Останні зміни
- Гаазька конвенція 1980 про міжнародний доступ до правосуддя набрала чинності для України
- Гаазька конвенція 2019: набрала чинності для Андорри; з 01.03.2026 — для Албанії та Чорногорії
- Ухвалено Закон № 4820-IX про приєднання України до Гаазької конвенції 1980 про міжнародний доступ до правосуддя (документ про приєднання здано 21.05.2026)
- Гаазька конвенція 2019: набрала чинності для Великої Британії
- Мінська конвенція 1993 і Протокол 1997 припинили дію для України (вихід за Законом № 2783-IX)
- Гаазька конвенція 2019 про визнання та виконання судових рішень набрала чинності для України і ЄС
- Гаазька конвенція 2005 про угоди про вибір суду набрала чинності для України
- Європейська конвенція 1968 про скасування легалізації консульських документів (ETS 063) набрала чинності для України
- Київська угода 1992 про порядок вирішення господарських спорів припинила дію для України (Закон № 2855-IX)
- Гаазький протокол 2007 про право, що застосовується до утримання, набрав чинності; Закон «Про міжнародне приватне право» узгоджено Законом № 2802-IX
- Міжамериканська конвенція 1979 про підтвердження та інформацію стосовно іноземного законодавства набрала чинності для України
Коли іноземний суд чи арбітраж застосовує українське право або просить підтвердити його зміст, перше питання — за яким інструментом це робити: чи зв’язана Україна конвенцією, з якої дати, з якими застереженнями і через який орган. Закон «Про міжнародне приватне право» віддає перевагу міжнародному договору: «якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору» (ст. 3), а чинні ратифіковані договори є частиною національного законодавства (ст. 19 Закону «Про міжнародні договори України»). Зміст норм іноземного права суд встановлює «згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі» і може для цього звернутися до Мін’юсту або залучити експертів (ст. 8).
На цій сторінці зібрано 36 багатосторонніх конвенцій і протоколів з міжнародного приватного права і міжнародного цивільного процесу, чинних для України, а також підписані без ратифікації та припинені акти, щоб на них не покладалися помилково. Для кожного вказано підставу участі, дату чинності для України, заяви і застереження за законами про ратифікацію чи приєднання, компетентні органи і статтю про співвідношення з іншими договорами. Двосторонні договори про правову допомогу — в окремому довіднику; там же — коротка схема, як визначити підставу для визнання і виконання іноземного рішення; конвенції з перевезень, інтелектуальної власності та оподаткування сюди не входять; Вашингтонська конвенція 1965 року про ICSID (інвестиційний арбітраж) — у довіднику про угоди про захист інвестицій.
Що варто знати, перш ніж посилатися на конвенцію
- Чотирнадцять Гаазьких конвенцій і протоколів. Україна — член Гаазької конференції з 3 грудня 2003 року і сторона чотирнадцяти її актів: від Конвенції 1954 року з питань цивільного процесу до Конвенції 2019 року про визнання судових рішень. Жодного підписаного, але нератифікованого акта Гаазької конференції в України немає. Поза участю лишаються Конвенція 1993 року про міждержавне усиновлення, Конвенція 2000 року про захист повнолітніх і Конвенція 1973 року про право, що застосовується до утримання.
- Три приєднання діють не з усіма сторонами. Конвенції 1970 року про отримання доказів, 1971 року про ДТП і 1980 року про викрадення дітей вимагають прийняття приєднання кожною державою (ст. 39, 20 і 38 відповідно). За таблицею HCCH приєднання України до Конвенції 1971 року прийняли лише Словаччина, Іспанія і Сербія; з решти 17 сторін колізійні норми Конвенції у відносинах з Україною не діють. Для конвенцій 1970 і 1980 років перелік прийняттів у таблицях HCCH значно довший, але перевіряти його треба для кожної пари держав.
- Яка конвенція має перевагу, вирішує її текст. З 36 чинних для України актів 29 мають власну статтю про співвідношення з іншими договорами, і ці статті різні. Одні акти замінюють попередні: Конвенція 1996 року — конвенції 1961 і 1902 років (ст. 51), Кейптаунська конвенція — Оттавську конвенцію про лізинг щодо повітряних суден (ст. XXV Авіаційного протоколу). Інші прямо залишають місце іншому договорові, якщо він веде до тієї самої мети — повернення дитини чи визнання рішення: ст. 34 Конвенції 1980 року про викрадення дітей, ст. 23 Конвенції 1973 року, ст. 52 Конвенції 2007 року. Треті поступаються іншим договорам з тих самих питань: ст. 52 Конвенції 1996 року, ст. 19 Протоколу 2007 року, ст. 90 Віденської конвенції. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 12 для договорів про правову допомогу виходить з іншого: за наявності поряд з багатосторонніми договорами двосторонніх «мають застосовуватися відповідні норми тих договорів і угод, що набрали чинності пізніше» (п. 1). На нашу думку, це загальне правило застосовне лише там, де сам договір свого місця не визначає. Статтю щодо кожного акта наведено в колонці «Співвідношення з іншими договорами».
- Аліменти: Конвенція 2007 року заміняє старші. У відносинах між її учасницями Гаазька конвенція 2007 року замінює Гаазьку конвенцію 1973 року про визнання і виконання рішень про утримання (ст. 48) і Конвенцію ООН 1956 року про стягнення аліментів за кордоном (ст. 49) настільки, наскільки збігаються сфери їх застосування. Конвенції 1973 і 1956 років зберігають значення у відносинах з державами, які не є учасницями Конвенції 2007 року.
