Перевірка китайських компаній: інструкція для бізнесу

Китай залишається найбільшим торговельним партнером України: за підсумками 2024 року обсяг імпорту з КНР перевищив $14,4 млрд. У фокусі — не лише товари широкого вжитку, а й машини, обладнання, хімічна та електронна продукція. Проте обсяги імпорту не гарантують надійності постачальників.

Суттєвий ризик для українських імпортерів — співпраця з фіктивними або недобросовісними китайськими компаніями. Саме тому проведення базової перевірки (due diligence) потенційного контрагента — критично важлива частина будь-якої зовнішньоекономічної операції.

⮚ TL;DR: Перевірка китайського постачальника — це не бюрократія, а спосіб знизити ризик втрати коштів або зриву постачання. У статті — практичний гайд, де шукати інформацію і що вона означає.

National Enterprise Credit Information Publicity System (全国企业信用信息公示系统) — це основна база, яка містить відомості про всі юридичні особи та підприємців, зареєстрованих у Китаї. Вона є аналогом українського ЄДР. Система доступна лише китайською мовою. Для її використання потрібен VPN або локальний агент, оскільки з-за меж Китаю сайт часто не відкривається без проксі-доступу.

У системі можна знайти:

• реєстраційний номер і єдиний кредитний код (аналог ЄДРПОУ);
• повне і скорочене найменування компанії;
• тип юридичної особи та форма власності;
• розмір статутного капіталу (у CNY або USD для компаній з іноземними інвестиціями);
• дата реєстрації;
• реєструючий орган і статус компанії (активна, ліквідована, в процесі ліквідації тощо);
• строк дії ліцензії;
• юридична адреса;
• види діяльності;
• дата останнього оновлення даних.

Також система відображає:

• дані про акціонерів та їх частки;
• склад керівництва (директор, наглядова рада, контролери);
• юридичного представника (особу, яка має право діяти від імені компанії);
• філії та дочірні компанії.

Компанії зобов’язані повідомляти про зміни (у назві, складі акціонерів, директорі тощо) протягом 30 днів, що гарантує відносну оперативність інформації в NECIPS.

⮚ TL;DR: NECIPS — це ключова точка входу для перевірки базової реєстраційної інформації. Якщо дані не збігаються з інформацією у контракті — це червоний прапорець.

Сайт 中国执行信息公开网, створений Верховним народним судом КНР, містить дані про всі компанії та фізичних осіб, які ухиляються від виконання рішень суду. Наявність компанії в цьому реєстрі означає:

• заборону на участь у держзакупівлях;
• обмеження на отримання ліцензій і субсидій;
• ризик блокування банківських рахунків;
• репутаційний тягар для керівництва.

⮚ TL;DR: Якщо компанія є в цьому реєстрі — вона не може нормально функціонувати. Такий контрагент небезпечний.

Цей сервіс публікує судові рішення за участю компаній, включно зі справами щодо контрактів, порушень обов’язків перед банками або працівниками. Відображаються лише рішення, які не зачіпають державну таємницю або права неповнолітніх.

⮚ TL;DR: Наявність рішень щодо стягнення боргів — важливий сигнал. Довгостроковий партнер з великою кількістю програних справ — це ризик.

Цей реєстр містить дані про компанії, зареєстровані як імпортери чи експортери, включно з:

• типом операцій;
• статусом у логістичному ланцюгу (виробник, посередник тощо);
• порушеннями митних правил;
• наявністю спеціальних дозволів.

Систему веде Митне управління КНР. Компанії можуть бути внесені до списку неблагонадійних митних учасників, що тягне санкції.

⮚ TL;DR: Якщо компанія регулярно порушує митні правила — є високий ризик затримок або конфіскацій товару.

З 2021 року Центр кредитних історій при Народному банку Китаю веде реєстр застав на обладнання, сировину, готову продукцію, товарні складські свідоцтва тощо. Якщо майно компанії перебуває в заставі — це свідчить про існування непогашених зобов’язань.

⮚ TL;DR: Застави на майно — ознака фінансового навантаження. Це не завжди погано, але варто враховувати в комплексній оцінці.

Протягом тривалого часу Китай не мав єдиної централізованої системи реєстрації прав на нерухомість, а облік вівся переважно на рівні провінцій. Однак у квітні 2023 року уряд офіційно завершив створення Національної системи реєстрації нерухомості, яка охоплює понад 3 000 реєстраційних округів та налічує майже 800 мільйонів виданих сертифікатів. Це стало важливим кроком до уніфікації інформації про власність на землю, будівлі та споруди в масштабах всієї країни.

У теорії, така система могла б стати цінним джерелом для due diligence — наприклад, для перевірки, чи дійсно контрагент є власником виробничих приміщень або складських площ, як це часто вказується в комерційних пропозиціях. Однак на практиці ситуація виглядає інакше.

