Мін’юсту і Офісу Генпрокурора або з реєстром держави-партнера, це зазначено в клітинці.
- Китай
- Польща
- Литва
- Молдова
- Грузія
- Естонія
- Латвія
- Монголія
- Узбекистан
- В’єтнам
- Північна Македонія
- Туреччина
- Чехія
- Угорщина
- Румунія
- Греція
- Куба
- КНДР
- Болгарія
- Іран
- Кіпр
- Лівія
- Сирія
- ОАЕ
- Індія
- Бразилія
- Йорданія
- Марокко
- Сенегал
| Держава | Договір · ратифікація · чинність | Сфера | Визнання і виконання рішень | Документи · зносини · мова |
|---|---|---|---|---|
| Китай | Договір про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах, 31.10.1992 05.02.1993 (Постанова ВР № 2996-XII) · чинний з 19.01.1994 дата з тексту договору на zakon.rada і переліків ГПУ/Мін’юсту; картка zakon.rada подає 20.12.1993 | цивільні (у т. ч. торговельні, господарські, шлюбно-сімейні, трудові) і кримінальні; юридичні особи — ст. 1 | судові рішення і рішення арбітражних (господарських) судів, мирові угоди, вироки щодо відшкодування збитків — ст. 17; арбітраж — за Нью-Йоркською конвенцією (ст. 22). Через суд, що ухвалив рішення; безпосередньо — якщо заявник має місце проживання або місце перебування в державі виконання (ст. 18); відмова — ст. 21 | Документи судів та компетентних установ — без легалізації (ст. 29). Центральні установи: Мін’юст, Верховний Суд, Генпрокуратура — ст. 2. Мова своєї держави + завірений переклад на мову іншої або англійську — ст. 7 |
| Польща | Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, 24.05.1993 04.02.1994 (Постанова ВР № 3941-XII) · чинний з 14.08.1994 перелік ГПУ подає 04.04.1994 Інші договори: ст. 97: не порушує положень інших договорів, якими зв’язана одна чи обидві сторони | цивільні (у т. ч. сімейні і трудові) і кримінальні; юридичні особи — ст. 1 | немайнові судові рішення — без провадження (ст. 48(1)); немайнові сімейні рішення несудових органів — за ст. 50–52 (ст. 48(2)); рішення судів з цивільних справ, вироки щодо шкоди, мирові угоди майнового характеру — ст. 49; умови — ст. 50. Безпосередньо до суду держави виконання або через суд першої інстанції (ст. 51); суд перевіряє лише умови ст. 50–51 (ст. 52) | Офіційні документи, копії і переклади — без будь-якого іншого засвідчення (ст. 15). Центральні органи: Мін’юст і Генпрокуратура ↔ Мін’юст Польщі; можливі прямі зносини установ юстиції — ст. 3 (угоди міністерств юстиції 2011: 616_151, 616_152). Мова запитуючої сторони + переклад на мову запитуваної, англійську або російську — ст. 5 |
| Литва | Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 07.07.1993 17.12.1993 (Постанова ВР № 3737-XII) · чинний з 20.11.1994 перелік ГПУ подає 19.12.1994 | цивільні, сімейні і кримінальні; юридичні особи — ст. 1 | рішення установ юстиції з цивільних і сімейних справ, вироки щодо збитків — ст. 42; рішення, що не потребують виконання, — без провадження; мирові угоди — ст. 46. Через суд першої інстанції, який пересилає компетентному суду (ст. 43); відмова — ст. 45 | Документи судів і офіційних осіб — без будь-якого іншого засвідчення (ст. 13). Центральні органи: Мін’юст і Генпрокуратура обох сторін — ст. 4. Мова запитуючої сторони + завірений переклад на мову іншої або російську — ст. 5 |
| Молдова | Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, 13.12.1993 10.11.1994 (Закон № 238/94-ВР) · чинний з 24.02.1995 перелік Мін’юсту за датою укладення і МЗС Молдови подають 24.04.1995; за ст. 96 договір набирає чинності через 60 днів після обміну ратифікаційними грамотами Інші договори: ст. 95: не порушує положень інших договорів, якими зв’язана одна чи обидві сторони | цивільні (у т. ч. сімейні і трудові) і кримінальні; юридичні особи — ст. 1 | немайнові судові рішення — без провадження (ст. 47(1)); немайнові сімейні рішення несудових органів — за ст. 49–51 (ст. 47(2)); рішення судів з цивільних справ, вироки щодо шкоди, мирові угоди майнового характеру — ст. 48; умови — ст. 49. Безпосередньо до суду держави виконання або через суд першої інстанції (ст. 50); порядок — ст. 51 | Офіційні документи, копії і переклади — без будь-якого іншого засвідчення (ст. 15). Центральні органи: Мін’юст і Генпрокуратура ↔ Мін’юст і Прокуратура Молдови; можливі прямі зносини — ст. 3. Мова запитуючої сторони + переклад на мову запитуваної, англійську або російську — ст. 5 |
| Грузія | Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, 09.01.1995 22.11.1995 (Закон № 451/95-ВР) · чинний з 05.11.1996 перелік ГПУ подає 05.12.1996; за ст. 65 договір набирає чинності через 30 днів після обміну ратифікаційними грамотами | цивільні (у т. ч. сімейні) і кримінальні; юридичні особи — ст. 1 | рішення установ юстиції у цивільних справах, вироки щодо шкоди — ст. 40; рішення органів опіки і РАЦС — без провадження; мирові угоди — ст. 44. Через суд першої інстанції (ст. 41); відмова — ст. 43 | Документи, копії і переклади — без будь-якого іншого засвідчення (ст. 13). Мін’юст і Генпрокуратура ↔ Мін’юст і Прокуратура Грузії — ст. 4. Мова запитуючої сторони + завірений переклад на мову іншої або російську — ст. 5 |
| Естонія | Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, 15.02.1995 22.11.1995 (Закон № 450/95-ВР) · чинний з 17.05.1996 | цивільні (у т. ч. сімейні) і кримінальні; юридичні особи — ст. 1 | рішення установ юстиції у цивільних справах, вироки щодо шкоди — ст. 40; рішення органів опіки і РАЦС — без провадження; мирові угоди — ст. 44. Через суд першої інстанції (ст. 41); відмова — ст. 43 | Документи, копії і переклади — без будь-якого іншого засвідчення (ст. 13). Мін’юст і Генпрокуратура ↔ Мін’юст і Державна прокуратура Естонії — ст. 4. Мова запитуючої сторони + завірений переклад на мову іншої або російську — ст. 5 |
| Латвія | Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах, 23.05.1995 22.11.1995 (Закон № 452/95-ВР) · чинний з 12.07.1996 Латвія (реєстр likumi.lv) подає 11.08.1996; за ст. 72 договір набирає чинності через 30 днів після обміну ратифікаційними грамотами | цивільні (у т. ч. трудові, житлові), сімейні і кримінальні; юридичні особи — ст. 1 | рішення установ юстиції у цивільних, сімейних і трудових справах, вироки щодо шкоди — ст. 46; без провадження — рішення опіки/РАЦС; мирові угоди — ст. 50. Через суд першої інстанції (ст. 47); відмова — ст. 49 (у т. ч. без документа про договірну підсудність) | Документи офіційних осіб — без будь-якого іншого засвідчення (ст. 13). Мін’юст і Генпрокуратура обох сторін — ст. 4. Державна мова запитуючої установи + переклад на мову виконавця або російську — ст. 5 |