- Віденська конвенція 1980 року — лише з письмовою формою. Україна зберегла заяву УРСР за ст. 12 і 96: договір міжнародної купівлі-продажу, його зміна, оферта й акцепт не можуть вчинятися в усній формі, якщо хоча б одна сторона має комерційне підприємство в Україні. Строк позовної давності за Конвенцією 1974 року діє у первісній редакції: до Протоколу 1980 року Україна не приєднувалася.
- Кейптаунські заяви зроблено за найкредиторськішим варіантом. Україна застосовує статті VIII і XIII Протоколу (вибір права, IDERA), Варіант A статті XI з періодом очікування 60 днів і дозволяє кредиторові застосовувати засоби захисту без суду, якщо Протокол не вимагає звернення до суду. Пункт введення інформації до міжнародного реєстру — Державна авіаційна служба.
- Іноземне право можна підтверджувати офіційним каналом. Для запитів про зміст іноземного законодавства працюють Європейська конвенція 1968 року з Протоколом 1978 року і, з 17 червня 2021 року, Міжамериканська конвенція 1979 року — обидві через Мін’юст. Міжамериканська конвенція серед прийнятних засобів прямо називає «експертний висновок, який складається з думки адвокатів або фахівців» (ст. 3). На нашу думку, для суду поза Європою й Америкою залишаються лише висновок експерта з українського права і документи сторін за ст. 8 Закону «Про міжнародне приватне право».
- Легалізація: три режими. Апостиль за Конвенцією 1961 року ставлять шість органів залежно від виду документа (постанова КМУ № 61); з 6 квітня 2023 року документи консулів і дипломатів держав — сторін Конвенції ETS 063 звільнені від легалізації за нею; документи, що передаються за договорами про правову допомогу чи Гаазькими конвенціями 1965 і 1970 років, легалізації не потребують узагалі.
- Для держав СНД інструментів майже не лишилося. Київська угода 1992 року про господарські спори припинила дію для України 5 лютого 2023 року, Мінська конвенція 1993 року — 29 грудня 2023 року. З Молдовою, Грузією та Узбекистаном працюють двосторонні договори. З Азербайджаном, Вірменією, Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном і Туркменістаном чинних двосторонніх договорів немає (з Азербайджаном договір про правову допомогу в цивільних і господарських справах, за повідомленням Мін’юсту, підписано 25.04.2026; Україна його ще не ратифікувала), а спільні з Україною Гаазькі конвенції в кожної держави свої (статусні таблиці HCCH): з Таджикистаном — лише апостиль, з Туркменістаном — жодної: його єдина Гаазька конвенція, 1980 року про викрадення дітей, у відносинах з Україною не діє, бо жодна з двох держав не прийняла приєднання іншої (ст. 38). Усі шість — сторони Нью-Йоркської конвенції 1958 року (UNTC), тож арбітражні рішення визнаються за нею; аліменти з Азербайджаном, Казахстаном і Киргизстаном — за Гаазькою конвенцією 2007 року. На нашу думку, для інших судових рішень з цих держав лишається взаємність за ст. 462 ЦПК.
- Підписано, але не ратифіковано. Сінгапурська конвенція про медіацію 2018 року (підписана 7 серпня 2019 року) і дві конвенції Ради Європи 1977–1978 років про вручення документів та отримання доказів з адміністративних питань (підписані 12 квітня 2018 року) для України не діють. Україна також не є членом УНІДРУА, що не заважає участі в його конвенціях.
Конвенції за організацією-депозитарієм
Дати — за картками документів і текстами законів на сайті Верховної Ради, листами МЗС про набрання чинності та статусними таблицями депозитаріїв (HCCH, UNTC, УНІДРУА, Договірне бюро Ради Європи) станом на 18 листопада 2026 року. Де картка Верховної Ради розходиться з депозитарієм, показано обидві дати. Окремо від заяв до статей Україна подавала депозитаріям загальні заяви щодо територій: у 2015 році — про неможливість гарантувати виконання зобов’язань на тимчасово окупованих територіях, у березні 2022 року — у зв’язку із запровадженням воєнного стану, у грудні 2023 року — про незастосування на територіях, де ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих; для Нью-Йоркської конвенції це повідомлення від 20.10.2015 і 04.03.2022 (UNTC). Які саме заяви стосуються конкретної конвенції — у її статусній таблиці (приклад — Конвенція 1965 року). Номери статей — за українськими текстами на сайті Верховної Ради.
