Угоди України про захист інвестицій: умови спорів інвестор–держава

Довідник Оновлено 1 листопада 2026 Автор: Ганна Цірат Завантажити PDF

Чи може іноземний інвестор судитися з Україною в міжнародному арбітражі, і на яких умовах, визначає двостороння угода про сприяння та взаємний захист інвестицій з його державою: саме вона дає згоду держави на арбітраж, називає форуми (ICSID, ad hoc за регламентом UNCITRAL, інші) і строк переговорів перед позовом. Над угодами стоять Вашингтонська конвенція 1965 року про ICSID, чинна для України з 07.07.2000, і Договір до Енергетичної Хартії для інвестицій в енергетиці.

На цій сторінці зібрано всі угоди України про захист інвестицій, тексти яких оприлюднено на сайті Верховної Ради, з датами підписання і чинності, підставою ратифікації, умовами спорів інвестор–держава за статтями самих угод і строком, протягом якого угода діє для наявних інвестицій після її припинення. Умови спорів виписано з українських текстів угод; де угода згадує арбітражну установу лише як орган, що призначає арбітрів, це зазначено окремо.

Що варто знати, перш ніж посилатися на угоду

• Угода з рф припинена, але ще діє для старих інвестицій. Угода 1998 року припинила дію 27.01.2025 (Закон № 3329-IX); за її ст. 14 положення застосовуються до інвестицій, здійснених до припинення, ще десять років. Угоди з Білоруссю (1995) та Іраном (1996) у картках Верховної Ради досі чинні.
• ICSID — форум, а не підстава позову. Сама участь України у Вашингтонській конвенції права на арбітраж не дає: за її преамбулою жодна держава «лише в силу факту ратифікації» не зобов’язана передавати конкретний спір до арбітражу без своєї згоди, а ст. 25(1) вимагає письмової згоди сторін спору і щоб позивач був особою іншої Договірної держави. Згоду України дає стаття про спори чинної двосторонньої угоди або ст. 26 Договору до Енергетичної Хартії; інвестиція має підпадати під визначення угоди, а інвестор — дотриматися її передумов: строку переговорів, вибору форуму, позовної давності.
• МКАС при ТПП України тепер може розглядати спори інвестор–держава. Закон № 4856-IX (чинний з 21.05.2026) доповнив Закон «Про міжнародний комерційний арбітраж» і Положення про МКАС: міжнародний комерційний арбітраж «розглядає також спори за участю інвестора (іншого учасника інвестиційної діяльності) та держави (її органів та установ) або міжурядової організації у зв’язку із здійсненням інвестиційної діяльності на території України чи іншої держави», якщо їх передано на підставі міжнародного договору, закону, іншого нормативно-правового акта або угоди сторін. Зміни поширюються й на арбітражні угоди, укладені раніше (розд. II, п. 2), а Кабінету Міністрів доручено в нових і переглянутих угодах про захист інвестицій та угодах про вільну торгівлю передбачати МКАС «як одного з варіантів для врегулювання спорів між державою та інвестором» (розд. II, п. 3). Серед чинних угод на національні арбітражні установи вже відсилає угода з Хорватією в редакції Протоколу 2016 року — «арбітраж в національних, комерційних арбітражних установах Договірних Сторін» (ст. 8(2)(b)), а угода з Монголією — на «Арбітражн[ий] суд країни-відповідача, уповноважен[ий] розглядати такі спори» (ст. 8). На нашу думку, за рештою угод МКАС стає форумом лише за окремою письмовою згодою інвестора і держави.
• Не кожна угода дає згоду на міжнародний арбітраж. Угода з Китаєм 1992 року допускає арбітраж лише щодо розміру компенсації при реквізиції; з Болгарією 1994 року — лише щодо компенсації та переказів; з ОАЕ 2003 року — лише за письмовою згодою обох сторін спору; з Білоруссю — після завершення внутрішньодержавних судових процедур; з Польщею 1993 року на вимогу інвестора — лише спори про експропріацію та перекази. Угоди з Вірменією, Кубою, Лівією, Монголією і Єгиптом не згадують ICSID узагалі.
