Проєкти цифрової інфраструктури в Україні
Цифрова інфраструктура України — від мереж передачі даних і платформ електронного урядування до систем розумних міст і обʼєктів обробки даних — є одночасно пріоритетом відновлення і інвестиційною можливістю. Для інвесторів, кредиторів і операторів правовий шлях до реалізації проєктів у цій сфері охоплює три взаємоповʼязані напрямки: статус обʼєкта критичної інфраструктури та його правові наслідки, механізми ДПП і концесій для цифрових активів, і структурування проєктного фінансування відповідно до вимог міжнародних кредиторів.
Ми консультуємо інвесторів, кредиторів, міжнародні фінансові установи та їхніх радників з питань українського права у проєктах цифрової інфраструктури — спираючись на досвід у авіаційній та транспортній інфраструктурі (→ Аеропортна інфраструктура), структурованому фінансуванні та регуляторному супроводі.
Правова база
Цифрова інфраструктура в Україні регулюється комплексом законодавчих актів:
- Критична інфраструктура — Закон «Про критичну інфраструктуру» № 1882-IX встановлює критерії визначення обʼєктів, вимоги до власників і операторів, порядок взаємодії з органами безпеки
- ДПП і концесія — Закон «Про державно-приватне партнерство» № 2404-VI і Закон «Про концесію» № 155-IX забезпечують основу для приватних інвестицій у державні та комунальні цифрові активи
- Проєктне фінансування — Цивільний кодекс України, законодавство про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, нормативна база НБУ щодо транскордонного руху капіталу
- Вступ до ЄС — імплементація Директиви NIS2, узгодження з Актом про кіберстійкість і конвергенція в рамках Єдиного цифрового ринку вводять нові вимоги до операторів
NIS2 прямо охоплює цифрову інфраструктуру — постачальників хмарних послуг, операторів центрів обробки даних, мережі доставки контенту, надавачів довірчих послуг і операторів публічних мереж електронних комунікацій. Її зобовʼязання сягають далі за комплаєнс-чекліст: заходи управління ризиками, пропорційні ризику; раннє попередження протягом 24 годин і повідомлення про інцидент протягом 72 годин з підсумковим звітом протягом місяця; безпека ланцюга постачання, що робить оператора відповідальним за своїх прямих постачальників; відповідальність керівництва з персональною експозицією органів управління; і реєстрація у компетентному національному органі.
Для інвесторів і кредиторів практичний наслідок такий: узгодження з NIS2 не є питанням поточної операційної діяльності після закриття угоди — воно впливає на обсяг due diligence, на заяви і гарантії, на розподіл витрат і відповідальності за комплаєнс між сторонами та на пакет ковенантів у фінансовій документації. Ми структуруємо проєкти так, щоб ці зобовʼязання були виявлені, розподілені і враховані в ціні на початку, а не виявлені після закриття.
Ця сторінка охоплює статус критичної інфраструктури, ДПП і концесійні структури та проєктне фінансування цифрової інфраструктури. Щодо IT-контрактів у проєктах цифрової інфраструктури → IT-контракти та угоди щодо ПЗ. Щодо захисту персональних даних операторів → Захист персональних даних і цифровий комплаєнс.
Вибір структури — ДПП, концесія чи пряма інвестиція
Інвестори часто підходять до українського обʼєкта цифрової інфраструктури з уже обраною структурою, а потім виявляють, що правовий статус активу або передбачена роль приватної сторони її виключають. Три маршрути відрізняються так, що це визначає і комерційну віддачу, і можливість фінансування.
| Елемент | ДПП | Концесія | Пряма інвестиція |
|---|---|---|---|
| Правова база | Закон про ДПП № 2404-VI | Закон про концесію № 155-IX | Цивільний кодекс; Закон про інвестиційну діяльність; галузеве регулювання |
| Право власності на актив | Залишається у держави або громади | Залишається у концесієдавця; оператор має право користування | Приватна власність на актив або проєктну компанію |
| Типовий строк | Від 5 до 50 років | Від 5 до 50 років | Не обмежений; визначає інвестор |
| Процедура відбору | Конкурс; потрібні ТЕО і рішення про здійснення ДПП | Концесійний конкурс; потрібне рішення про концесію | Публічна закупівля не застосовується; звичайне корпоративне придбання |
| Механізм доходів | Плата за доступність, плата користувачів або комбінація; можлива державна підтримка | Переважно плата користувачів; держава може платити за доступність | Повністю комерційний; інвестор несе ризик попиту |
| Зобовʼязання держави | Визначені в договорі ДПП; можливі підтримка і гарантії | Визначені в концесійному договорі; компенсація при достроковому припиненні | Відсутні, крім загального захисту інвестицій |
| Забезпечення на актив | Обмежене; зазвичай на частки проєктної компанії, дебіторську заборгованість і права за договором | Те саме обмеження; концесійні права можуть бути заставлені за згодою концесієдавця | Доступний повний пакет забезпечення на сам актив |
| Bankability | Залежить від платіжного зобовʼязання держави і прав step-in | Залежить від розподілу ризику попиту і компенсації при припиненні | Найвища, з урахуванням обмежень критичної інфраструктури |
| Вихід | Передача прав приватного партнера потребує згоди держави | Передача концесії потребує згоди концесієдавця | Продаж часток або активу; регуляторне погодження за статусу критичної |
Практичний висновок: структура не обирається вільно. Якщо актив є державною або комунальною власністю, ДПП або концесія — єдиний доступний маршрут, і питання зводиться до того, який із двох публічний орган готовий провести і який дає фінансований розподіл ризиків. Якщо актив є або може бути приватним, пряма інвестиція дає суттєво сильніший пакет забезпечення — але статус критичної інфраструктури здатен повернути обмеження щодо власності, контролю і виходу, які нагадують обмеження концесії. Ми оцінюємо доступні структури за фактичним правовим статусом активу до того, як зайнято комерційну позицію.