| Монголія | Договір про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах, 27.06.1995 01.11.1996 (Закон № 471/96-ВР) · чинний з 01.08.2002 | цивільні (у т. ч. торгові, господарські, сімейні, трудові) і кримінальні; юридичні особи — ст. 1 | судові рішення: рішення, ухвали, постанови, мирові угоди, вироки щодо шкоди — ст. 17; відмова — ст. 21. Через суд, що ухвалив рішення; безпосередньо — якщо заявник має місце проживання або місце перебування в державі виконання (ст. 18) | Документи судів і компетентних установ — без легалізації (ст. 45). Центральні установи: Мін’юст, Верховний Суд, Генпрокуратура обох сторін — ст. 2. Листування центральних установ — з перекладом на мову іншої сторони або російську; доручення — із засвідченим перекладом на державну мову запитуваної — ст. 7 |
| Узбекистан | Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах, 19.02.1998 05.11.1998 (Закон № 238-XIV) · чинний з 19.06.1999 перелік Мін’юсту по країнах цивільний договір не згадує; сайт «Судова влада України» (03.01.2024) називає його чинним Інші договори: ст. 58: не торкається положень інших договорів сторін; положення Мінської конвенції 1993 року застосовувалися, наскільки не суперечили Договору (для України Конвенція припинена 29.12.2023) | лише цивільні та сімейні; юридичні особи — ст. 1 | рішення установ юстиції у цивільних і сімейних справах, у т. ч. мирові угоди; вироки щодо шкоди — ст. 52; без провадження — ст. 53; відмова — ст. 56. До компетентного суду держави виконання або через суд першої інстанції (ст. 54); переклад — на мову запитуваної або російську | Документи установ і уповноважених осіб — без будь-якого спеціального засвідчення (ст. 13). Мін’юст ↔ Мін’юст — ст. 5. Українська, узбецька, російська; документи — з перекладом на мову запитуваної сторони або російську — ст. 17 |
| В’єтнам | Договір про правову допомогу і правові відносини в цивільних і кримінальних справах, 06.04.2000 02.11.2000 (Закон № 2080-III) · чинний з 18.08.2002 шапка тексту на zakon.rada друкує «18.02.2000» — дата до підписання, явна помилка | цивільні (у т. ч. комерційні, трудові, сімейні) і кримінальні; юридичні особи — ст. 1 | рішення судів у цивільних справах, вироки щодо збитків — ст. 41; мирові угоди — ст. 45; арбітраж — за Нью-Йоркською конвенцією (ст. 46). Через суд першої інстанції (ст. 42); відмова — ст. 44 | Документи, копії і переклади — без будь-якого іншого посвідчення (ст. 12). Цивільні справи — Мін’юст ↔ Мін’юст В’єтнаму; кримінальні — прокуратури — ст. 4. Мова запитуючої сторони + засвідчений переклад на мову іншої, російську або англійську — ст. 5 |
| Північна Македонія | Договір про правову допомогу в цивільних справах, 10.04.2000 02.11.2000 (Закон № 2081-III) · чинний з 20.06.2003 шапка тексту на zakon.rada подає ратифікацію 22.03.2001; Закон № 2081-III датований 02.11.2000 | цивільні = цивільні, трудові, сімейні та господарські справи (ст. 2); юридичні особи — ст. 1 | рішення у цивільних справах (у т. ч. щодо судових витрат), вироки щодо шкоди; лише рішення після набуття чинності договором — ст. 45; відмова — ст. 47. Клопотання подається Міністерству юстиції держави виконання (ст. 46); без провадження — рішення, що не потребують виконання (ст. 48) | Документи установ юстиції, копії і переклади — без будь-якого іншого засвідчення (ст. 12). Мін’юст ↔ Мін’юст — ст. 3. Мова запитуючої сторони + завірений переклад на мову іншої сторони — ст. 5 |
| Туреччина | Угода про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах, 23.11.2000 05.07.2001 (Закон № 2605-III) · чинний з 02.05.2004 | цивільні справи; юридичні особи — ст. 1 | судові рішення у цивільних справах, вироки щодо шкоди; лише рішення після набуття чинності угодою — ст. 35, також мирові угоди, затверджені судом — ст. 39; умови — ст. 36. Клопотання — до судів держави виконання, реквізити за її законодавством (ст. 37); суд перевіряє лише умови угоди (ст. 38) | Документи з офіційною печаткою та засвідчені копії — не підлягають легалізації (ст. 13). Центральні органи: Мін’юст ↔ Мін’юст Туреччини — ст. 2. Мова запитуючої сторони + завірений переклад на мову іншої або англійську — ст. 3 |
| Чехія | Договір про правову допомогу в цивільних справах (зі змінами за Протоколом 2007), 28.05.2001 10.01.2002 (Закон № 2927-III) · чинний з 18.11.2002 Чехія (повідомлення № 123/2002 Sb.m.s.) і перелік Мін’юсту за датою укладення подають 08.11.2002: грамотами обмінялися 09.08.2002, а за чеським текстом ст. 60 договір набирає чинності після спливу 90 днів (в українському — «на 90-й день»); Протокол від 14.09.2007 (203_051): ратифіковано Законом № 318-VI від 04.06.2008, чинний з 15.12.2008 — змінив ст. 1, 21, 33 і 36 (компетенція в усиновленні) і додав ст. 33а (діти, опіка) Інші договори: ст. 61: з набранням чинності скасував для сторін договір СРСР–ЧССР 1982 року | цивільні = цивільні, трудові, сімейні і комерційні (ст. 1); юридичні особи, у т. ч. третіх держав, що ведуть діяльність на території сторін — ст. 1 | рішення у цивільних справах майнового та немайнового характеру (у т. ч. щодо витрат), вироки щодо шкоди, рішення третейських судів України і арбітражних судів Чехії — ст. 52; відмова — ст. 54. Безпосередньо до компетентного суду або через центральні органи (ст. 53); без провадження — рішення, що не потребують виконання (ст. 55) | Документи, засвідчення підписів, копії і переклади — без подальшого засвідчення (ст. 18). Центральні органи — Мін’юсти (ст. 1); можливі прямі зносини органів юстиції — ст. 3. Мова запитуючої сторони + офіційний переклад на мову запитуваної — ст. 4 |
| Угорщина | Договір про правову допомогу в цивільних справах, 02.08.2001 10.01.2002 (Закон № 2926-III) · чинний з 08.03.2002 | цивільні справи; юридичні особи (крім ст. 3) — ст. 1 | рішення з майнових цивільних правовідносин (у т. ч. мирові угоди), вироки щодо збитків, рішення про витрати/заставу — ст. 16; немайнові — визнаються; лише рішення, що набрали сили після набуття чинності договором; умови — ст. 17. Безпосередньо до компетентного суду або через Мін’юсти (ст. 18); суд перевіряє лише умови договору (ст. 20) | Документи і переклади органів правосуддя та компетентних відомств — без подальшого засвідчення (ст. 22). Мін’юст ↔ Мін’юст — ст. 4. Мова запитуючої сторони + переклад на мову іншої або англійську — ст. 5; для клопотання про визнання — засвідчений переклад рішення на мову запитуваної Сторони (ст. 19 f) |