• Строк переговорів — переважно шість місяців, три місяці — за угодами з Австрією, Данією, Нідерландами, Чилі, Фінляндією і Великою Британією. Кілька угод обмежують вибір: за угодами з Аргентиною, Чилі, Катаром, Саудівською Аравією і Туреччиною (2017) вибір форуму остаточний (fork in the road), а за угодами з Канадою і Фондом ОПЕК діє трирічна позовна давність.
• Після припинення угода живе ще десять, п’ятнадцять або двадцять років для інвестицій, здійснених до припинення: двадцять — з Німеччиною, Францією, Фінляндією 2004, Кувейтом і Оманом; п’ятнадцять — з Болгарією, Китаєм, Індією, Нідерландами, Сінгапуром, Чилі і Великою Британією; п’ять — з Італією. Угода з Білоруссю фіксованого строку не має: після припинення вона застосовується до інвестицій, укладених, але не виконаних у період її дії (ст. 12(4)). Номер статті з цим правилом наведено в кожній клітинці.
• Старі угоди замінено новими. З Ізраїлем діє угода 2010 року (стара 1994 року втратила чинність 20.11.2012), зі Словаччиною — 2007 року (стара 1994 року припинена 20.08.2009), з Фінляндією — 2004 року, з Хорватією — угода 1997 року в редакції Протоколу 2016 року. Нова угода з Туреччиною 2017 року ратифікована Законом № 2528-VIII, але дати її чинності в картці Верховної Ради немає, UNCTAD показує її лише підписаною, а угода 1996 року діє; на нашу думку, до появи повідомлення МЗС посилатися слід на угоду 1996 року.
• Дві угоди картки Верховної Ради досі показують чинними, хоча вони не діють. Індія припинила угоду 2001 року з 22.03.2017 (перелік Департаменту економічних справ Індії, UNCTAD); за ст. 15(2) вона до 22.03.2032 захищає інвестиції, здійснені до припинення. Угода з Італією 1995 року діяла десять років і один подальший п’ятирічний період (ст. 14(1)) і спливла 12.09.2012 (UNCTAD); захист наявних інвестицій за ст. 14(2) скінчився 12.09.2017.
• П’ять угод ратифіковано, але чинність не підтверджено. Угоди з Гамбією, ДР Конго, Екваторіальною Гвінеєю і Єменом та нова угода з Туреччиною 2017 року ратифіковані Україною, проте дат набрання чинності в картках немає, а UNCTAD показує їх лише підписаними. Лист НБУ 2006 року подає для Гамбії 19.01.2006, але це дата ратифікації Україною. На нашу думку, до підтвердження Мін’юстом чи МЗС на ці угоди не слід покладатися як на чинні.
• Чинної двосторонньої угоди немає з низкою держав ЄС — Румунією, Кіпром, Ірландією, Мальтою; для їхніх інвесторів захист обмежується Угодою про асоціацію, Договором до Енергетичної Хартії (лише енергетика) і національним правом. Угода про асоціацію механізму спорів інвестор–держава не містить.
• Договір до Енергетичної Хартії: хто вийшов. Україна залишається стороною Договору. ЄС і Євратом вийшли з нього з 28 червня 2025 року; вийшли також Велика Британія і десять держав ЄС — Данія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Словенія і Франція; сімнадцять держав ЄС, зокрема Румунія, Кіпр, Ірландія і Мальта, залишаються сторонами (перелік Секретаріату Енергетичної Хартії). Після виходу Договір ще двадцять років застосовується до інвестицій, здійснених на дату, з якої вихід набрав чинності (ст. 47(3)), тож для спору з такою державою вирішальні дата інвестиції і дата виходу. Зміни до Договору (модернізацію) Енергетична хартійна конференція ухвалила 3 грудня 2024 року; вони набирають чинності після ратифікації трьома чвертями сторін (ст. 42(4)). Україна брала участь у переговорах (розпорядження Президента № 555/2021-рп), але акта про прийняття змін на сайті Верховної Ради немає.

