1 травня 2016 року вступив в силу Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» (надалі – Закон), основним нововведенням якого стало запровадження інституту похідного позову – нової категорії справ у спорах між господарським товариством та його посадовою особою, що містить вимогу про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю) (надалі – позови про відшкодування збитків).
Похідний позов не є оригінальною ідеєю українського законодавця, цей інститут взятий із законодавства зарубіжних країн (США, Велика Британія, ФРН, Японія тощо), де він функціонує вже багато років.
Оглянемо основні положення Закону в частині інституту похідного позову.
Позивачем у таких справах є господарське товариство, в інтересах якого подано позов про відшкодування збитків, а право подати позовну заяву від імені господарського товариства і заяву про здійснення представництва позивача надано учаснику (акціонеру) цього товариства, якому сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу (простих акцій) товариства (ч. 8 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України (ГПК)). Хоча традиційно похідні позови розглядаються як інструмент захисту прав та інтересів міноритарних учасників (акціонерів), варто пам’ятати, однак, про те, що, по-перше, учасник (акціонер) у такій категорії справ є лише представником господарського товариства, і саме в інтересах господарського товариства подається позов про відшкодування збитків, а, по-друге, учасник (акціонер), що подає такий позов, може бути і мажоритарним учасником (акціонером), адже законодавець встановив лише мінімальний поріг кількості відсотків: прямої заборони чи обмеження на подачу такого позову мажоритарним учасником (акціонером) Закон не містить.
Відповідачем у цій категорії справ є посадова особа (у тому числі посадова особа, повноваження якої припинені), до якої пред’явлено позовну вимогу про відшкодування збитків, завданих господарському товариству її діями чи бездіяльністю (ч. 3 ст. 21 ГПК).
Поняття «посадової особи» Закон не містить, але його визначення можемо знайти у Законі України «Про господарські товариства» (ст. 23). Раніше перелік посадових осіб містив і Господарський кодекс України (ст. 89), але Закон цей перелік виключив, виклавши ст. 89 в іншій редакції. Вважаємо таку зміну логічною, адже раніше положення Закону України «Про господарські товариства» і Господарського кодексу України (ГК) просто дублювалися.
Справи за похідними позовами підлягають розгляду в судах господарської юрисдикції за місцезнаходженням юридичної особи.
Законом встановлено вимогу щодо офіційного оприлюднення оголошень у справах про відшкодування збитків: такі оголошення оприлюднюватимуться на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.
Незважаючи на загалом позитивну оцінку внесених змін, Закон містить ряд «підводних каменів». Наприклад, Закон містить ряд доволі абстрактних понять, наприклад, «бездіяльність посадової особи у випадку, коли вона була зобов’язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов’язків» та «інші винні дії посадової особи» (абз. 5, 6 ч. 2 ст. 89 ГК), під які можна підігнати чи не будь-яку дію посадових осіб.
Прослідковується ряд процесуальних неточностей з боку законодавця: ГПК передбачено, що треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право подати апеляційну скаргу (ч. 1 ст. 91 ГПК) і касаційну скаргу (ч. 1 ст. 107 ГПК); треті особи мають право подати заяву про перегляд судових рішень господарських судів після їх перегляду в касаційному порядку (ч. 1 ст. 11115 ГПК). У зв’язку з цим логічним є питання, чи може оскаржити рішення суду будь-який учасник (акціонер) товариства від свого імені як особа, чиїх прав це рішення стосується, чи це може зробити лише той учасник (акціонер), який відповідає вимогам щодо володіння певною часткою статутного капіталу (простих акцій) як представник товариства? Так само неясно, чи можуть декілька учасників (акціонерів), які сукупно володіють 10 і більше відсотками статутного капіталу (простих акцій) товариства, подати разом позовну заяву про відшкодування збитків.
Очевидно, відповіді на ці питання надасть судова практика.
Вищий господарський суд України вже встиг підготувати Інформаційний лист від 25.04.2016 № 01-06/1474/16, присвячений оглядові основних положень Закону в частині спорів між господарським товариством та його посадовою особою про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю).