| Румунія | Договір про правову допомогу та правові відносини в цивільних справах, 30.01.2002 07.09.2005 (Закон № 2822-IV) · чинний з 30.10.2006 Інші договори: ст. 49: не зачіпає положень інших багатосторонніх договорів, укладених сторонами | цивільні (у т. ч. сімейні та комерційні); юридичні особи — ст. 1 | остаточні рішення установ юстиції у цивільних справах (у т. ч. щодо витрат), вироки щодо шкоди — ст. 40; без провадження — рішення опіки/РАЦС; мирові угоди — ст. 44. Через суд першої інстанції (ст. 41); відмова — ст. 43 | Документи установ юстиції, копії і переклади — без будь-якого іншого засвідчення (ст. 13). Мін’юст ↔ Мін’юст — ст. 4. Мова запитуючої сторони + завірений переклад на мову іншої; двомовні форми — ст. 5 |
| Греція | Угода про правову допомогу в цивільних справах, 02.07.2002 22.11.2002 (Закон № 244-IV) · чинний з 27.01.2007 шапка тексту на zakon.rada друкує «23.04.2001» — дата до підписання, явна помилка; картка і лист МЗС: 27.01.2007 | цивільні = цивільні, сімейні та комерційні (ст. 1); юридичні особи — ст. 1 | судові рішення у цивільних справах, вироки щодо шкоди — ст. 20; рішення про особистий статус — без провадження; арбітраж — за Нью-Йоркською конвенцією (ст. 20(2)); мирові угоди — ст. 24. Запит подається заявником безпосередньо до компетентного суду держави виконання (ст. 21); відмова — ст. 22 | Документи, копії і переклади мають силу документа на території іншої сторони (ст. 14). Мін’юст ↔ Мін’юст — ст. 5. Мова запитуючої сторони + завірений переклад на мову іншої або англійську — ст. 6 |
| Куба | Договір про правові відносини та правову допомогу в цивільних та кримінальних справах, 27.03.2003 10.12.2003 (Закон № 1368-IV) · чинність не підтверджена дати набрання чинності в картці zakon.rada немає; 06.01.2004 у переліку ГПУ збігається з датою набрання чинності Законом № 1368-IV про ратифікацію, тоді як договір за ст. 65 набирає чинності через 30 днів після обміну ратифікаційними грамотами; перелік Мін’юсту по країнах договору не згадує — статус з’ясовується | цивільні (у т. ч. сімейні) і кримінальні; юридичні особи — ст. 1 | рішення установ юстиції у цивільних справах, вироки щодо шкоди — ст. 39; мирові угоди — ст. 43. Через суд першої інстанції (ст. 40); відмова — ст. 42 | Документи, копії і переклади — без потреби легалізації (ст. 12). Мін’юст і Генпрокуратура обох сторін — ст. 4. Мова запитуючої сторони + завірений переклад на мову іншої або російську — ст. 5 |
| КНДР | Договір про правову допомогу в цивільних та кримінальних справах, 13.10.2003 04.06.2004 (Закон № 1758-IV) · чинний з 17.12.2004 | цивільні і кримінальні; юридичні особи — ст. 1 | рішення судів у цивільних справах, вироки щодо збитків — ст. 39; мирові угоди — ст. 43. Через суд першої інстанції (ст. 40); відмова — ст. 42 | Документи, копії і переклади — без будь-якого іншого посвідчення (ст. 12). Цивільні справи — Мін’юст ↔ Центральний Суд КНДР — ст. 4. Мова запитуючої сторони + засвідчений переклад на мову іншої, російську або англійську — ст. 5 |
| Болгарія | Договір про правову допомогу в цивільних справах, 21.05.2004 22.09.2005 (Закон № 2911-IV) · чинний з 29.12.2005 Інші договори: ст. 27: не зачіпає прав і зобов’язань сторін за іншими договорами | цивільні = цивільні, трудові, сімейні і комерційні (ст. 1); юридичні особи — ст. 1 | рішення у цивільних справах майнового та немайнового характеру, мирові угоди, рішення про витрати, рішення у кримінальних справах щодо цивільного позову — ст. 19; відмова — ст. 21 (у т. ч. пропуск строку пред’явлення до виконання). Безпосередньо до компетентного суду або через центральні органи (ст. 20); без провадження — рішення, що не потребують виконання (ст. 22) | Документи, засвідчення підписів, копії і переклади — без будь-якого спеціального засвідчення (ст. 17). Центральні органи — Мін’юсти (ст. 1, 3). Мова запитуючої сторони + засвідчений переклад на мову запитуваної — ст. 4 |
| Іран | Договір про правові відносини та правову допомогу в цивільних і кримінальних справах, 11.05.2004 07.09.2005 (Закон № 2823-IV) · чинний з 31.08.2007 | цивільні і кримінальні; юридичні особи — ст. 1 | остаточні рішення судових органів у цивільних справах, вироки щодо шкоди — ст. 22; рішення, що не потребують виконання, — визнаються; відмова — ст. 26. До суду держави виконання або через суд першої інстанції (ст. 24); додатки — ст. 23 | Документи установ юстиції та офіційних осіб — без будь-якого іншого посвідчення (ст. 12). Мін’юст (виконання рішень, цивільні справи) ↔ Вищий орган Судової влади Ірану; дипломатичні канали — ст. 4. Мова запитуючої сторони + завірений переклад на державну мову запитуваної або англійську — ст. 5 |
| Кіпр | Угода про правову допомогу в цивільних справах, 06.09.2004 22.09.2005 (Закон № 2910-IV) · чинний з 18.03.2006 Інші договори: ст. 25: з набранням чинності припинив договір СРСР–Кіпр 1984 року у відносинах України і Кіпру | цивільні, у т. ч. сімейні; юридичні особи — ст. 1 | судові рішення у цивільних (у т. ч. сімейних) справах, вироки щодо шкоди, мирові угоди у сімейних справах — ст. 20; умови — ст. 21 (у т. ч. юрисдикція за ст. 17). Безпосередньо до суду держави виконання або через суд першої інстанції (ст. 22); переклад — на мову запитуваної або англійську | Документи з офіційною печаткою та засвідчені копії — не підлягають легалізації (ст. 13). Мін’юст ↔ Міністерство юстиції і громадського порядку Кіпру — ст. 2. Мова запитуючої сторони + завірений переклад на мову іншої або англійську — ст. 3 |
| Лівія | Угода про правову допомогу в цивільних і кримінальних справах, 08.04.2008 10.06.2009 (Закон № 1491-VI) · чинний з 01.01.2010 перелік ГПУ подає 12.07.2009 | цивільні і кримінальні; юридичні особи — ст. 1 | рішення судів у цивільних справах, вироки щодо шкоди — ст. 22; умови — ст. 23; мирові угоди — ст. 26; без провадження — ст. 27. До компетентного суду держави виконання або через суд першої інстанції (ст. 24) | Документи компетентних органів на виконання угоди — не підлягають легалізації (ст. 7). Цивільні справи — Мін’юст ↔ Генеральний народний комітет юстиції; дипломатичні канали — ст. 3. Мова запитуючої сторони + завірений переклад на мову запитуваної або англійську — ст. 8 |
| Сирія | Договір про правові відносини і взаємну правову допомогу в цивільних і кримінальних справах, 09.10.2008 18.11.2009 (Закон № 1730-VI) · чинний з 30.01.2011 | цивільні і кримінальні; юридичні особи — ст. 2(3), 5(2) | судові рішення у цивільних справах, вироки щодо шкоди — ст. 22; умови — ст. 23; мирові угоди — ст. 25. До суду держави виконання або через суд першої інстанції (ст. 24) | Документи з офіційною печаткою та засвідчені копії — не підлягають легалізації (ст. 8). Цивільні справи — Мін’юст ↔ Мін’юст Сирії; дипломатичні канали — ст. 4. Переклад додатків до клопотання — на мову іншої сторони або англійську (ст. 24) |