- Гаазька конференція з міжнародного приватного права (14)
- ООН і ЮНСІТРАЛ (6)
- УНІДРУА (4)
- Рада Європи (13)
- Інші конвенції та угоди, у т. ч. ті, що припинили дію (4)
Гаазька конференція з міжнародного приватного права
| Акт · предмет | Для України | Заяви, застереження, компетентні органи | Співвідношення з іншими договорами | Сторони · статус у депозитарію |
|---|---|---|---|---|
| Конвенція з питань цивільного процесу, 1954 вручення документів і судові доручення між договірними державами, звільнення від застави судових витрат (cautio judicatum solvi), безоплатна правова допомога | правонаступництво: повідомлення депозитарію 10.06.1999; за таблицею HCCH чинна для України з 24.08.1991 | заяви за ст. 1, 6, 9, 15 (коди HCCH); українського тексту і акта про участь на сайті Верховної Ради не знайдено | ст. 29: замінює Гаазьку конвенцію з питань цивільного процесу 1905 року між державами, що її ратифікували (текст HCCH) | 49 сторін · статусна таблиця |
| Конвенція про колізії законів, які стосуються форми заповітів, 1961 заповіт дійсний за формою, якщо відповідає праву місця складення, громадянства, постійного або звичайного місця проживання заповідача чи місця знаходження нерухомості (ст. 1) | приєднання 17.12.2009 (Закон № 1772-VI) · грамота здана 15.03.2011 · чинна з 14.05.2011 (лист МЗС від 29.04.2011) | три застереження: ст. 9 — місце постійного проживання визначається за lex fori; ст. 10 — усні заповіти громадян України не визнаються, крім виняткових обставин; ст. 12 — не застосовується до положень заповітів, що за законодавством України не стосуються спадкування | статті про інші договори немає | 42 сторони · статусна таблиця |
| Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (апостиль), 1961 замінює консульську легалізацію офіційних документів одним штампом «апостиль» органу держави походження (ст. 3–5) | приєднання 10.01.2002 (Закон № 2933-III) · документ здано 02.04.2003 · чинна з 22.12.2003 | органи, уповноважені проставляти апостиль (постанова КМУ № 61 від 18.01.2003 у редакції 2023 року): Мін’юст — документи органів юстиції, судів, архівів, нотаріусів; МОН — документи у сфері освіти і науки; МВС, Державна міграційна служба, Державна податкова служба — свої документи; МЗС — усі інші | ст. 3: апостиль не вимагається, якщо угода між договірними державами скасовує чи спрощує цю процедуру або звільняє документ від легалізації; ст. 8: має перевагу над іншим договором лише тоді, коли його процедура посвідчення суворіша | 130 сторін · статусна таблиця |
| Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, 1965 вручення судових і позасудових документів через центральні органи; альтернативні канали за ст. 8–10 | приєднання 19.10.2000 (Закон № 2052-III) · документ здано 01.02.2001 · чинна з 01.12.2001 | центральний орган — Мін’юст (ст. 2); підтвердження про вручення складають Мін’юст і його територіальні управління (ст. 6); консульське вручення — лише громадянам держави походження (ст. 8); документи консульськими чи дипломатичними каналами приймає Мін’юст (ст. 9); Україна не використовує способів передачі за ст. 10 (пошта, безпосереднє звернення до судових службовців); ст. 15 — суддя може ухвалити рішення без підтвердження про вручення, якщо виконано умови ч. 2 ст. 15; ст. 16 — заява про поновлення строку оскарження не розглядається після спливу одного року з дати рішення | ст. 22: замінює ст. 1–7 Гаазьких конвенцій 1905 і 1954 років; ст. 24: додаткові угоди до них застосовуються й до цієї Конвенції; ст. 25: не відміняє інших конвенцій з того самого предмета | 84 сторони · статусна таблиця |
| Конвенція про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах, 1970 судові доручення про отримання доказів через центральні органи (глава I); отримання доказів дипломатами, консулами й уповноваженими (глава II) | приєднання 19.10.2000 (Закон № 2051-III) · документ здано 01.02.2001 · чинна з 01.04.2001 (HCCH; картка Верховної Ради подає 21.07.2001) | центральний орган — Мін’юст (ст. 2); доручення — українською або з перекладом (ст. 4); присутність представника запитуючого суду — зі згоди Мін’юсту (ст. 8); доручення про pre-trial discovery of documents не виконуються (ст. 23); застереження за ст. 33: виключено ч. 2 ст. 4 і главу II, крім ст. 15, 20–22; приєднання має силу лише у відносинах з державами, які заявили про згоду з ним (ст. 39) — перелік прийняттів у таблиці HCCH | ст. 29: замінює ст. 8–16 Гаазьких конвенцій 1905 і 1954 років; ст. 31: додаткові угоди до них застосовуються й до цієї Конвенції; ст. 32: не відміняє інших конвенцій з того самого предмета | 69 сторін · статусна таблиця |
| Конвенція про право, що застосовується до дорожньо-транспортних пригод, 1971 колізійні норми для позадоговірної відповідальності внаслідок ДТП незалежно від виду провадження (ст. 1) | приєднання 15.06.2011 (Закон № 3513-VI) · документ здано 19.10.2011 · чинна з 18.12.2011 (лист МЗС від 23.11.2011) | приєднання діє лише з державами, що його прийняли (ст. 20 Конвенції, Закон № 3513-VI): Словаччина — з 26.08.2012, Іспанія — з 14.01.2013, Сербія — з 08.06.2013 (таблиця прийняттів HCCH); з решти 17 сторін прийняття не надходило | ст. 15: не має переваги над іншими спеціальними конвенціями про недоговірну відповідальність за дорожньо-транспортну пригоду | 21 сторона; з них для України — 3 · статусна таблиця |
| Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов’язань про утримання, 1973 визнання і виконання рішень про утримання між подружжям, батьками й дітьми та іншими родичами (ст. 1); Конвенція 1973 року про право, що застосовується до утримання, — Україна не є учасницею | приєднання 14.09.2006 (Закон № 135-V) · документ здано 03.04.2007 · чинна з 01.08.2008 | заява за ст. 25 — Конвенція поширюється на офіційні акти; застереження за ст. 26 — право не визнавати рішення й угоди про утримання між непрямими родичами і свояками, якщо такого обов’язку немає за законодавством України | ст. 23: не обмежує застосування договорів між державою походження і запитуваною державою для визнання чи виконання рішення; ст. 29: замінює Гаазьку конвенцію 1958 року про рішення щодо утримання дітей; між учасницями Конвенції 2007 року замінена нею (її ст. 48) | 24 сторони · статусна таблиця |
| Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, 1980 негайне повернення дітей, незаконно переміщених або утримуваних, і забезпечення права доступу (ст. 1) | приєднання 11.01.2006 (Закон № 3303-IV) · документ здано 02.06.2006 · чинна з 01.09.2006 | центральний орган — Мін’юст (заява до ст. 6); приєднання має силу лише щодо держав, які його прийняли (ст. 38) — перелік прийняттів у таблиці HCCH | ст. 34: має переважну силу над Гаазькою конвенцією 1961 року про захист неповнолітніх; не обмежує застосування іншого договору між державою походження і запитуваною державою для повернення дитини чи організації доступу | 103 сторони · статусна таблиця |
| Конвенція про міжнародний доступ до правосуддя, 1980 безоплатна правнича допомога на рівні з громадянами держави суду, звільнення від застави судових витрат, виконання постанов про витрати (глави I–II) | приєднання 12.03.2026 (Закон № 4820-IX) · документ здано 21.05.2026 · чинна з 01.08.2026 (HCCH) | центральний орган і орган, що надсилає звернення, — Мін’юст (ст. 3, 4, 16); звернення — українською або з перекладом, документи англійською чи французькою Україна може не приймати (ст. 7, ст. 28(2)(a)); застереження за ст. 28(1), 28(3)(f), 28(3)(g) | ст. 21: не обмежує прав, наданих законодавством договірної держави чи іншою конвенцією; ст. 22: замінює ст. 17–24 Конвенції 1905 року і ст. 17–26 Конвенції 1954 року | 29 сторін · статусна таблиця |
| Конвенція про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей, 1996 юрисдикція, застосовне право, визнання і виконання заходів захисту дітей, співробітництво органів (ст. 1) | приєднання 14.09.2006 (Закон № 136-V; зміни Законом № 2357-IX від 08.07.2022) · документ здано 03.04.2007 · чинна з 01.02.2008 | центральний орган — Національна соціальна сервісна служба (ст. 29; до 01.01.2023 — Мін’юст); запити за ст. 34, а також за ст. 8, 9, 33 — лише через центральний орган (ст. 34(2), 44); застереження за ст. 55 щодо нерухомого майна дитини в Україні | ст. 50: не впливає на застосування Конвенції 1980 року про викрадення дітей; ст. 51: замінює Гаазькі конвенції 1961 і 1902 років про захист неповнолітніх і опіку; ст. 52: не впливає на інші договори з тих самих питань, якщо їхні сторони не заявлять протилежне | 58 сторін · статусна таблиця |
| Конвенція про угоди про вибір суду, 2005 виключні угоди про вибір суду у цивільних і комерційних справах між підприємцями; визнання рішень обраного суду (ст. 1, 8) | підписано 21.03.2016 · ратифікація 15.06.2021 (Закон № 1544-IX) · грамота здана 28.04.2023 (HCCH) · чинна з 01.08.2023 · застосовується до угод про вибір суду, укладених після набрання нею чинності для держави обраного суду, і не застосовується до проваджень, відкритих до набрання нею чинності для держави суду, до якого подано позов (ст. 16) | заяв і застережень Україна не робила (закон про ратифікацію) | ст. 26: тлумачиться сумісно з іншими договорами (п. 1); не впливає на раніший договір, якщо її застосування було б несумісним із зобов’язаннями перед державою, що не є учасницею (п. 3); не впливає на інший договір про визнання чи виконання рішень, але рішення не може бути визнане в меншому обсязі, ніж за Конвенцією (п. 4) | 39 сторін: ЄС і його держави, Данія, Велика Британія, Мексика, Сінгапур, Чорногорія, Албанія, Молдова, Швейцарія, Пн. Македонія, Бахрейн, Монако; підписали без ратифікації — США, Китай, Ізраїль, Косово, Коста-Рика · статусна таблиця |
| Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, 2007 адміністративне співробітництво і визнання рішень про утримання дітей до 21 року та подружжя (ст. 2) | ратифікація 11.01.2013 (Закон № 26-VII) · грамота здана 24.07.2013 · чинна з 01.11.2013 | центральний орган — Мін’юст (ст. 4); застереження за ст. 2 — дітям до 18 років; поширення глав V і VIII (ст. 2(3), заява за ст. 63) на стягнення утримання: на повнолітніх непрацездатних дітей і на дітей, що навчаються, — до 23 років; на непрацездатних батьків, бабу, діда, прабабу, прадіда; на неповнолітніх онуків; на неповнолітніх і непрацездатних повнолітніх братів і сестер; на неповнолітніх падчерку й пасинка; на непрацездатних мачуху й вітчима; процедура ст. 24; повна засвідчена копія рішення (ст. 25); застереження за ст. 30 — угоди про утримання не визнаються | ст. 48: замінює Гаазькі конвенції 1973 і 1958 років; ст. 49: замінює Конвенцію ООН 1956 року — обидві в межах спільної сфери застосування; ст. 51: не впливає на раніше укладені договори з тих самих питань; ст. 52: не заважає договорові, що дає ширші підстави визнання, швидшу процедуру чи сприятливішу правову допомогу | 57 сторін · статусна таблиця |
| Протокол про право, що застосовується до зобов’язань про утримання, 2007 колізійні норми для утримання із сімейних відносин, у т. ч. вибір права сторонами (ст. 3–8) | ратифікація 01.07.2022 (Закон № 2339-IX) · грамота здана 29.08.2022 · чинний з 01.12.2022; Закон України «Про міжнародне приватне право» узгоджено Законом № 2802-IX від 01.12.2022 (ст. 66–68) | заяв і застережень немає | ст. 18: замінює Гаазькі конвенції 1973 і 1956 років про право, що застосовується до утримання; ст. 19: не впливає на інші договори з тих самих питань, якщо їхні сторони не заявлять протилежне | 35 сторін · статусна таблиця |
| Конвенція про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах, 2019 визнання і виконання рішень у цивільних і комерційних справах; виключено сімейні, спадкові справи, неплатоспроможність, ІВ, арбітраж та інше (ст. 1–2) | підписано 04.03.2020 · ратифікація 01.07.2022 (Закон № 2342-IX) · грамота здана 29.08.2022 (HCCH) · чинна з 01.09.2023 · застосовується, якщо на час порушення провадження в державі ухвалення конвенція вже діяла між нею і запитуваною державою (ст. 16) | застережень немає (закон про ратифікацію); заява 01.12.2023 (HCCH): Конвенція застосовується на всій території України, крім територій, де ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф | ст. 23: тлумачиться сумісно з іншими договорами (п. 1); не впливає на раніше укладений договір (п. 2) і на пізніший договір про визнання чи виконання рішень між його сторонами (п. 3) | діє між Україною і ЄС з 26 державами (без Данії) з 01.09.2023, Уругваєм з 01.10.2024, Великою Британією з 01.07.2025, Албанією і Чорногорією з 01.03.2026, Андоррою з 01.06.2026; підписали без ратифікації — США, Ізраїль, Коста-Рика, Пн. Македонія, Косово, рф · статусна таблиця |
ООН і ЮНСІТРАЛ
| Акт · предмет | Для України | Заяви, застереження, компетентні органи | Співвідношення з іншими договорами | Сторони · статус у депозитарію |
|---|---|---|---|---|
| Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень, 1980) уніфіковані норми про укладення договору купівлі-продажу і права й обов’язки сторін між підприємствами в різних договірних державах (ст. 1) | приєднання УРСР 23.08.1989 (Указ Президії ВР УРСР № 7978-XI) · документ здано 03.01.1990 · чинна з 01.02.1991 | заява за ст. 12 і 96: положення ст. 11, 29 і частини II, що допускають не письмову форму договору, його зміни чи оферти й акцепту, не застосовуються, якщо хоча б одна сторона має комерційне підприємство в Україні | ст. 90: не торкається дії іншої міжнародної угоди з тих самих питань, якщо сторони мають комерційні підприємства в державах — учасницях такої угоди | 97 сторін · статусна таблиця |
| Конвенція ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів (Нью-Йорк, 1974) чотирирічний строк позовної давності за договорами міжнародної купівлі-продажу (ст. 8) | підписано 14.06.1974 · ратифікація 14.07.1993 (Постанова ВР № 3382-XII) · грамота здана 13.09.1993 (UNTC) · чинна з 01.04.1994 (лист МЗС від 11.10.2007) | заяв немає; Україна не є стороною Протоколу 1980 року про зміну Конвенції (17 сторін) — діє первісний текст 1974 року | ст. 37: не торкається дії інших конвенцій з тих самих питань, якщо продавець і покупець мають підприємства в державах — учасницях такої конвенції | 30 сторін · статусна таблиця |
| Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 1958) визнання арбітражних угод і виконання іноземних арбітражних рішень (ст. I–V) | підписано 29.12.1958 · ратифіковано 10.10.1960 · чинна з 08.01.1961 (UNTC); тексту за адресою 995_070 на сайті Верховної Ради 31.10.2026 не відкривається | заява про взаємність: рішення, винесені в державах, що не є сторонами, виконуються лише тією мірою, якою ці держави надають взаємність | ст. VII(1): не зачіпає чинності інших угод про визнання і виконання арбітражних рішень і не позбавляє сторону права скористатися рішенням у порядку, дозволеному законом чи договорами країни виконання; ст. VII(2): Женевський протокол 1923 року і Женевська конвенція 1927 року втрачають силу між учасницями (текст ЮНСІТРАЛ) | 172 сторони · статусна таблиця |
| Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж (Женева, 1961) арбітражні угоди і процедура арбітражу між сторонами з різних держав-учасниць (ст. I) | підписано 21.04.1961 · ратифікація 25.01.1963 (Указ Президії ВР УРСР) · грамота здана 18.03.1963 · чинна з 07.01.1964 (UNTC) | заяв немає | ст. X(7): не зачіпає чинності інших багатосторонніх і двосторонніх угод про арбітраж (текст UNTC) | 31 сторона · статусна таблиця |