Доступ до реєстру нерухомості в Китаї обмежений. Отримати офіційну виписку або переглянути інформацію про об’єкт може виключно власник або уповноважена особа (наприклад, адвокат або держорган), причому лише шляхом подання письмового запиту та за умови сплати офіційного мита. Жодної відкритої онлайн-бази — на кшталт українського Держреєстру речових прав — не існує. Пошук за адресою або за назвою компанії технічно неможливий для сторонньої особи.

Це створює суттєві обмеження для іноземних компаній, які хочуть перевірити китайського контрагента. У випадках, коли перевірка наявності у контрагента власних або орендованих виробничих потужностей має ключове значення (наприклад, для оцінки виробничої спроможності чи кредитоспроможності), єдиним варіантом залишається звернення до локального представника, який має доступ до реєстраційної інформації.

⮚ TL;DR: Китай має централізовану систему реєстрації прав на нерухомість, але вона не є публічною. Для перевірки контрагента щодо володіння нерухомістю потрібен офіційний запит або посередник з локальним доступом. Самостійна перевірка з-за кордону — неможлива.

Перед укладенням контракту рекомендуємо:

1. Перевірити NECIPS — статус компанії, адресу, склад керівництва.
2. Звірити дані у контрактних документах із даними з NECIPS.
3. Перевірити судові рішення та виконавчі провадження.
4. Перевірити митний реєстр та реєстр застав.
5. За потреби — отримати електронну виписку з NECIPS (можливо лише з території КНР або через локального агента).
6. Якщо компанія працює через Alibaba, Made-in-China або інші B2B-платформи — варто додатково перевірити її рейтинг, термін роботи на платформі, відгуки та реакцію на претензії.

Проведення базового due diligence можливе самостійно — за умови знання китайської мови або доступу до професійного агента. У складніших випадках (висока сума контракту, попередні ризики, потреба в офіційному висновку) рекомендується залучити юридичного радника з досвідом перевірок китайських компаній.

⮚ TL;DR: Навіть базова перевірка займає кілька годин — але рятує від серйозних втрат. Не ігноруйте ці інструменти, особливо якщо контрагент наполягає на передоплаті.

У 2022–2025 роках світові санкційні режими стали ключовим інструментом у сфері міжнародної безпеки, зовнішньої політики та економічного тиску. Китайські компанії — як державні, так і приватні — дедалі частіше потрапляють під обмеження з боку США, ЄС, Великої Британії, України та інших держав. Робота з такими контрагентами може призвести до:

• блокування платежів через банки, що дотримуються режимів санкцій (особливо при доларових чи євро-транзакціях);
• замороження поставок або товару на митниці;
• репутаційних і юридичних ризиків для української компанії;
• відкриття проваджень у межах фінмоніторингу та KYC-перевірок.

Як перевірити, чи є компанія під санкціями:

1. OFAC (США) — https://sanctionssearch.ofac.treas.gov
   Перевіряйте за назвою (англійською) або частковим кодом. .
2. Європейський Союз (EU Sanctions Map) — https://www.sanctionsmap.eu
   Вказуйте країну (China) або конкретне ім’я компанії. База включає обмеження за порушення прав людини, ІТ-безпеку, експортні обмеження, діяльність у сфері оборони тощо.
3. Велика Британія (UK Sanctions List) — https://www.gov.uk/government/publications/the-uk-sanctions-list Дає змогу перевірити осіб і компанії, що перебувають під обмеженнями згідно із санкційними положеннями OFSI.
4. Санкційний список України (РНБО) — https://sanctions.nazk.gov.ua
   Національний санкційний реєстр дозволяє перевірити, чи внесено китайську компанію або її бенефіціарів до санкційного списку України згідно з рішеннями РНБО.

Що робити, якщо компанія присутня в одному зі списків:

• Визначити характер і сферу санкцій (фінансові, товарні, секторальні тощо).
• Перевірити, чи охоплюють санкції саме ту діяльність або транзакцію, яку ви плануєте.
• Уникати передоплат і укладення контракту до отримання правового висновку.
• Рекомендується звернутись до юриста з міжнародного торгового права або спеціаліста з санкційного комплаєнсу.

⮚ TL;DR: Якщо китайська компанія під санкціями США, ЄС або України — це високий юридичний ризик. Перед будь-якою транзакцією обов’язково перевіряйте санкційні списки. Особливо уважно — якщо йдеться про технології, сировину або партнера, пов’язаного з оборонним сектором.

Системи державної звітності Китаю — складні, але доступні. Їх використання дозволяє уникнути співпраці з компаніями-одноденками, ухилянтами та порушниками. У світі, де шахрайство стає дедалі витонченішим, перевірка контрагента — базовий елемент ділової гігієни.

Бажаєте, щоб ваша компанія була захищена перед укладенням контракту з китайським постачальником? Ми допомагаємо українському бізнесу здійснювати правовий due diligence китайських компаній — від швидкої перевірки до комплексного висновку з юридичною оцінкою.

✉ Email: kyiv@jvs.law
📞 Телефон: +380 (67) 465-77-73