| ОАЕ | Договір про взаємну правову допомогу у цивільних та комерційних справах, 26.11.2012 19.06.2013 (Закон № 337-VII) · чинний з 20.02.2014 перелік Мін’юсту по країнах цей договір не згадує (лише кримінальний і про видачу) Інші договори: ст. 25: не впливає на права і обов’язки сторін за іншими договорами | цивільні та комерційні справи (ст. 3); сімейні — лише щодо визнання рішень (ст. 19); юридичні особи — ст. 1(2) | судові рішення у цивільних, комерційних та сімейних справах, мирові угоди, вироки щодо шкоди — ст. 19; підстави невизнання — ст. 20; юрисдикція — ст. 18. Безпосередньо стороною до компетентного суду запитуваної сторони (ст. 22); можливе часткове виконання (ст. 21) | Офіційні документи підписуються і скріплюються печаткою, запит підтверджує центральний орган (ст. 5); окремого звільнення від легалізації немає. Мін’юст ↔ Мін’юст ОАЕ, зносини дипломатичними каналами — ст. 4. Переклад на офіційну мову запитуваної сторони або англійську — ст. 5 |
| Індія | Договір про взаємну правову допомогу у цивільних і господарських справах, 10.12.2012 05.11.2013 (Закон № 672-VII) · чинний з 19.08.2017 лист МЗС від 28.08.2017 № 72/14-612/1-2051 Інші договори: ст. 21: не обмежує прав і зобов’язань за іншими договорами, сторонами яких є обидві сторони | цивільні та господарські справи; юридичні особи — ст. 1 | рішення у цивільних та господарських справах, рішення у кримінальних справах щодо грошових виплат — ст. 15; умови — за законодавством запитуваної сторони (ст. 16); мирові угоди — ст. 18; арбітраж — за Нью-Йоркською конвенцією (ст. 19). До суду належної юрисдикції запитуваної сторони (ст. 17); можливе часткове виконання | Документи з офіційною печаткою та засвідчені копії — не підлягають легалізації (ст. 13). Мін’юст ↔ Міністерство права і юстиції Індії — ст. 2. Мова запитуючої сторони + завірений переклад на мову запитуваної або англійську — ст. 3 |
| Бразилія | Договір про взаємну правову допомогу та правові відносини у цивільних справах, 02.08.2018 14.01.2020 (Закон № 452-IX) · чинний з 27.08.2025 лист МЗС від 30.07.2025 № 72/14-612/1-90237; шапка тексту на zakon.rada друкує «23.01.2025» Інші договори: ст. 24: не обмежує прав і зобов’язань сторін за іншими договорами | цивільні справи, що охоплюють цивільні, комерційні та адміністративні, і вироки щодо цивільного позову — ст. 1; юридичні особи — ст. 3 | судові рішення у цивільних справах, вироки щодо цивільного позову — ст. 19; умови — ст. 20; мирові угоди — ст. 22. Заявник — до компетентного суду держави виконання; також через центральні органи або дипломатичні канали (ст. 21) | Документи, передані центральними органами, — без легалізації (ст. 16); документи до клопотання, поданого безпосередньо до суду, — з апостилем (ст. 21(5)). Мін’юст ↔ Мін’юст Бразилії, безпосередньо; центральні органи листуються англійською — ст. 4–5. Мова запитуючої сторони + переклад на державну мову запитуваної — ст. 5 |
| Йорданія | Договір про взаємну правову допомогу у цивільних справах, 27.11.2019 02.09.2020 (Закон № 861-IX) · чинний з 14.05.2021 Інші договори: ст. 18: не перешкоджає правам і зобов’язанням за договорами, учасницями яких є одна або обидві сторони | цивільні та комерційні справи, у т. ч. визнання рішень і цивільне відшкодування за вироками — ст. 5; юридичні особи — ст. 1 | остаточні рішення у цивільних і комерційних справах, вироки щодо цивільного відшкодування — ст. 14; умови — ст. 15; мирові угоди — ст. 17. Заявник — до компетентного суду запитуваної сторони (ст. 16) | Документи, передані центральними органами, — без дипломатичної чи консульської легалізації (ст. 12); на нашу думку, і засвідчена копія рішення, яку заявник подає до суду безпосередньо (ст. 16). Мін’юст ↔ Мін’юст Йорданії, безпосередньо або дипломатичними каналами — ст. 2. Мова запитуючої сторони + переклад на офіційну мову запитуваної; листування центральних органів — англійською — ст. 3 |
| Марокко | Договір про правову допомогу у цивільних і комерційних справах, 21.10.2019 02.09.2020 (Закон № 856-IX) · чинність не підтверджена дати набрання чинності в картці zakon.rada немає, офіційних повідомлень про обмін ратифікаційними грамотами (ст. 25(2)) теж; перелік Мін’юсту по країнах договору не згадує — імовірно, ще не набрав чинності | цивільні і комерційні справи; юридичні особи — ст. 2 | судові рішення у цивільних і комерційних справах, вироки щодо цивільного позову; не застосовується до адміністративних справ і тимчасових заходів (крім аліментних) — ст. 19; умови — ст. 20; арбітраж — за Нью-Йоркською конвенцією (ст. 23). Безпосередньо заінтересованою особою до компетентного суду (ст. 21); документи — ст. 22 | Документи, що передаються компетентними органами при застосуванні договору, — звільнені від легалізації (ст. 5(1)); на нашу думку, і засвідчена копія рішення, яку заявник подає до суду безпосередньо (ст. 21–22). Мін’юст ↔ Мін’юст Марокко, безпосередньо; дипломатичні канали не виключені — ст. 6. Мова запитуючої сторони + переклад на мову запитуваної або французьку — ст. 11 |
| Сенегал | Договір про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах, 17.06.2013 02.09.2015 (Закон № 661-VIII) · чинність не підтверджена дати набрання чинності в картці zakon.rada немає, офіційних повідомлень про обмін ратифікаційними грамотами (ст. 27(2)) теж; перелік Мін’юсту по країнах договору не згадує — імовірно, ще не набрав чинності | цивільні і кримінальні; юридичні особи — ст. 2 | судові рішення у цивільних справах, у т. ч. вироки щодо цивільного позову; не застосовується до запобіжних заходів і забезпечення позову (крім аліментних) — ст. 22; умови — ст. 23. Безпосередньо до компетентного суду або через центральні органи (ст. 24); документи — ст. 25 | Документи, що передаються компетентними органами при застосуванні договору, — звільнені від легалізації (ст. 5(1)); на нашу думку, і засвідчена копія рішення, яку заявник подає до суду безпосередньо (ст. 24–25). Запити судів — Мін’юст ↔ Мін’юст Сенегалу, безпосередньо — ст. 6. Мова запитуючої сторони + засвідчений переклад на мову запитуваної — ст. 19 |
Юридичні особи за договорами: правоздатність, рівний режим, підсудність
Кожен договір поширюється на юридичних осіб, але норми різняться за трьома лініями: яким правом визначається правоздатність компанії, за яким критерієм компанія вважається «своєю» для рівного режиму і чи поширюється на неї весь договір або лише статті про правовий захист. Таблицю складено за текстами договорів; «немає норми» означає, що в договорі такого положення немає. Жоден договір не робить реєстрацію чи установчі документи прив’язкою для статусу юридичної особи.