| Конвенція про стягнення аліментів за кордоном (Нью-Йорк, 1956) передача заяв про стягнення утримання через органи, що передають і приймають (ст. 1–2) | приєднання 20.07.2006 (Закон № 15-V) · документ здано 19.09.2006 (UNTC) · за ст. 14(2) набуває чинності на тридцятий день після депозиту, тобто з 19.10.2006; картка Верховної Ради дати для України не подає | орган, що передає, і орган, що приймає, — Мін’юст (ст. 2) | ст. 1(2): її засоби доповнюють, але не замінюють інші засоби захисту за внутрішнім чи міжнародним правом; між учасницями Конвенції 2007 року замінена нею (її ст. 49) | 64 сторони · статусна таблиця |
| Конвенція ООН про міжнародні угоди про врегулювання спорів за результатами медіації (Сінгапур, 2018) виконання міжнародних мирових угод, досягнутих за результатами медіації (ст. 1) | підписано 07.08.2019 (уповноваження — розпорядження Президента № 239/2019-рп) · не ратифіковано; для України не діє | — | — | 25 сторін, 60 підписантів; чинна з 12.09.2020 · статусна таблиця |
УНІДРУА
| Акт · предмет | Для України | Заяви, застереження, компетентні органи | Співвідношення з іншими договорами | Сторони · статус у депозитарію |
|---|---|---|---|---|
| Конвенція про міжнародні майнові права на рухоме обладнання (Кейптаун, 2001) міжнародні гарантії щодо авіаційних об’єктів, залізничного рухомого складу і космічних засобів; міжнародний реєстр і пріоритет (ст. 2, 16, 29) | підписано 09.03.2004 · ратифікація 06.06.2012 (Закон № 4904-VI) · грамота здана 31.07.2012 · чинна з 01.11.2012 | заяви: ст. 50 — не застосовується до внутрішніх операцій щодо всіх типів об’єктів; ст. 53 — відповідні суди — суди загальної юрисдикції; ст. 54(2) — засоби захисту кредитора застосовуються без дозволу суду, якщо Протокол не вимагає звернення до суду | ст. 45 bis: має переважну силу над Конвенцією ООН 2001 року про поступку дебіторської заборгованості щодо прав, пов’язаних з авіаційними об’єктами, залізничним рухомим складом і космічними об’єктами; ст. 46: зв’язок з Оттавською конвенцією про лізинг визначає протокол | 90 держав і ЄС · статусна таблиця |
| Протокол з питань авіаційного обладнання до Кейптаунської конвенції, 2001 застосування Конвенції до планерів, двигунів і гелікоптерів; IDERA, засоби захисту при неплатоспроможності (ст. IX, XI, XIII) | підписано 03.03.2004 · ратифікація 06.06.2012 (Закон № 4904-VI) · чинний з 01.11.2012 | заяви: ст. XXX(1) — застосовуються ст. VIII (вибір права) і XIII (IDERA); ст. XXX(3) — Варіант A ст. XI до всіх процедур банкрутства, період очікування не більше 60 календарних днів; ст. XIX — уповноважений пункт введення інформації — Державна авіаційна служба | ст. XXIII: для держав — сторін Женевської конвенції 1948 року про права на повітряні судна Конвенція заміняє її; ст. XXIV: так само заміняє Римську конвенцію 1933 року про запобіжний арешт повітряних суден; ст. XXV: заміняє Оттавську конвенцію про лізинг у частині повітряних суден | 87 держав і ЄС · статусна таблиця |
| Конвенція УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг (Оттава, 1988) права й обов’язки лізингодавця, лізингоодержувача і постачальника у міжнародному фінансовому лізингу (ст. 1, 3) | приєднання 11.01.2006 (Закон № 3301-IV) · документ здано 05.12.2006 · чинна з 01.07.2007 (лист МЗС від 26.03.2007) | заяв немає | ст. 17: не превалює над іншим договором, уже укладеним чи майбутнім; щодо повітряних суден замінена Кейптаунською конвенцією (ст. XXV Авіаційного протоколу) | 11 держав · статусна таблиця |
| Конвенція УНІДРУА про міжнародний факторинг (Оттава, 1988) відступлення грошових вимог за договорами міжнародної купівлі-продажу факторові (ст. 1–2) | приєднання 11.01.2006 (Закон № 3302-IV) · документ здано 05.12.2006 · чинна з 01.07.2007 (лист МЗС від 26.03.2007) | заяв немає | ст. 15: не має переважної сили над іншим договором, уже укладеним чи майбутнім | 9 держав · статусна таблиця |
Рада Європи
| Акт · предмет | Для України | Заяви, застереження, компетентні органи | Співвідношення з іншими договорами | Сторони · статус у депозитарію |
|---|---|---|---|---|
| Європейська конвенція про інформацію щодо іноземного законодавства, 1968 (ETS 062) відповіді державних органів на запити судів про цивільне, торгове, процесуальне законодавство і судоустрій (ст. 1) | участь як держави-правонаступниці СРСР (Постанова ВР № 3385-XII від 14.07.1993) · документ здано 13.06.1994 (Рада Європи) · чинна з 14.09.1994 | орган, що приймає і передає запити, за ст. 2 — Мін’юст (перелік органів у Раді Європи) | статті про інші договори немає | статусна таблиця |
| Додатковий протокол до Конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства, 1978 (ETS 097) поширює Конвенцію на кримінальне право і процес та на запити у зв’язку з правовою допомогою (ст. 1–3) | приєднання 14.07.1993 (Постанова ВР № 3386-XII) · документ здано 13.06.1994 (Рада Європи) · чинний з 14.09.1994 | — | статті про інші договори немає | статусна таблиця |