Двосторонні угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій

Дати — за картками документів на сайті Верховної Ради; для угод 1990-х без дати в картці — за листом НБУ від 19.08.2006 (додаток 2). Умови спорів — за статтями угод (номери статей у клітинках). Де дати немає ні в картці, ні в листі НБУ, наведено дату з бази UNCTAD; для дев’яти угод (Греція, Естонія, Індонезія, Китай, Литва, Молдова, Угорщина, Хорватія, Чилі) картка і UNCTAD розходяться на дні чи тижні — наведено дату картки. Усього позицій: 77, чинних 65, припинених або замінених 7, з непідтвердженою чинністю 5. Сортування — за українською назвою держави.

• Двосторонні угоди (77)
• Багатосторонні акти (4)
• Чого немає

Багатосторонні акти

Чого серед угод України немає

• Конвенція ООН про прозорість в арбітражі між інвесторами і державами на основі міжнародних договорів (Маврикійська, 2014): поширює Регламент ЮНСІТРАЛ про прозорість на старі угоди; 25 підписантів, 10 сторін, серед них ЄС, Канада і Швейцарія; Україна не підписала — джерело
• Чинної угоди немає з Румунією і Киргизстаном: угоди підписано 23.02.1995 і 23.02.1993, але чинності вони не набрали, а їхніх текстів на сайті Верховної Ради немає — джерело
• Угод немає ні підписаних, ні чинних з Кіпром, Норвегією, Ірландією, Мальтою, Чорногорією, Бразилією, Мексикою, Австралією і ПАР — ні в переліку UNCTAD (78 угод станом на 01.11.2026), ні на сайті Верховної Ради; з Мексикою у 2016 році лише створено делегацію для переговорів — джерело
• З Сербією угода 2001 року із Союзною Республікою Югославія втратила чинність 09.10.2019 за листом МЗС, хоча UNCTAD досі показує її чинною; нової угоди немає — джерело
• Угода з ЄС про асоціацію 2014 містить положення про заснування підприємств і рух капіталу (глави 6–7 розділу IV), але не містить механізму спорів інвестор–держава — джерело
• Для інвестицій з держав ЄС, з якими окремої угоди немає (Ірландія, Мальта, Кіпр, Румунія), захист обмежується Угодою про асоціацію, Договором до Енергетичної Хартії (енергетика) і національним правом

Як ми можемо допомогти

Ми оцінюємо, чи покриває угода конкретну інвестицію і яку структуру володіння обрати, щоб вона покривала; готуємо повідомлення про спір і представляємо інвесторів у переговорах і арбітражі за угодами та Договором до Енергетичної Хартії. Детальніше — на сторінках практики «Інвестування в Україну» і «Захист інвестицій».

Якщо ви знаєте про угоду або зміну, яких ще немає в довіднику, напишіть нам, і ми оновимо сторінку.

Суміжні матеріали

• Інвестиційний арбітраж проти ЄС: хто відповідач і що змінилося у червні 2025 року
• Визнання та виконання арбітражного рішення в Україні: порядок дій
• Практика: захист інвестицій в Україні
• Довідник: конвенції з міжнародного приватного права, учасницею яких є Україна
• Довідник: договори України про правову допомогу та визнання судових рішень

Довідник не є юридичною консультацією. Дані станом на 31 жовтня 2026 року; джерела — тексти угод і законів про ратифікацію на сайті Верховної Ради України, лист НБУ від 19.08.2006 № 13-214/3031-8760, перелік ICSID/3 від 17.07.2026, сторінка Секретаріату Енергетичної Хартії.