Як читати: «поширення — увесь договір» — норми про громадян застосовуються до юридичних осіб у цілому; «лише про захист» — поширено тільки статтю чи пункти про правовий захист і судові витрати; «застава, витрати» — окрема норма про звільнення юридичних осіб від застави чи судових витрат; * — договір, чинність якого не підтверджена.
| Договір | Застосовне право (правоздатність) | Хто охоплений | Поширення договору | Застава, витрати | Підсудність |
|---|---|---|---|---|---|
| Китай | немає норми | заснування на території і за законодавством Сторони, ст. 1(2) | лише про захист | ст. 15(2) | немає норми |
| Польща | територія заснування, ст. 21(2) | законодавство Сторони і знаходження на її території, ст. 1(4) | увесь договір | — | «юридична адреса», ст. 33(2), 35(2) |
| Литва | територія заснування, ст. 22(2) | утворення на території і за законодавством Сторони, ст. 1(3) | увесь договір | — | орган управління, представництво, філіал, ст. 21(1) |
| Молдова | територія заснування, ст. 21(2) | законодавство Сторони і знаходження на її території, ст. 1(4) | увесь договір | — | «юридична адреса», ст. 33(2), 35(2) |
| Грузія | територія заснування, ст. 22(2) | законодавство Сторони, ст. 1(1) | лише про захист | — | орган управління, представництво, філіал, ст. 21(1) |
| Естонія | територія заснування, ст. 22(2) | законодавство Сторони, ст. 1(1) | лише про захист | — | орган управління, представництво, філіал, ст. 21(1) |
| Латвія | територія заснування, ст. 21(2) | законодавство Сторони, ст. 1(1) | лише про захист | — | орган управління, представництво, філія, ст. 20(1) |
| Монголія | немає норми | заснування на території і за законодавством Сторони, ст. 1(2) | лише про захист | ст. 15(2) | немає норми |
| Узбекистан | територія заснування, ст. 23(2) | заснування на території і за законодавством Сторони, ст. 1(3) | увесь договір | — | орган управління, ст. 20(1) |
| В’єтнам | територія заснування, ст. 21(2) | законодавство Сторони, ст. 1(1) | лише про захист | — | місцезнаходження, ст. 20(1) |
| Північна Македонія | місцеперебування, ст. 20(2) | створення на території і за законодавством Сторони, ст. 1(3) | увесь договір | ст. 18(2) | немає норми |
| Туреччина | центральне управління, ст. 18(2) | законодавство Сторони і місце діяльності на її території, ст. 1(3) | увесь договір | ст. 14(2) | орган управління або представництво, ст. 17(1) |
| Чехія | місце перебування, ст. 22(2) (також дієздатність) | законодавство Сторони і місцезнаходження; також особи третіх держав, що діють на території Сторін, ст. 1(3) | увесь договір | — | немає норми |
| Угорщина | немає норми | законодавство Сторони і перебування на її території, ст. 1(3) | увесь договір, крім ст. 3 | — | немає норми |
| Румунія | перебування, ст. 22(2) | законодавство Сторони, ст. 1(1) | лише про захист | ст. 18(2) | немає норми |
| Греція | немає норми | законодавство Сторони, ст. 1(1) | лише про захист | — | немає норми |
| Куба* | закон заснування, ст. 21(2) | законодавство Сторони, ст. 1(1) | лише про захист | — | орган управління, представництво, філіал, ст. 20(1) |
| КНДР | територія заснування, ст. 21(2) | законодавство Сторони, ст. 1(3) | лише про захист | — | місцезнаходження, ст. 20(1) |
| Болгарія | немає норми | законодавство Сторони і місцезнаходження на її території, ст. 1(3) | увесь договір | — | немає норми |
| Іран | немає норми | законодавство Сторони, ст. 1(3); заснування на території, ст. 16(2) | лише про захист | ст. 16(2) | немає норми |
| Кіпр | немає норми | місцезнаходження і законодавство Сторони, ст. 1(3) | увесь договір | ст. 14(2) | для визнання — зареєстроване представництво, ст. 17(1)(b) |
| Лівія | немає норми | законодавство Сторони, ст. 1(3); створення в Стороні, ст. 4(2) | лише про захист | ст. 4(2) | немає норми |
| Сирія | немає норми | без критерію, ст. 2(3) | увесь договір | ст. 5(2) | немає норми |
| ОАЕ | немає норми | розташування і створення на території Сторони, ст. 1(2) | лише про захист | — | для визнання — підприємницька діяльність, ст. 18(2)(b) |
| Індія | немає норми | законодавство Сторони і місце діяльності на її території, ст. 1(3) | увесь договір | — | немає норми |
| Сенегал* | немає норми | законодавство Сторони і місцезнаходження, ст. 2(3) | лише про захист | ст. 3(2) | немає норми |
| Бразилія | немає норми | законодавство Сторони, ст. 3(4) | лише про захист | — | немає норми |
| Йорданія | немає норми | розташування і утворення на території Сторони, ст. 1(3) (за англійським текстом, який має переважну силу; в українському — «або») | лише про захист | — | немає норми |
| Марокко* | немає норми | законодавство Сторони і місцезнаходження, ст. 2(3) | лише про захист | ст. 3(2) | немає норми |
| Словаччина (договір СРСР–ЧССР 1982) | закон заснування, ст. 19(2) (також дієздатність) | без критерію, ст. 1(3) | увесь договір | — | немає норми |
- Застосовне право. Дев’ять договорів підпорядковують правоздатність закону Сторони, на території якої юридичну особу засновано (Польща, Молдова, Литва, Грузія, Естонія, Латвія, Узбекистан, В’єтнам, КНДР); два — закону, за яким її засновано (Куба, договір 1982 року зі Словаччиною); три — місцезнаходженню або перебуванню (Північна Македонія, Чехія, Румунія); один — центральному управлінню (Туреччина, ст. 18(2)). П’ятнадцять договорів, серед них усі, укладені з 2004 року, колізійної норми не містять. Дієздатність юридичної особи називають лише договори з Чехією і Словаччиною.
- Прив’язки часто не збігаються всередині одного договору. У Туреччини стаття про рівний режим говорить про закон створення і «місце діяльності» (ст. 1(3)), а колізійна норма — про «центральне управління» (ст. 18(2)); у Польщі й Молдови — законодавство і знаходження (ст. 1(4)) проти лише заснування (ст. 21(2)); у Румунії — створення за законодавством (ст. 1(1)) проти «перебуває» (ст. 22(2)); у Чехії — створення за законодавством і місцезнаходження (ст. 1(3)) проти лише «місця перебування» (ст. 22(2)); автентичний чеський текст в обох статтях каже «sídlo», тобто місцезнаходження, тож різниця в термінах є лише в українському тексті (обидва тексти автентичні).