Що ми робимо
Статус критичної інфраструктури
- Критерії визначення — чи відповідає конкретний цифровий актив порогу
- Правові наслідки — обмеження власності, вимоги безпеки, регуляторна взаємодія
- Аналіз іноземної власності і контролю над визначеними обʼєктами
- Структурування інвестиції — акціонерна структура, управління, контроль
- Взаємодія з Національним координаційним центром кібербезпеки і галузевими регуляторами
- Структурування виходу з інвестиції у визначені обʼєкти
ДПП і концесійні структури
- Аналіз ДПП-моделей — застосовне право і доступні моделі
- Структурування концесійної угоди — предмет, строк, інвестиційні зобовʼязання, механізм доходів
- Розподіл регуляторних і дозвільних обовʼязків
- Аналіз bankability з позиції міжнародних кредиторів
- Закупівельний комплаєнс і переговорний супровід з державними контрагентами
- Захист інвестицій — покриття двосторонніми інвестиційними договорами і стабілізаційні положення
- Heads of terms, проєкти угод і супутні інструменти
Проєктне фінансування — супровід за українським правом
- Правові висновки за українським правом для фінансування цифрової інфраструктури
- Створення, реєстрація і виконуваність забезпечення
- Структурування проєктної компанії — корпоративні, податкові, регуляторні аспекти
- Регуляторний ризик — дозволи, ліцензії, погодження для операційної діяльності
- Форс-мажор, зміна законодавства і компенсаційні положення
- Взаємодія фінансової документації з умовами ДПП або концесії
- Умови precedent і передзакривальні регуляторні кроки
- Аналіз виконання — практичні можливості стягнення для кредиторів
NIS2 і кібербезпековий комплаєнс
- Скоупінг — чи потрапляє оператор у категорії NIS2
- Заходи управління ризиками — оцінка прогалин щодо директиви
- Повідомлення про інциденти — 24 і 72 години, вбудовані в процедури
- Безпека ланцюга постачання — перенесення в закупівлі і IT-контракти
- Відповідальність керівництва — управління і експозиція органів
- Розподіл витрат і відповідальності за комплаєнс у транзакційних документах
Як ми працюємо
Крок 1 — Оцінка проєкту і активу. Аналізуємо запропонований проєкт, регуляторний статус активу і склад учасників — визначаємо ключові питання українського права з самого початку, включно з тим, чи застосовується статус критичної інфраструктури.
Крок 2 — Регуляторне і майнове картування. Визначаємо застосовну регуляторну базу, обмеження щодо власності і контролю, вимоги до ліцензування і будь-які вимоги безпеки або звітності.
Крок 3 — Структурування. Розробляємо правову структуру інвестиції або фінансування, сумісну з українськими адміністративними і регуляторними вимогами, прийнятну для міжнародних кредиторів і узгоджену з комерційними цілями клієнта.
Крок 4 — Оцінка ДПП або концесійної моделі. Оцінюємо застосовну модель, консультуємо щодо закупівельного шляху і визначаємо ключові питання для переговорів.
Крок 5 — Аналіз структури фінансування. Аналізуємо фінансування з позиції українського права — забезпечення, виконуваність, регуляторний ризик, умови precedent — і надаємо правові висновки, які вимагають міжнародні кредитори.
Крок 6 — Документація. Готуємо, переглядаємо і погоджуємо проєктну документацію — ДПП або концесійні угоди, фінансові угоди, документи забезпечення і супутні інструменти.
Крок 7 — Регуляторне виконання і супровід реалізації. Ведемо регуляторний трек, супроводжуємо клієнта через ліцензування і отримання дозволів і надаємо поточні правові консультації в міру розвитку проєкту.
З ким ми працюємо
Ми діємо як українські локальні радники для міжнародних сторін, залучених до інвестування, розвитку і фінансування цифрової інфраструктури.