| Європейська конвенція про скасування легалізації документів, складених дипломатичними агентами чи консульськими посадовими особами, 1968 (ETS 063) документи консулів і дипломатів договірних сторін звільняються від легалізації, у т. ч. посвідчувальні написи (ст. 2–3) | підписано 23.04.2021 · ратифікація 01.07.2022 (Закон № 2340-IX, введено в дію з 01.01.2023) · грамота здана 05.01.2023 · чинна з 06.04.2023 (лист МЗС від 17.01.2023) | заяв немає | ст. 5: між сторонами має перевагу над іншими договорами, які передбачають легалізацію таких документів | статусна таблиця |
| Конвенція про запровадження системи реєстрації заповітів, 1972 (ETS 077) національні реєстри заповітів і запити про наявність заповіту після смерті заповідача (ст. 1–2) | підписано 29.11.2005 · ратифікація 10.07.2010 (Закон № 2490-VI) · грамота здана 30.09.2010 · чинна з 31.12.2010 | національний орган за ст. 3 — Мін’юст | статті про інші договори немає | статусна таблиця |
| Європейська конвенція про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом, 1975 (ETS 085) встановлення походження, утримання і спадкові права дітей, народжених поза шлюбом (ст. 2–9) | підписано 24.01.2006 · ратифікація 14.01.2009 (Закон № 862-VI) · грамота здана 26.03.2009 · чинна з 27.06.2009 | заяв немає | статті про інші договори немає | статусна таблиця |
| Європейська угода про передачу заяв про правову допомогу, 1977 (ETS 092) передача заяв про безоплатну правову допомогу у цивільних, торгових і адміністративних справах через центральні органи (ст. 1–2) | підписано 04.10.2016 · ратифікація 07.06.2017 (Закон № 2088-VIII) · грамота здана 12.09.2017 · чинна з 13.10.2017 | орган, що передає, і центральний орган, що приймає, — Мін’юст (ст. 2); за ст. 13 повністю виключено п. 1(b) ст. 6 (документи французькою чи англійською); Додатковий протокол 2001 (ETS 179) Україна не підписала | статті про інші договори немає | статусна таблиця |
| Європейська конвенція про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми, 1980 (ETS 105) визнання рішень про опіку і повернення дитини після неправомірного переміщення (ст. 1, 7–8) | підписано 24.01.2006 · ратифікація 06.03.2008 (Закон № 135-VI) · грамота здана 30.07.2008 · чинна з 01.11.2008 | центральний орган — Мін’юст (ст. 2); документи з держав, що виключили п. 1(b) ст. 6, — українською або з перекладом (ст. 6(3)); застереження за ст. 17 — право відмовити у визнанні за підставами ст. 10 у випадках ст. 8 і 9 | ст. 19: не виключає застосування іншого міжнародного документа між державою походження і запитуваною державою для визнання чи виконання рішення; ст. 20: не зашкоджує зобов’язанням перед державами, що не є учасницями | статусна таблиця |
| Європейська конвенція про здійснення прав дітей, 1996 (ETS 160) процесуальні права дитини у сімейних справах у судах (ст. 1, 3–6) | підписано 07.05.1999 · ратифікація 03.08.2006 (Закон № 69-V) · грамота здана 21.12.2006 · чинна з 01.04.2007 | заява за ст. 1(4): категорії справ — усиновлення, опіка і піклування, місце проживання дитини, позбавлення батьківських прав, інші відносини батьків і дитини, питання дитини особисто та її сім’ї | ст. 15: не обмежує застосування інших міжнародних документів про захист дітей і сімей | статусна таблиця |
| Європейська конвенція про громадянство, 1997 (ETS 166) принципи набуття і втрати громадянства, множинне громадянство, правонаступництво держав (глави II–VI) | підписано 01.07.2003 · ратифікація 20.09.2006 (Закон № 163-V) · грамота здана 21.12.2006 · чинна з 01.04.2007 | застереження до ст. 8(2) — значення терміна «громадяни, які постійно проживають за кордоном»; за ст. 25(1) виключено главу VII (військовий обов’язок при множинному громадянстві) | ст. 26: не зашкоджує міжнародним документам, що надають сприятливіші права у сфері громадянства, і Конвенції 1963 року про множинне громадянство | статусна таблиця |
| Конвенція про контакт з дітьми, 2003 (ETS 192) транскордонний контакт дитини з батьками й іншими особами; гарантії повернення після контакту (ст. 1, 10) | підписано 15.05.2003 · ратифікація 20.09.2006 (Закон № 166-V) · грамота здана 21.12.2006 · чинна з 01.04.2007 | центральний орган для транскордонних контактів — Мін’юст (ст. 11) | ст. 19: між учасницями обох конвенцій не застосовуються п. 2 і 3 ст. 11 Конвенції ETS 105; ст. 20: не впливає на інші міжнародні документи з тих самих питань, зокрема Гаазькі конвенції 1961, 1980 і 1996 років | статусна таблиця |
| Європейська конвенція про усиновлення дітей (переглянута), 2008 (CETS 202) матеріальні умови усиновлення, згода, наслідки, доступ до інформації (ст. 3–22); Гаазька конвенція 1993 про міждержавне усиновлення — Україна не є учасницею | підписано 28.04.2009 · ратифікація 15.02.2011 (Закон № 3017-VI) · грамота здана 04.05.2011 · чинна з 01.09.2011 | застереження за ст. 27(1) до ст. 7(1)(a)(ii) — не дозволяється усиновлення двома особами різної статі у зареєстрованому партнерстві; орган для запитів за ст. 15 — Міністерство освіти і науки | ст. 23: замінює для своїх учасниць Європейську конвенцію про усиновлення дітей 1967 року | статусна таблиця |