- Підсудність спорів із юридичними особами договори прив’язують до органу управління, представництва або філії (Литва, Грузія, Естонія, Латвія, Куба; Туреччина — орган управління чи представництво; Узбекистан — лише орган управління), до місцезнаходження (В’єтнам, КНДР) або «юридичної адреси» відповідача (Польща, Молдова). Договори з Кіпром і ОАЕ визначають підсудність лише для цілей визнання рішень: зареєстроване представництво (Кіпр, ст. 17(1)(b)) і підприємницька діяльність (ОАЕ, ст. 18(2)(b)).
- Юридичні особи третіх держав згадує лише договір з Чехією: він поширюється і на компанії, засновані за законодавством третьої держави, що ведуть підприємницьку діяльність на території Сторін (ст. 1(3)).
Договори СРСР за правонаступництвом
Жоден із дев’яти договорів СРСР (крім договору 1982 року зі Словаччиною, який є в таблиці вище) не містить норми про правоздатність чи особистий закон юридичної особи. Статті — за публікаціями, названими в таблиці договорів СРСР; для Австрії і Югославії це офіційні тексти, для решти — переклади ООН або неофіційні копії.
| Договір | Хто охоплений | Поширення договору | Застава, витрати | Підсудність |
|---|---|---|---|---|
| Австрія | юридичні особи і торговельні товариства з місцезнаходженням (Sitz) на території Сторони, ст. 8 | лише ст. 17–19 Гаазької конвенції 1954 р. | ст. 8 | немає норми |
| Албанія | без критерію; дефініція «громадяни» охоплює юридичних осіб, ст. 1(1) | увесь договір (через дефініцію) | ст. 16, 21 | немає норми |
| Алжир | без критерію, ст. 1(2) | лише про захист: п. 1 ст. 1 | у ст. 1(1) | немає норми |
| Ємен | без критерію, ст. 1(2) | лише про захист: п. 1 ст. 1 | у ст. 1(1) | немає норми |
| Фінляндія | заснування на території і за законодавством Сторони; також інші організації з процесуальною правоздатністю, ст. 1(3) | увесь договір | ст. 17 (про громадян; через ст. 1(3)) | немає норми |
| Югославія | без критерію, ст. 1(3) | лише про захист: п. 1 і 2 ст. 1 | ст. 17 (про громадян; прямого поширення немає) | немає норми |
| Ірак | без критерію, ст. 1(2) | лише про захист: п. 1 ст. 1 | у ст. 1(1) | немає норми |
| Туніс | заснування на території і за законодавством Сторони, ст. 1(3) | увесь договір | у ст. 1(2) (через ст. 1(3)) | немає норми |
| Італія | заснування на території Сторони за законами, що на ній діють, ст. 1(3) | уся Конвенція | ст. 18 (про громадян; через ст. 1(3)) | ст. 24(1)(b): спір про діяльність підприємства (філії) відповідача |
Договори колишнього СРСР, які застосовуються за правонаступництвом
Мін’юст у переліку договорів по країнах називає сім договорів СРСР, які Україна застосовує за правонаступництвом; ще три — з Іраком 1973 року, Тунісом 1984 року та Італією 1979 року — називає постанова Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999, але в поточному переліку Мін’юсту їх немає. Текстів цих договорів на сайті Верховної Ради немає (крім договору з ЧССР); офіційні публікації наведено під назвою кожного договору — Збірник договорів ООН (UNTS), а для Австрії, Фінляндії, Югославії і Чехословаччини також їхні офіційні видання. Статті про визнання рішень і документи наведено в примітках за цими публікаціями, а де їх немає — за неофіційними копіями російських текстів, що зазначено в примітці; офіційного українського тексту жоден із них не має, тому перед тим, як покладатися на норму, її слід звірити з офіційною публікацією.
| Держава | Договір | Підстава застосування | Примітка |
|---|---|---|---|
| Австрія | Угода між СРСР і Австрійською Республікою з питань цивільного процесу, 1970 Офіційна публікація: BGBl. Nr. 112/1972 | перелік Мін’юсту по країнах: правонаступництво за Законом «Про правонаступництво України» 1991 р. і Віденською конвенцією 1978 р. | текст на zakon.rada не опубліковано; Австрія оголосила про подальше застосування угоди у відносинах з Україною (BGBl. Nr. 291/1996), австрійська база RIS веде її для України з 24.08.1991. Визнання — лише рішення про судові витрати за ст. 18–19 Гаазької конвенції 1954 р. (ст. 9), дипломатичним шляхом (ст. 9(1)); звільнення документів від легалізації угода не передбачає, лише засвідчення перекладів (ст. 4); зносини дипломатичним шляхом (ст. 2–3) |
| Албанія | Договір між СРСР і Народною Республікою Албанією про надання правової допомоги у цивільних, шлюбно-сімейних та кримінальних справах, 1958 Офіційна публікація: UNTS, т. 328, № 4729 | перелік Мін’юсту по країнах: правонаступництво за Законом «Про правонаступництво України» 1991 р. і Віденською конвенцією 1978 р. | текст на zakon.rada не опубліковано. Визнання рішень органів юстиції та органів опіки і вироків у частині шкоди — ст. 44, мирових угод — ст. 51, лише щодо правовідносин після набрання чинності (ст. 44(а)); клопотання через суд першої інстанції, що вирішив справу (ст. 45(2)); відмова — ст. 50; документи без іншого засвідчення (ст. 12); зносини через центральні органи (ст. 3); статті — за неофіційною копією російського тексту |
| Алжир | Договір між СРСР і Алжирською Народною Демократичною Республікою про взаємне надання правової допомоги, 1982 Офіційна публікація: UNTS, т. 1365, № 23040 | перелік Мін’юсту по країнах: правонаступництво за Законом «Про правонаступництво України» 1991 р. і Віденською конвенцією 1978 р. | текст на zakon.rada не опубліковано. Визнання рішень судів та інших органів юстиції, остаточних арбітражних рішень і вироків у частині шкоди — ст. 14, 16, лише щодо рішень після набрання чинності; умови — ст. 15–16; куди подавати, договір не визначає (ст. 19 — Сторони повідомляють компетентні органи); документи без легалізації (ст. 41); зносини дипломатичним шляхом (ст. 4); статті — за неофіційною копією російського тексту |
| Ємен | Договір між СРСР і Народною Демократичною Республікою Ємен про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах, 1985 Офіційна публікація: UNTS, т. 1509, № 26060 | перелік Мін’юсту по країнах: правонаступництво за Законом «Про правонаступництво України» 1991 р. і Віденською конвенцією 1978 р. | текст на zakon.rada не опубліковано. Визнання — ст. 14, 16, умови — ст. 15–16, лише щодо рішень після набрання чинності; документи без легалізації (ст. 43); зносини дипломатичним шляхом (ст. 4); питання правонаступництва Республіки Ємен щодо договору НДРЙ окремо не перевірено; статті — за неофіційною копією російського тексту |