Наші клієнти:
- Міжнародні інвестори і інфраструктурні фонди, що оцінюють можливості цифрової інфраструктури після відновлення
- Міжнародні кредитори і установи розвитку, що фінансують проєкти цифрової інфраструктури
- Міжнародні юридичні фірми, що консультують іноземних клієнтів щодо інвестицій і ДПП-структур
- Технологічні компанії і оператори платформ, що інвестують або управляють українськими цифровими активами
- Установи розвитку і МФУ — ЄБРР, IFC, ЄІБ — що потребують правового висновку за українським правом
Типові ситуації:
- Інвестор оцінює можливість ДПП щодо державного цифрового активу — правова і регуляторна оцінка доступних моделей
- Кредитор фінансує проєкт цифрової інфраструктури — правові висновки щодо виконуваності забезпечення і регуляторного ризику
- Технологічна компанія придбала цифровий актив — наслідки статусу критичної інфраструктури для власності і операцій
- МФУ структурує грантову або кредитну лінію — супровід за місцевим правом щодо структури проєктної компанії і умов фінансування
- Міжнародна юридична фірма консультує щодо інвестиції — локальний радник для регуляторного і транзакційного супроводу
Ключові експерти
Доктор юридичних наук — структурування інфраструктурних проєктів, ДПП і концесійні угоди, правові висновки для проєктного фінансування, аналіз регуляторних ризиків
Кандидат юридичних наук — регуляторний комплаєнс, цифрове право, адміністративні провадження, ліцензування для технологічних і інфраструктурних бізнесів
Вирішення закупівельних спорів, оскарження рішень, виконання інфраструктурних контрактів в українських адміністративних і господарських судах
FAQ: Проєкти цифрової інфраструктури в Україні
Яка правова база регулює ДПП для цифрової інфраструктури в Україні?
ДПП регулюється насамперед Законом «Про державно-приватне партнерство» і Законом «Про концесію». Вони забезпечують правову основу для приватних інвестицій у державні та комунальні активи через довгострокові партнерські угоди. Застосовна модель залежить від структури власності активу, характеру ролі приватної сторони і галузевих регуляторних вимог. Ми оцінюємо найбільш прийнятну модель для конкретного активу і консультуємо щодо правового шляху до її реалізації.
Які правові наслідки визначення цифрового активу як обʼєкта критичної інфраструктури?
Визначення тягне за собою низку зобовʼязань: підвищені вимоги до кібербезпеки, обовʼязкове повідомлення про інциденти державним органам, обмеження щодо передачі власності або контролю без регуляторного погодження, і потенційні обмеження іноземного контролю над контрольними пакетами. Для інвесторів ці наслідки впливають на структурування інвестиції, умови фінансування і можливості виходу. Ми оцінюємо статус конкретних активів і консультуємо щодо структур, які керують цими наслідками.
Чи можуть іноземні інвестори володіти і управляти обʼєктами критичної цифрової інфраструктури?
Іноземні інвестори можуть брати участь, але структура власності і контролю потребує ретельного аналізу і структурування. Обмеження щодо іноземного контролю різняться залежно від сектору і категорії активу. Структурування інвестиції — акціонерні домовленості, механізми управління, забезпечення — має відповідати застосовним обмеженням, водночас захищаючи комерційні інтереси інвестора і залишаючись прийнятним для міжнародних кредиторів.
Яке забезпечення можуть отримати міжнародні кредитори за обʼєктами цифрової інфраструктури?
Кредитори можуть отримати забезпечення щодо різних активів — частки проєктної компанії, рухоме майно, дебіторська заборгованість і права за проєктними угодами. Створення, реєстрація і виконання за українським законодавством вимагає дотримання конкретних формальних вимог. Для ДПП і концесійних структур взаємодія між забезпеченням на проєктні активи і умовами базової державної угоди потребує окремого аналізу. Ми надаємо висновки щодо виконуваності і формуємо пакети забезпечення, що відповідають вимогам кредиторів.
Як процес вступу України до ЄС впливає на регулювання цифрової інфраструктури?
Вступ впроваджує суттєві зміни — узгодження з вимогами кібербезпеки NIS2, Актом про кіберстійкість ЄС і ширшою базою Єдиного цифрового ринку. NIS2 зокрема розширює коло охоплених операторів і встановлює визначені заходи управління ризиками, строки повідомлення про інциденти (24 і 72 години), зобовʼязання щодо безпеки ланцюга постачання і відповідальність керівництва. Ці зміни впливають на зобовʼязання операторів і на профіль регуляторного ризику інфраструктурних інвестицій.
Як проєктне фінансування цифрової інфраструктури взаємодіє з валютним контролем НБУ?
Транскордонні фінансові потоки підпадають під дію валютного контролю НБУ — реєстрація іноземних позик, обмеження щодо умов відсоткових ставок і обовʼязкова звітність. Ці вимоги взаємодіють з фінансовою документацією і впливають на структурування кредитних угод, забезпечення і виплат іноземним інвесторам. Ми консультуємо щодо комплаєнсу з вимогами НБУ як інтегрованого елементу структурування проєктного фінансування.
Суміжні практики
Готові рухатися далі?
Ми оцінимо ваш проєкт цифрової інфраструктури і надамо рекомендації щодо найефективнішого правового шляху вперед.