| Європейська конвенція про вручення за кордоном документів з адміністративних питань, 1977 (ETS 094) вручення документів адміністративних органів через центральні органи | підписано 12.04.2018 · не ратифіковано; для України не діє | — | — | статусна таблиця |
| Європейська конвенція про отримання за кордоном інформації та доказів з адміністративних питань, 1978 (ETS 100) запити адміністративних органів про інформацію і докази за кордоном | підписано 12.04.2018 · не ратифіковано; для України не діє | — | — | статусна таблиця |
Інші конвенції та угоди, у т. ч. ті, що припинили дію
| Акт · предмет | Для України | Заяви, застереження, компетентні органи | Співвідношення з іншими договорами | Сторони · статус у депозитарію |
|---|---|---|---|---|
| Женевська конвенція про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, 1930 колізійні норми про вексельну здатність, форму і зобов’язання за векселем (ст. 2–8); разом з нею — Конвенція, якою запроваджено Уніфікований закон про векселі (995_009, Закон № 826-XIV) | приєднання 06.07.1999 (Закон № 827-XIV) · чинна з 06.01.2000 (картка Верховної Ради) | заяв немає; до Уніфікованого закону — застереження, обумовлені додатком II (Закон № 826-XIV) | статті про інші договори немає | депозитарій — ООН (договори Ліги Націй) |
| Міжамериканська конвенція про підтвердження та інформацію стосовно іноземного законодавства (Монтевідео, 1979; ОАД) співробітництво у підтвердженні тексту, чинності і змісту іноземного законодавства; серед засобів — експертний висновок адвокатів або фахівців (ст. 1–3) | приєднання 02.03.2021 (Закон № 1301-IX) · документ здано 18.05.2021 (ОАД) · чинна з 17.06.2021 — тридцятий день після здачі (ст. 15; лист МЗС від 02.06.2021); Україна — держава поза ОАД | центральний орган за ст. 9 — Мін’юст (повідомлення депозитарію 18.05.2021); заяв і застережень Україна не робила | ст. 8: не обмежує положень про інформацію щодо іноземного права в інших двосторонніх і багатосторонніх договорах і не перешкоджає сприятливішій практиці | 13 держав-учасниць, серед них Іспанія й Україна; депозитарій — Генеральний секретаріат ОАД · статусна таблиця |
| Конвенція СНД про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах (Мінськ, 1993) і Протокол 1997 правова допомога, колізійні норми і визнання рішень між державами СНД | ратифікація 10.11.1994 (Закон № 240/94-ВР) · чинна з 14.04.1995 · дію з рф і Білоруссю зупинено 27.12.2022, вихід — Закон № 2783-IX від 01.12.2022 · припинила дію для України 29.12.2023 | не діє; з Молдовою, Грузією, Узбекистаном працюють двосторонні договори, з решти держав СНД — лише взаємність і Гаазькі конвенції | — | — |
| Угода СНД про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності (Київ, 1992) юрисдикція і визнання рішень господарських судів між державами СНД | ратифікація 19.12.1992 (Постанова ВР) · вихід — Закон № 2855-IX від 12.01.2023 · припинила дію для України 05.02.2023 | не діє | — | — |
Чого серед договорів України немає
Перелік для перевірки припущень: ці інструменти часто вважають чинними для України, хоча Україна їх не підписала або не ратифікувала.
- Луганська конвенція 2007 року про юрисдикцію, визнання і виконання судових рішень у цивільних і комерційних справах — сторони: ЄС, Данія, Ісландія, Норвегія, Швейцарія; Україна не є стороною, а Регламент ЄС № 1215/2012 (Брюссель I bis) на неї не поширюється — статус
- Гаазька конвенція 1993 року про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення — 107 сторін; Україна не підписала — статус
- Гаазька конвенція 2000 року про міжнародний захист повнолітніх — 17 сторін — статус
- Гаазька конвенція 1973 року про право, що застосовується до зобов’язань про утримання — 15 сторін (Україна застосовує Протокол 2007) — статус
- Протокол 1980 року про зміну Конвенції про позовну давність — 17 сторін (UNTC); Україна не є стороною (лист МЗС від 11.10.2007) — статус
- Конвенція ООН 2005 року про використання електронних повідомлень у міжнародних договорах — 21 сторона — статус
- Конвенція ООН 2004 року про юрисдикційні імунітети держав та їх власності — не набрала чинності; Україна не підписала — статус
- Сінгапурська конвенція про медіацію 2018 — підписано 07.08.2019, не ратифіковано — статус
- Європейська конвенція про імунітет держав 1972 (ETS 074) і Конвенція про обчислення строків 1972 (ETS 076) — не підписано — статус
- Членство в УНІДРУА — Україна не входить до 63 держав-членів; конвенції УНІДРУА відкриті й для нечленів — статус
Як ми можемо допомогти
Ми готуємо правові висновки з українського права для іноземних судів, арбітражів і контрагентів, у яких статус конвенції, застереження України і компетентний орган підтверджуються первинними джерелами, а не переказом. Детальніше — на сторінці практики «Правові висновки та експертні висновки з українського права».
Якщо ви знаєте про конвенцію або зміну, яких ще немає в довіднику, напишіть нам, і ми оновимо сторінку.
Суміжні матеріали
Довідник не є юридичною консультацією. Дані станом на 18 листопада 2026 року; джерела — тексти конвенцій і законів про їх ратифікацію чи приєднання на сайті Верховної Ради України, листи МЗС про набрання чинності, статусні таблиці HCCH, UNTC, УНІДРУА і Договірного бюро Ради Європи.