| Фінляндія | Договір між СРСР і Фінляндською Республікою про правовий захист та правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 1978 Офіційна публікація: UNTS, т. 1241, № 20176; SopS 47/1980 і 48/1980 | перелік Мін’юсту по країнах: правонаступництво за Законом «Про правонаступництво України» 1991 р. і Віденською конвенцією 1978 р. | текст на zakon.rada не опубліковано; фінська база договорів Finlex веде окрему картку договору з Україною (47-7/1980) зі статусом «чинний». Визнання — лише рішень про безвісну відсутність і оголошення померлим (ст. 21) та у шлюбних справах (ст. 23); юридичні особи та інші організації з процесуальною правоздатністю — ст. 1(3); документи, що передаються за договором, без засвідчення (ст. 11); зносини дипломатичним шляхом (ст. 4); за перекладом ООН в UNTS і неофіційною російською копією |
| Сербія, Чорногорія, Боснія і Герцеговина | Договір між СРСР і ФНР Югославією про правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 1962 Офіційна публікація: Službeni list FNRJ, MU № 5/1963; UNTS, т. 471, № 6833 | перелік Мін’юсту по країнах: правонаступництво за Законом «Про правонаступництво України» 1991 р. і Віденською конвенцією 1978 р. | застосування до Сербії, Чорногорії і Боснії і Герцеговини — за переліком Мін’юсту по країнах; окремих актів про правонаступництво щодо цього договору з цими державами на zakon.rada немає. Лист Мін’юсту 2010 (№ 26-26/291) називав також Хорватію і Словенію; у переліку по країнах 2026 їх немає. Указ Президента № 786/2019 утворив делегацію для переговорів про новий договір з Боснією і Герцеговиною про правову допомогу у цивільних справах. Джерела самих держав (перевірено 08.11.2026): МЗС Сербії у переліку договорів про звільнення від легалізації наводить договір 1962 р. під позицією «Україна» з приміткою, що Україна прийняла його застосування; Словенія нотифікувала правонаступництво щодо нього лише у відносинах з Російською Федерацією (Uradni list RS — MP № 8/2001, п. 3); реєстр МЗЄС Хорватії щодо України договору не містить; перелік Мін’юсту Чорногорії України не згадує; щодо Боснії і Герцеговини — лише вторинні джерела. На нашу думку, без окремого підтвердження на договір можна спиратися лише у відносинах із Сербією. Текст (офіційна публікація — Službeni list FNRJ, MU № 5/1963): визнання рішень, мирових угод, вироків у частині шкоди і нотаріальних рішень у спадкових справах — ст. 48; клопотання через суд першої інстанції (ст. 51(2)), безпосередньо — якщо заявник проживає в державі виконання (ст. 51(3)); умови — ст. 49; лише щодо правовідносин після набрання чинності (ст. 48(3)); документи без легалізації (ст. 15); зносини через визначені Сторонами органи (ст. 3) |
| Словаччина | Договір між СРСР і ЧССР про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах, 1982 Офіційна публікація: UNTS, т. 1337, № 22431; Zb. 95/1983 | перелік Мін’юсту по країнах: правонаступництво за Законом «Про правонаступництво України» 1991 р. і Віденською конвенцією 1978 р. | чинний між Україною і Словаччиною: це підтвердив Протокол між урядами про двосторонні договірні відносини, що набрав чинності 03.03.2000 (оголошення МЗС Словаччини № 382/2002 Z. z., п. 18 переліку). Картка zakon.rada позначає договір «втратив чинність» з 28.05.2001 — це дата підписання договору з Чехією, ст. 61 якого скасовує договір 1982 р. лише у відносинах України і Чехії. Текст: сфера — цивільні, трудові, сімейні, кримінальні (ст. 1); зносини — Мін’юст/прокуратура (ст. 3); документи без іншого посвідчення (ст. 11); немайнові рішення — без провадження (ст. 53), майнові і мирові угоди — ст. 54; клопотання через суд першої інстанції, безпосередньо — лише якщо заявник має місце проживання чи місцеперебування в державі виконання (ст. 55(1)); відмова у визнанні майнових рішень — ст. 60, умови визнання немайнових — ст. 53(1) |
| Ірак | Договір між СРСР і Іракською Республікою про взаємне надання правової допомоги, 1973 Офіційна публікація: UNTS, т. 941, № 13407 | постанова Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 (п. 3) називає договір серед застосовуваних за правонаступництвом; у поточному переліку Мін’юсту по країнах його немає | текст на zakon.rada не опубліковано; у UNTS — лише переклад ООН англійською (чинний з 22.04.1974). За ним: визнання рішень судів і компетентних органів та вироків у частині шкоди — ст. 14, арбітражних рішень — ст. 16, лише щодо рішень після набрання чинності; умови відмови — ст. 15–16; документи приймаються відповідно до права іншої Сторони (ст. 40), слова про легалізацію в перекладі немає; зносини дипломатичним шляхом (ст. 4). Перелік іракської сторони не знайдено |
| Туніс | Договір між СРСР і Туніською Республікою про правову допомогу у цивільних і кримінальних справах, 1984 | постанова Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 (п. 3) називає договір серед застосовуваних за правонаступництвом; у поточному переліку Мін’юсту по країнах його немає | текст на zakon.rada не опубліковано, у UNTS не знайдено; доступна лише неофіційна копія російського тексту, дату набрання чинності не встановлено (ст. 45: через 60 днів після обміну грамотами). За копією: визнання рішень, вироків у частині шкоди і мирових угод — ст. 14, умови — ст. 15, лише щодо рішень після набрання чинності (ст. 14(1)); сімейні і статусні справи віднесено до цивільних (ст. 1(2)); документи без легалізації (ст. 42); зносини дипломатичним шляхом (ст. 4). Перелік туніської сторони не знайдено |
| Італія | Конвенція між СРСР і Італійською Республікою про правову допомогу у цивільних справах, 1979 Офіційна публікація: Legge 11.12.1985 n. 766, GU n. 303 | постанова Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 (п. 3) називає договір серед застосовуваних за правонаступництвом; у поточному переліку Мін’юсту по країнах його немає | текст на zakon.rada не опубліковано; доступна неофіційна копія російського тексту, дату набрання чинності не встановлено. За копією: визнання рішень судів, компетентних за ст. 24, і вироків у частині шкоди — ст. 19(1), статусних рішень — ст. 19(2), мирових угод і нотаріальних актів про гроші — ст. 26, рішень про витрати — ст. 29; клопотання через суд першої інстанції або безпосередньо (ст. 20(2)); без провадження — ст. 28; відмова — ст. 25, 13; лише щодо рішень після набрання чинності (ст. 19(4)); документи без легалізації у зв’язку з правовою допомогою (ст. 16(2)); зносини дипломатичним шляхом (ст. 4). Мін’юст Італії серед чинних з Україною цю Конвенцію не називає (за публікацією І. Діковської, 2020); перелік італійської сторони не відкрито |
Багатосторонні конвенції, чинні для України
Дати — за картками Верховної Ради, статусними таблицями Гаазької конференції (HCCH) і Збірником договорів ООН. Для конвенцій Ради Європи у сфері кримінального права див. окремі джерела: цей довідник їх не охоплює.
| Акт | Для України | Центральний орган · застереження | Примітка |
|---|---|---|---|
| Гаазька конвенція з питань цивільного процесу, 1954 | правонаступництво; HCCH: чинна для України з 24.08.1991 (повідомлення 10.06.1999) | заява 10.06.1999 (HCCH): судові документи і доручення іноземних органів передаються для виконання дипломатичним шляхом через МЗС України; консульське вручення громадянам держави, яку представляє місія, — за останнім абзацом ст. 6; заяви 16.10.2015, 09.03.2022 і 08.12.2023 — про обмежене виконання на тимчасово окупованих територіях і територіях бойових дій; HCCH відносить заяви України до ст. 1, 6, 9, 15 | тексту на zakon.rada не знайдено; статус — за таблицею HCCH |
| Гаазька конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (апостиль), 1961 | закон про приєднання 10.01.2002 (№ 2933-III) · документ здано 02.04.2003 (HCCH) · чинна з 22.12.2003 | застережень немає (лише заяви); апостиль не потрібен, якщо закон, практика держави, де подається документ, або угода між державами скасовує чи спрощує засвідчення, зокрема договір про правову допомогу (ст. 3 Конвенції; лист Мін’юсту 2010 № 26-26/291) | 130 сторін |
| Гаазька конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів, 1965 | закон про приєднання 19.10.2000 (№ 2052-III) · документ здано 01.02.2001 (HCCH) · чинна з 01.12.2001 | центральний орган — Мін’юст; Україна не застосовує поштове вручення за ст. 10; консульське вручення — лише громадянам держави походження (ст. 8) | 84 сторони |
| Гаазька конвенція про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах, 1970 | закон про приєднання 19.10.2000 (№ 2051-III) · документ здано 01.02.2001 (HCCH) · чинна з 01.04.2001 (HCCH; картка zakon.rada подає 21.07.2001 і причини розбіжності не пояснює) · приєднання діє лише у відносинах з державами, які його прийняли (ст. 39), — перелік прийнять у таблиці HCCH | центральний орган — Мін’юст; доручення — українською або з перекладом; Україна не виконує доручень про pre-trial discovery (ст. 23); глава II — лише ст. 15, 20–22 | 69 сторін |
| Гаазька конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов’язань про утримання, 1973 | закон про приєднання 14.09.2006 (№ 135-V) · документ здано 03.04.2007 (HCCH) · чинна з 01.08.2008 | застереження за ст. 26 (утримання між непрямими родичами і свояками); поширення на офіційні акти (ст. 25) | 24 сторони |
| Гаазька конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, 1980 | закон про приєднання 11.01.2006 (№ 3303-IV) · документ здано 02.06.2006 (HCCH) · чинна з 01.09.2006 · приєднання діє лише у відносинах з державами, які його прийняли (ст. 38), — перелік прийнять у таблиці HCCH | центральний орган — Мін’юст | 103 сторони |
| Гаазька конвенція про міжнародний доступ до правосуддя, 1980 | закон про приєднання 12.03.2026 (№ 4820-IX) · документ здано 21.05.2026 (HCCH) · чинна з 01.08.2026 | центральний орган — Мін’юст; звернення — українською або з перекладом (ст. 7); застереження за ст. 28 | найновіше приєднання України |
| Гаазька конвенція про юрисдикцію, право, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей, 1996 | закон про приєднання 14.09.2006 (№ 136-V) · документ здано 03.04.2007 (HCCH) · чинна з 01.02.2008 | центральний орган — Національна соціальна сервісна служба (ст. 29; за Законом № 136-V у чинній редакції); застереження за ст. 55 щодо нерухомого майна дитини | 58 сторін |
| Гаазька конвенція про угоди про вибір суду, 2005 | закон про ратифікацію 15.06.2021 (№ 1544-IX) · грамоту здано 28.04.2023 (HCCH) · чинна з 01.08.2023 · застосовується до угод про вибір суду, укладених після набрання нею чинності для держави обраного суду, і не застосовується до проваджень, відкритих до набрання нею чинності для держави суду, до якого подано позов (ст. 16) | — | ЄС (без Данії окремо), Данія, Велика Британія, Мексика, Сінгапур, Чорногорія, Албанія, Молдова, Швейцарія, Північна Македонія, Бахрейн, Монако |
| Гаазька конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, 2007 | закон про ратифікацію 11.01.2013 (№ 26-VII) · грамоту здано 24.07.2013 (HCCH) · чинна з 01.11.2013 | центральний орган — Мін’юст; заяви за ст. 2, 24, 25; застереження за ст. 30 (угоди про утримання) | серед сторін — ЄС, Велика Британія, США, Канада, Бразилія, Казахстан, Азербайджан, Киргизстан, Грузія |
| Гаазький протокол про право, що застосовується до зобов’язань про утримання, 2007 | закон про ратифікацію 01.07.2022 (№ 2339-IX) · грамоту здано 29.08.2022 (HCCH) · чинний з 01.12.2022 | — | — |
| Гаазька конвенція про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах, 2019 | підписано 04.03.2020 · закон про ратифікацію 01.07.2022 (№ 2342-IX) · грамоту здано 29.08.2022 (HCCH) · чинна з 01.09.2023 · застосовується, якщо на час порушення провадження в державі ухвалення конвенція вже діяла між нею і запитуваною державою (ст. 16) | застережень немає (закон про ратифікацію); заява 01.12.2023 (HCCH): Конвенція застосовується на всій території України, крім територій, де ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф | діє між Україною і: ЄС та 26 його державами (без Данії) з 01.09.2023; Уругваєм з 01.10.2024; Великою Британією з 01.07.2025; Албанією і Чорногорією з 01.03.2026; Андоррою з 01.06.2026 |
| Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном, 1956 | приєднання 20.07.2006 (Закон № 15-V) · документ здано 19.09.2006 (UNTC) · за ст. 14(2) чинна з тридцятого дня після здачі, тобто з 19.10.2006 | орган, що приймає і передає, — Мін’юст | картка zakon.rada дати набрання чинності для України не подає; дата — за UNTC і ст. 14(2) |
| Нью-Йоркська конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, 1958 | підписано 29.12.1958 · ратифіковано 10.10.1960 · чинна з 08.01.1961 (UNTC) | застереження взаємності: до рішень, винесених у державах, що не є сторонами, — лише на умовах взаємності | 172 сторони; саме ця конвенція, а не договори про правову допомогу, є каналом для арбітражних рішень |
| Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж, 1961 | підписано 21.04.1961 · ратифіковано 18.03.1963 (указ 25.01.1963) · чинна з 07.01.1964 (UNTC) | — | 31 сторона |
| Європейська конвенція про інформацію щодо іноземного законодавства, 1968 (ETS 062) | приєднання 14.07.1993 (Постанова ВР № 3385-XII) · чинна з 14.09.1994 | — | — |
| Європейська угода про передачу заяв про правову допомогу, 1977 (ETS 092) | ратифікація 07.06.2017 (Закон № 2088-VIII) · чинна з 13.10.2017 | — | — |
| Європейська конвенція про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми, 1980 (ETS 105) | ратифікація 06.03.2008 (Закон № 135-VI) · чинна з 01.11.2008 | — | — |
Як ми можемо допомогти
Ми представляємо іноземних стягувачів у справах про визнання і виконання іноземних судових та арбітражних рішень в Україні і допомагаємо українським компаніям виконати українські рішення за кордоном: від перевірки, який договір застосовується, до клопотання і виконавчого провадження. Детальніше — на сторінці практики «Вирішення спорів».
Якщо ви знаєте про договір або зміну, яких ще немає в довіднику, напишіть нам, і ми оновимо сторінку.
Суміжні матеріали
Довідник не є юридичною консультацією. Дані станом на 18 листопада 2026 року; джерела — тексти договорів і законів про їх ратифікацію на сайті Верховної Ради України, статусні таблиці HCCH і UNTC, переліки договорів Мін’юсту і Офісу Генпрокурора, лист Мін’юсту 2010 року про легалізацію, реєстри договорів держав-партнерів, а також інші джерела, названі в клітинках таблиць.